Апендицит — це запалення червоподібного відростка (апендикса), що входить до складу товстої кишки. Захворювання зазвичай розвивається гостро та потребує невідкладної медичної допомоги. Виникати воно може в людей будь-якого віку, але особливо небезпечний для пацієнтів похилого віку та дітей через високий ризик ускладнень. Без своєчасного лікування можливий розрив апендикса та розвиток перитоніту — тяжкого запалення очеревини, що загрожує життю. Єдиним ефективним методом лікування апендициту є хірургічне втручання. Ліки від запаленого апендикса не допомагають. Вони застосовуються в до та післяопераційний період для зниження симптомів і профілактики ускладнень.
Огляд захворювання
Найчастіше апендицит виникає в гострій формі, яка потребує термінового хірургічного лікування. Виділяють кілька його морфологічних типів:
-
катаральний (простий) — початкова стадія запалення, яка без лікування швидко переходить у складніші форми;
-
флегмонозний (гнійний) — із накопиченням гною в тканинах апендикса;
-
гангренозний — із некрозом (відмиранням) стінки апендикса, високим ризиком перфорації;
-
з емпіємою — із великим скупченням гною в порожнині апендикса;
-
вторинний — розвивається на тлі іншої патології органів черевної порожнини.
Хронічний апендицит зустрічається значно рідше та проявляється періодичним болем у правій здухвинній ділянці без гострої симптоматики.
Основним чинником розвитку апендициту є закупорка просвіту апендикса. Це призводить до порушення кровообігу та активації патогенної мікрофлори.
Причини закупорки:
-
калові камені (апендиколіти);
-
лімфоїдна гіперплазія після інфекцій;
-
сторонні тіла (наприклад, риб'ячі кістки);
-
пухлини;
-
паразити.
Додатковими факторами ризику виступають часті закрепи, дієта з надлишком м’ясних продуктів, хронічні хвороби кишківника й інфекційні захворювання (туберкульоз або черевний тиф).
Головний симптом апендициту — біль у животі. Зазвичай він починається в ділянці пупка та поступово переміщується в праву здухвинну область. Біль посилюється під час руху, кашлю та сміху. Серед інших ознак варто виділити нудоту, блювання, підвищення температури (до 37,7 °С), здуття живота і тахікардію. При наявності таких симптомів необхідно терміново звернутися за медичною допомогою. Хірург проведе клінічний огляд, зокрема пальпацію, призначить лабораторні аналізи (запальні зміни в крові) та, за потреби, інструментальні методи (УЗД і КТ).
Лікування апендициту
Єдиним ефективним методом лікування захворювання є хірургічне видалення апендикса (апендектомія). Операція проводиться лапароскопічно або через лапаротомний доступ. У разі наявності гною або випоту в черевній порожнині встановлюють дренаж, вводять антисептики й антибіотики.
Антибактеріальні препарати застосовують у перед- і післяопераційний період. Вони знищують або пригнічують ріст бактерій. Основні групи таких препаратів:
-
Цефалоспорини II покоління — Цефамандол, Цефаклор, Цефсулодин, Цефпрозил, Цефокситин.
-
Цефалоспорини III покоління — Цефотаксим, Цефтріаксон, Цефтибутен, Цефтазидим, Цефоперазон, Цефіксим.
-
Цефалоспорини IV покоління — Цефепім, Цефуроксим.
-
Захищені бета-лактами — Амоксицилін/Клавуланат, Тикарцилін, Мезлоцилін.
Для полегшення післяопераційного болю застосовують:
-
Парацетамол;
-
нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) — Диклофенак, Кеторолак, Кетопрофен;
-
опіоїдні анальгетики — Морфін гідрохлорид, Промедол;
-
Трамадол;
-
Габапентин або Прегабалін (якщо потрібен додатковий контроль болю).
При підвищенні температури тіла після операції призначають жарознижувальні та протизапальні засоби, зокрема Парацетамол або Ібупрофен. Місцево для обробки післяопераційної рани використовують антисептичні розчини — йодонат або хлоргексидин.
Увага! Призначення препаратів здійснюється лікарем індивідуально з урахуванням форми апендициту, стану пацієнта та ризику ускладнень. Важливо дотримуватись порад щодо тривалості прийому ліків і дозування.
Протипоказання та застереження
Залежно від ліків, що застосовуються, потрібно врахувати типові для них протипоказання:
-
антибіотики — алергія на бета-лактами, анафілаксія в анамнезі;
-
НПЗЗ — виразкова хвороба шлунка, кровотечі, важка ниркова недостатність;
-
опіоїди — дихальна недостатність або порушення свідомості;
-
габапентиноїди — обережно при нирковій недостатності.
Прийом знеболювальних або спазмолітиків (наприклад, Но-шпа та анальгетики) до встановлення діагнозу маскують симптоми, що ускладнює діагностику. Це може призвести до розриву апендикса та перитоніту.
При застосуванні лікарських препаратів потрібно враховувати можливі взаємодії з іншими ліками. Так, антибіотики можуть знижувати ефективність оральних контрацептивів. НПЗЗ у комбінації з антикоагулянтами підвищують ризик кровотеч. А опіоїди посилюють седативний ефект інших препаратів (бензодіазепіни, алкоголь).
Висновок
Ефективне лікування апендициту залежить від своєчасності діагностики та хірургічного втручання, а також правильного підбору антибіотиків і симптоматичної терапії. Жодні ліки не можуть замінити операцію, тому при підозрі на запалення апендикса слід негайно звернутися до лікаря — самолікування небезпечне.
Щоб запобігти захворюванню, потрібно слідкувати за раціоном (в ньому має бути достатня кількість клітковини). Важливо проводити профілактику закрепів, своєчасно лікувати хвороби шлунково-кишкового тракту й уникати вживання сторонніх предметів разом із їжею.
Поширені питання
1. Які кращі ліки від апендициту?
Ліків, які можуть вилікувати апендицит без операції, не існує. Єдиним ефективним методом є хірургічне видалення апендикса з подальшим застосуванням антибіотиків для профілактики ускладнень.
2. Чи можна купити ліки при апендициті без рецепта?
Призначення антибіотиків та інших препаратів виконує лише лікар. Самостійне лікування апендициту небезпечне для життя.
3. Чи можна приймати ліки від апендициту разом з іншими препаратами?
Препарати застосовуються в до та післяопераційний період для зниження симптомів і профілактики ускладнень. Будь-яка комбінація ліків визначається лікарем з урахуванням стану пацієнта. Деякі поєднання (наприклад, НПЗЗ з антикоагулянтами) підвищують ризик кровотеч.
Список використаної літератури
- Державний реєстр лікарських засобів України.
- Компендіум 2024 — довідник лікарських препаратів.
- Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)».
- Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. — К.: Медицина, 2010.