Хемоміцин 500 мг таблетки №3

Хемоміцин (Hemomycin) інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: азитроміцин;

• 1 таблетка містить 500 мг азитроміцину (у формі азитроміцину дигідрату);

Допоміжні речовини: целюлоза силікатна мікрокристалічна, целюлоза мікрокристалічна, натрію крохмальгліколят (тип А), повідон, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, титану діоксид (Е 171), коповідон, етилцелюлоза, макрогол 6000, індигокармін (Е 132), хіноліновий жовтий (Е 104).

Лікарська форма

Таблетки, покриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості

Круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, світло-сіро-синього кольору, від білого до майже білого кольору на зламі.

Фармакотерапевтична група

Антибактеріальні засоби для системного використання. Макроліди, лінкозаміди та стрептограміни. Азітроміцин. Код ATX J01F A10.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Азітроміцин – представник нової підгрупи макролідних антибіотиків – азалідів. Зв'язується із субодиницею 50 S рибосоми 70 S чутливих мікроорганізмів, пригнічуючи РНК-залежний синтез білка, уповільнює ріст та розмноження бактерій, при високих концентраціях можливий бактерицидний ефект.

Має широкий спектр антимікробної дії. До препарату чутливі грампозитивні коки - Streptococcus pneumonie, Streptococcus рyogenes, Streptococcus agalactiae, стрептококи групи C, F, G, S.viridans; Staphylococcus aureus; грамнегативні бактерії - Haemophilus influenzae, H. rarainfluenzae, Moraxella catarrhalis, Bordatella pertussis, B. rapertussis, Legionella pneumophila, H. ducrei, Campylobacter jejuni, Neisseria gonorrhoeae, Gardnerella; деякі анаеробні мікроорганізми - Bacteroides bivius, Clostridium perfringes, Peptostreptococcus species, а також Chlamidia trachomatis, Mycoplasma pneumoniae, Ureaplasma urealyticum, Treponema pallidum, Borrelia burgdorferi. Не впливає на грампозитивні мікроорганізми, стійкі до еритроміцину.

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо азитроміцин швидко всмоктується із травного тракту. Біодоступність становить близько 37% (ефект першого проходження). Максимальна концентрація в сироватці досягається через 2,5-3 години і становить 0,4 мг/л при прийомі внутрішньо 500 мг препарату. Азитроміцин добре проникає у дихальні шляхи, органи та тканини урогенітального тракту, зокрема у передміхурову залозу, шкіру та м'які тканини. Концентрація препарату в тканинах та клітинах у 10-100 разів вища, ніж у сироватці крові. Стабільний рівень у плазмі досягається через 5-7 годин. Препарат у великій кількості накопичується у фагоцитах, які транспортують його до місць інфекції та запалення, де поступово вивільняють у процесі фагоцитозу.

З білками зв'язується обернено пропорційно концентрації в крові (7-50% препарату). Близько 35% метаболізується у печінці шляхом диметилювання, втрачаючи активність.

Більше 50% дози виводиться з жовчю у незміненому вигляді, приблизно 4,5% із сечею протягом 72 годин.

Період напіввиведення з плазми становить 14-20 годин (в інтервалі 8-24 годин після прийому препарату) і 41 годину (в інтервалі 24-72 годин). Прийом їжі значно змінює фармакокінетику.

З віком параметри фармакокінетики не змінюються у чоловіків (65-85 років), у жінок збільшується максимальна концентрація (Сmax) на 30-50%, у дітей 1-5 років знижуються Сmax, Т1/2, площа під фармакокінетичною кривою.

Клінічні властивості

Показання

Інфекції, спричинені мікроорганізмами, чутливими до азитроміцину:

• інфекції ЛОР-органів (бактеріальний фарингіт/тонзиліт, синусит, середній отит);
• інфекції дихальних шляхів (бактеріальний бронхіт, негоспітальна пневмонія);
• інфекції шкіри та м'яких тканин: мігруюча еритема (початкова стадія хвороби Лайма), пика, імпетиго, вторинні піодерматози;
• інфекції, що передаються статевим шляхом: неускладнені генітальні інфекції, спричинені Chlamydia trachomatis.

Протипоказання Хемоміцину

Підвищена чутливість до азитроміцину, еритроміцину, будь-якого макролідного або кетолідного антибіотика, а також до будь-якого іншого компонента препарату.

Через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не рекомендується призначати одночасно з похідними ріжків.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій.

Слід обережно призначати азитроміцин разом з іншими лікарськими засобами, які можуть подовжувати інтервал QT.

Антациди

При одночасному застосуванні антацидів загалом не спостерігалося змін у біодоступності, хоча плазмова пікова концентрація азитроміцину зменшувалась приблизно на 25%. Азитроміцин необхідно приймати принаймні за 1 годину до або через 2 години після прийому антациду.

Цетиризин

У здорових добровольців при одночасному застосуванні азитроміцину протягом 5 днів із цетиризином 20 мг у рівноважному стані не спостерігалося фармакокінетичної взаємодії або суттєвих змін інтервалу QT.

Діданозин

При одночасному застосуванні азитроміцину в добовій дозі 1200 мг з диданозином не виявлено впливу на фармакокінетику диданозину порівняно з плацебо.

Дігоксин

Повідомлялося, що супутнє застосування макролідних антибіотиків, включаючи азитроміцин, та субстратів Р-глікопротеїну, таких як дигоксин, призводить до підвищення рівня субстрату Р-глікопротеїну у сироватці крові. Отже, при супутньому застосуванні азитроміцину та дигоксину слід враховувати можливість підвищення концентрації дигоксину у сироватці крові.

Зідовудін

Одноразові дози 1000 мг і 1200 мг або багаторазові дози 600 мг азитроміцину не впливали на плазмову фармакокінетику або виділення із сечею зидовудину або його глюкуронідних метаболітів. Однак прийом азитроміцину підвищував концентрацію фосфорильованого зидовудину, клінічно активного метаболіту, у мононуклеарах у периферичному кровообігу. Клінічна значимість цих даних не з'ясовано.

Ріжки

Враховуючи теоретичну можливість виникнення ерготизму одночасно призначати азитроміцин з похідними ріжків не рекомендується.
Азітроміцин не має істотної взаємодії з печінковою системою цитохрому Р450. Вважається, що препарат не має фармакокінетичної лікарської взаємодії, яка спостерігається при застосуванні еритроміцину та інших макролідів. Азитроміцин не спричиняє індукцію або інактивацію печінкового цитохрому Р450 через комплекс метаболітів цитохрому.
Були проведені фармакокінетичні дослідження застосування азитроміцину та наведених нижче препаратів, метаболізм яких значною мірою відбувається за участю цитохрому Р450.

Аторвастатин

Одночасне застосування аторвастатину (10 мг на добу) та азитроміцину (500 мг на добу) не призводило до змін концентрації аторвастатину в плазмі (на основі аналізу інгібування HMG CoA-редуктази).

Карбамазепін

У дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових добровольців азитроміцин не вплинув на плазмові рівні карбамазепіну або його активних метаболітів.

Ціметідін

У фармакокінетичному дослідженні застосування одноразової дози циметидину за 2 години до прийому азитроміцину, жодних змін у фармакокінетиці азитроміцину не спостерігалося.

Пероральні антикоагулянти типу кумарину

У дослідженні фармакокінетичної взаємодії азитроміцин не змінював антикоагулянтний ефект одноразової дози 15 мг варфарину у здорових добровольців. У постмаркетинговий період повідомлялося про потенціювання антикоагулянтного ефекту після одночасного застосування азитроміцину та пероральних антикоагулянтів типу кумарину. Хоча причинний зв'язок не встановлений, необхідний моніторинг протромбінового часу у разі призначення азитроміцину пацієнтам, які отримують пероральні антикоагулянти типу кумарину.

Циклоспорин

Деякі із споріднених макролідних антибіотиків впливають на метаболізм циклоспорину. Оскільки не було проведено фармакокінетичних та клінічних досліджень можливої взаємодії при одночасному прийомі азитроміцину та циклоспорину, слід ретельно зважити терапевтичну ситуацію до призначення одночасного прийому цих препаратів. Якщо комбіноване лікування вважається виправданим, необхідний ретельний моніторинг рівнів циклоспорину та відповідне коригування дозування.

Ефавіренц

Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 600 мг і 400 мг ефавіренцю щодня протягом 7 днів не викликало будь-якої клінічно значущої фармакокінетичної взаємодії.

Флуконазол

Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не призводить до зміни фармакокінетики одноразової дози флуконазолу 800 мг. Загальна експозиція та період напіввиведення азитроміцину не змінювалися при одночасному застосуванні флуконазолу, проте спостерігалося клінічно незначне зниження C mах (18%) азитроміцину.

Індинавір

Одночасне застосування одноразової дози азитроміцину 1200 мг не надає статистично достовірного впливу на фармакокінетику індинавіру, який приймають у дозі 800 мг 3 рази на добу протягом 5 днів.

Метилпреднізолон

У дослідженні фармакокінетичної взаємодії у здорових добровольців азитроміцин суттєво не впливав на фармакокінетику метилпреднізолону.

Мідазол

У здорових добровольців одночасне застосування азитроміцину 500 мг на добу протягом 3 днів не викликало клінічно значущих змін фармакокінетики та фармакодинаміки мідозолома.

Нелфінавір

Одночасне застосування азитроміцину (1200 мг) та нелфінавіру в рівноважних концентраціях (750 мг 3 рази на добу) призводить до підвищення концентрації азитроміцину. Клінічно значимих побічних явищ не спостерігалося, отже, немає потреби у регулюванні дози.

Рифабутін

Одночасне застосування азитроміцину та рифабутину не впливало на концентрацію цих препаратів у сироватці крові. Нейтропенія спостерігалася у суб'єктів, які приймали одночасно азитроміцин та рифабутин. Хоча нейтропенія була пов'язана із застосуванням рифабутину, причинний зв'язок з одночасним прийомом азитроміцину не було встановлено.

Сілденафіл

Не було отримано доказів впливу азитроміцину (500 мг на добу протягом 3 днів) на значення AUC та Cmax силденафілу або його основного циркулюючого метаболіту у здорових добровольців чоловічої статі.

Терфенадін

У фармакокінетичних дослідженнях не повідомлялося про взаємодію між азитроміцином та терфенадином. Не можна виключити можливість такої взаємодії повністю; однак даних щодо наявності такої взаємодії немає.

Теофілін

Відсутні дані про клінічно значущу фармакокінетичну взаємодію при одночасному застосуванні азитроміцину та теофіліну.

Тріазолам

Одночасне застосування азитроміцину 500 мг у перший день і 250 мг другого дня з 0,125 мг триазоламу не суттєво впливало на всі фармакокінетичні показники триазоламу порівняно із застосуванням триазоламу та плацебо.

Триметоприм/сульфаметоксазол

Одночасне застосування триметоприму/сульфаметоксазолу подвійної концентрації (160 мг/800 мг) протягом 7 днів з азитроміцином 1200 мг на 7 добу істотно не впливало на максимальні концентрації, загальну експозицію або екскрецію із сечею триметоприму або сульф. Значення концентрації азитроміцину в сироватці відповідали такому в інших дослідженнях.

Особливості застосування препарату

Алергічні реакції

Як і у разі застосування еритроміцину та інших макролідних антибіотиків, повідомлялося про рідкісні серйозні алергічні реакції, включаючи ангіоневротичний набряк та анафілаксію (в поодиноких випадках з летальним наслідком). Деякі з цих реакцій, викликаних азитроміцином, призводили до рецидивуючих симптомів і потребували більш тривалого спостереження та лікування.

Порушення функції печінки

Оскільки печінка є основним шляхом виведення азитроміцину, слід обережно призначати азитроміцин пацієнтам із серйозними захворюваннями печінки. Повідомлялося про випадки фульмінантного гепатиту, що призводить до небезпечного життя порушення функцій печінки, при прийомі азитроміцину. Можливо, деякі пацієнти в анамнезі мали захворювання печінки або застосовували інші гепатотоксичні лікарські засоби.

Необхідно проводити аналізи/проби функції печінки у разі розвитку симптомів дисфункції печінки, наприклад астенії, що швидко розвивається, супроводжується жовтяницею, темною сечею, схильністю до кровотеч або печінковою енцефалопатією.

При виявленні порушення функції печінки застосування азитроміцину слід припинити.

Ріжки

У пацієнтів, які приймають похідні ріжків, одночасне застосування деяких макролідних антибіотиків сприяє швидкому розвитку ерготизму. Відсутні дані про взаємодію між ріжками та азитроміцином. Однак через теоретичну можливість ерготизму азитроміцин не слід призначати одночасно з похідними ріжків.

Суперінфекції

Як і у разі застосування інших антибіотиків, рекомендується спостереження виявлення ознак суперінфекції, спричиненої нечутливими організмами, включаючи грибки.

При прийомі майже всіх антибактеріальних препаратів, включаючи азитроміцин, повідомлялося про діарею, асоційовану Clostridium difficile (CDAD), серйозність якої варіювалася від слабко вираженої діареї до коліту з летальним кінцем. Лікування антибактеріальними препаратами змінює нормальну флору у товстій кишці, що призводить до надмірного зростання C. difficile.

C. difficile продукує токсини А та В, що сприяють розвитку CDAD. Штами C. difficile, гіперпродукуючі токсини, є причиною підвищеного рівня захворюваності та летальності, оскільки ці інфекції можуть бути резистентними до антимікробної терапії та вимагати проведення коллектомії. Необхідно мати на увазі можливість розвитку CDAD у всіх пацієнтів з діареєю, викликаної застосуванням антибіотиків. Слід ретельно вести історію хвороби, оскільки CDAD може розвинутися протягом 2 місяців після прийому антибактеріальних препаратів.

Порушення функції нирок

У пацієнтів із серйозною дисфункцією нирок (швидкість клубочкової фільтрації <10 мл/хв) спостерігалося 33% збільшення системної експозиції азитроміцину.
Подовження серцевої реполяризації та інтервалу QT, що підвищує ризик розвитку серцевої аритмії та тріпотіння – мерехтіння шлуночків (torsade de pointes), спостерігалося при лікуванні іншими макролідними антибіотиками.

Подібний ефект азитроміцину не можна повністю виключити у пацієнтів з підвищеним ризиком подовженої серцевої реполяризації, тому слід обережно призначати лікування пацієнтам:

• з уродженою або набутою пролонгацією інтервалу QT;
• які проходять лікування із застосуванням інших активних речовин, що подовжують інтервал QT, таких як антиаритмічні препарати класів IA (квінідин та прокаїнамід) та III (дофетилід, аміодарон та соталол), цисаприд та терфенадин нейролептичні засоби, такі як пімозид; антидепресанти, такі як циталопрам, а також фторхінолони, такі як моксифлоксацин та левофлоксацин;
• з порушенням електролітного обміну, особливо у разі гіпокаліємії та гіпомагніємії;
• з клінічно релевантною брадикардією, серцевою аритмією або тяжкою серцевою недостатністю.

Міастенія гравіс

Повідомлялося про загострення симптомів міастенії гравіс або про новий розвиток міастенічного синдрому у пацієнтів, які отримують терапію азитроміцином.

Стрептококові інфекції

Азитроміцин загалом ефективний у лікуванні стрептококової інфекції у ротоглотці; щодо профілактики ревматичної атаки немає жодних даних, що демонструють ефективність азитроміцину. Антимікробний препарат з анаеробною активністю необхідно приймати у комбінації з азитроміцином, якщо передбачається, що анаеробні мікроорганізми зумовлюють розвиток інфекції.

інше

Безпека та ефективність для профілактики або лікування Mycobacterium Avium Комплекс у дітей не встановлено.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність

Відсутні адекватні та добре контрольовані дослідження за участю вагітних жінок. Азитроміцин слід призначати під час вагітності лише за життєвими показаннями.

Годування груддю

Повідомлялося, що азитроміцин проникає у грудне молоко людини, але відповідних та належним чином контрольованих клінічних досліджень, що дозволяють охарактеризувати фармакокінетику екскреції азитроміцину у грудне молоко людини, не проводилося. Через застосування азитроміцину в період годування груддю можливе лише у випадку, коли очікувана користь для жінки перевищує потенційний ризик для дитини.

Фертильність

Дослідження фертильності проводили на щурах; показник вагітності знижувався після введення азитроміцину. Релевантність цих даних стосовно людини невідома.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами

Доказів того, що азитроміцин може посилювати здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, відсутні, але слід враховувати можливість розвитку побічних реакцій, таких як запаморочення, сонливість, порушення зору.

Спосіб застосування та дози Хемоміцин

Хемоміцин слід застосовувати 1 раз на добу за 1 годину до або через 2 години після їди, оскільки одночасний прийом порушує всмоктування азитроміцину.

Дорослі, включаючи пацієнтів похилого віку та діти з масою тіла більше 45 кг.

При інфекції ЛОР-органів та дихальних шляхів, шкіри та м'яких тканин (крім хронічної мігруючої еритеми): 500 мг (1 таблетка на 1 прийом) на добу протягом 3 днів.

При мігруючій еритемі: 1 раз на добу протягом 5 днів, першого дня – 1 г (2 таблетки по 500 мг), з другого по п'ятий день – по 500 мг (1 таблетка).

При інфекціях, що передаються статевим шляхом: 1 рік (2 таблетки по 500 мг).

У разі одноразового пропуску прийому Хемоміцину пропущену дозу необхідно прийняти якомога раніше, а наступні – з інтервалом 24 години.

Пацієнтам похилого віку не потрібно змінювати дозування.

Ниркова недостатність

Пацієнтам з незначною дисфункцією нирок (кліренс креатиніну > 40 мл/хв) не потрібно змінювати дозування. Не було проведено жодних досліджень за участю пацієнтів із кліренсом креатиніну < 40 мл/хв. Відповідно, слід обережно застосовувати Хемоміцин таким пацієнтам.

Печінкова недостатність

Пацієнтам з легким та помірним ступенем печінкової недостатності немає необхідності змінювати дозування (див. розділ «Особливості застосування»).

Препарат протипоказаний пацієнтам із тяжкою печінковою недостатністю (див. «Протипоказання»).

Пацієнти похилого віку

Пацієнтам похилого віку не потрібно змінювати дозування.
Оскільки пацієнти похилого віку можуть мати порушення електричної провідності серця, рекомендується бути обережним при застосуванні азитроміцину у зв'язку з ризиком розвитку серцевої аритмії та аритмії. de pointes.

Діти

Препарат призначають дітям із масою тіла понад 45 кг.

Передозування

Типові симптоми передозування: оборотне порушення слуху, біль у животі, виражені нудота, блювання, діарея.
При передозуванні необхідно прийняти активоване вугілля та проводити симптоматичну терапію, спрямовану на підтримку життєвих функцій організму. Специфічний антидот невідомий.

Побічні реакції Хемоміцину

У таблиці нижче представлені побічні реакції, визначені в ході клінічних досліджень та під час постмаркетингового спостереження при застосуванні всіх лікарських форм азитроміцину. Побічні реакції наведені за системами органів та частотою. Небажані реакції, зареєстровані під час постмаркетингового спостереження, виділені курсивом. Частота визначена так: дуже часто (≥1/10); часто (≥1/100 до <1/10); нечасто (≥1/1000 до <1/100); рідко (≥1/10000 до <1/1000); дуже рідко (<1/10000); невідомо (не можна визначити з наявних даних). У кожній групі за частотою небажані явища вказані як зменшення їх тяжкості.

Таблиця 1

Небажані реакції, ймовірно, пов'язані з азитроміцином, на основі даних, отриманих у ході клінічних досліджень та під час постмаркетингового спостереження.

Система органів	Небажана реакція	Частота
Інфекції та інвазії	Кандидоз, оральний кандидоз, вагінальні інфекції, пневмонія, грибкова інфекція, бактеріальна інфекція, фарингіт, гастроентерит, порушення функції дихання, риніт.	Не часто
	Псевдомембранозний коліт	Невідомо
З боку системи крові та лімфатичної системи	Лейкопенія, нейтропенія, еозинофілія	Не часто
	Тромбоцитопенія, гемолітична анемія.	Невідомо
З боку імунної системи	Ангіоневротичний набряк, реакції підвищеної чутливості	Не часто
	Анафілактична реакція	Невідомо
З боку обміну речовин	Анорексія	Не часто
З боку психіки	Нервовість, безсоння	Не часто
	Ажитація	Рідко
	Агресивність, неспокій, делірій, галюцинації	Невідомо
З боку нервової системи	Головний біль	Часто
	Запаморочення, сонливість, парестезія, дисгевзія	Не часто
	Непритомність, судоми, психомоторна підвищена активність, аносмія, паросмія, агевзія, міастенія гравіс, гіпестезія	Невідомо
З боку органів зору	Зорові розлади	Часто
З боку органів слуху	Порушення слуху, вертиго	Не часто
	Погіршення слуху, включаючи глухоту та/або дзвін у вухах	Невідомо
З боку серця	Пальпітація	Не часто
	Трепет - мерехтіння шлуночків (torsade de pointes), аритмія , включаючи шлуночкову тахікардію, подовження QT-інтервалу на ЕКГ	Невідомо
З боку судин	Припливи	Не часто
	Артеріальна гіпотензія	Невідомо
З боку респіраторної системи	Диспова, носова кровотеча.	Не часто
З боку травного тракту	Діарея	Дуже часто
	Блювота, біль у животі, нудота	Часто
	Гастрит, запор, метеоризм, диспепсія, дисфагія, сухість у роті, відрижка, виразки в ротовій порожнині, гіперсекреція слини	Не часто
	Панкреатит, зміна кольору мови	Невідомо
З боку гепатобіліарної системи	Порушення функції печінки, холестатична жовтяниця	Рідко
	Печінкова недостатність, (яка рідко призводила до смерті), фульмінантний гепатит, некротичний гепатит	Невідомо
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Висипання, свербіж, кропив'янка, дерматит, сухість шкіри, гіпергідроз	Не часто
	Фоточутливість	Рідко
	Синдром Стівенса - Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, поліморфна еритема	Невідомо
З боку скелетно-м'язової системи	Остеоартрит, міалгія, біль у спині, біль у шиї	Не часто
	Артралгія	Невідомо
З боку сечовидільної системи	Дизурія, біль у нирках	Не часто
	Гостра ниркова недостатність, інтерстиціальний нефрит	Невідомо
З боку репродуктивної системи та молочних залоз	Маткова кровотеча, тестикулярні порушення	Не часто
Загальні порушення та місцеві реакції	Біль у грудях, набряк, нездужання, астенія, втома, набряк обличчя, гіпертермія, біль, периферичний набряк	Не часто
Лабораторні показники	Знижена кількість лейкоцитів, підвищена кількість еозинофілів, знижений рівень бікарбонату крові, підвищення рівня базофілів, підвищення рівня моноцитів, підвищення рівня нейтрофілів	Часто
	Підвищений рівень аспартатамінотрансферази, аланінамінотрансферази, білірубіну в крові, сечовини в крові, креатиніну в крові; зміни показників калію у крові; підвищення рівня лужної фосфатази, хлориду, глюкози, тромбоцитів; зниження рівня гематокриту; підвищення рівня бікарбонату; відхилення від норми рівня натрію.	Не часто
		Невідомо

Інформація про небажані реакції, можливо, пов'язані з профілактикою та лікуванням Mycobacterium Avium Complex базується на даних клінічних досліджень та спостережень у постмаркетинговий період. Ці небажані реакції (див. табл. 2) відрізняються за типом або частотою від тих, про які повідомлялося при застосуванні швидкодіючих лікарських форм та лікарських форм тривалої дії.

Таблиця 2

Система органів	Небажана реакція	Частота
З боку обміну речовин	Анорексія	Часто
З боку психіки	Запаморочення, головний біль, парестезія, дисгевзія	Часто
	Гіпестезія	Не часто
З боку органів зору	Погіршення зору	Часто
З боку органів слуху	Глухота	Часто
	Погіршення слуху, дзвін у вухах	Не часто
З боку серця	Пальпітація	Не часто
З боку травного тракту	Діарея, біль у животі, нудота, метеоризм, шлунково-кишковий дискомфорт, рідке рідке випорожнення	Дуже часто
З боку гепатобіліарної системи	Гепатит	Не часто
З боку шкіри та підшкірної клітковини	Висип, свербіж	Часто
	Синдром Стівенса-Джонсона, фоточутливість	Не часто
З боку скелетно-м'язової системи	Артралгія	Часто
Загальні порушення та місцеві реакції	Підвищена стомлюваність	Часто
	Астенія, нездужання	Не часто

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 30 °С в оригінальній упаковці для захисту від світла та вологи.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 3 таблетки у блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.