Антисептики
Антисептики застосовуються для лікування інфікованих ран, уражень шкіри і слизових оболонок мікроорганізмами. На відміну від препаратів для дезінфекції, вони використовуються не для предметів, а з метою антимікробної обробки тіла людини або його порожнин. Обидві групи засобів мають широкий спектр дії і мають активність по відношенню до бактерій, бацилам, найпростішим і грибам.
Механізми дії різних антисептиків відрізняються і можуть бути пов'язані з денатурацією білка, порушеннями проникності мембран, пригніченням найважливіших для життєдіяльності мікробів ферментів (як правило, при низькій концентрації діючої речовини).
Види і групи антибактеріальних засобів зовнішнього застосування
Сьогодні ринок антисептичних речовин представлений величезною кількістю препаратів. Найбільш велика група - засоби на основі хлору і йоду. Ці речовини мають виражену бактерицидну дію, тому ідеально підходять для зовнішньої обробки ран. При нанесенні на слизові оболонки, як правило, викликають роздратування і надають рефлекторне вплив на організм.
Крім того, антисептики представлені:
Речовинами з групи окислювачів - перекис водню, перманганат калі та інші. Вони мають слабкий антисептичний і дезодоруючий ефект, пов'язаний з вивільненням кисню.
Солями металів (цинку, свинцю, вісмуту). У низькій концентрації вони блокують ферменти мікроорганізмів, а у високій - денатурируют протеїни з утворенням альбуминатов, що призводить до утворення плівки на поверхні тканин і в'язкому ефекту.
Кислоти та лужні сполуки, альдегіди, спирти і деякі препарати рослинного походження.
Всі ці речовини мають різний рівень активності, різні спектри антисептичної дії і токсичність, а також різний вплив на оброблювані об'єкти.
Особливості застосування у дітей
Щоб речовини не завдавали шкоди, їх необхідно максимально коректно використовувати. Так, дітям дозволено застосовувати тільки ті засоби, які мають мінімальну токсичність, не всмоктуються в кров і не дратують шкірні покриви. Так, заборонена мазь Вишневського, формаліну, розчини борної і саліцилової кислот, солей важких металів. Для слизових очей, носа або рота також не можна використовувати спиртові або масляні розчини - можна тільки водні та слабоконцентрірованних.
Перед проведенням обробки, необхідно ретельно вимити руки. Після нанесення антисептика потрібно стежити за тим, щоб діти не чіпали рану або садно, оскільки в таких випадках існують ризики повторного занесення інфекції. Якщо ж пошкодження глибокі, засіб не можна заливати або закопувати - це призводить до серйозних больових відчуттів, опіків і навіть некрозу тканин.
Перед використанням антисептиків рекомендується проконсультуватися з лікарем.
