Цефтриаксон-мип

Цефтриаксон-мип(Ceftriakson-mip) інструкція з використання, дозування

• Склад
• Лікарська форма
• Фармакотерапевтична група
• Показання
• Протипоказання
• Спосіб застосування та дози

склад

діюча речовина: цефтриаксон;

1 флакон містить цефтриаксону натрієвої солі у перерахуванні на цефтриаксон 1 г.

лікарська форма

порошок для розчину для ін'єкцій.

фармакотерапевтична група

антибактеріальні засоби для системного застосування. інші бета-лактамні антибіотики. цефалоспорини ііі покоління. цефтриаксон. код атс j01d d04.

показання

цефтріаксон-міп застосовувати для лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону:

• інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла й носа;
• інфекції органів черевної порожнини (перитоніт, інфекції жовчовивідних шляхів і шлунково-кишкового тракту);
• інфекції нирок і сечовивідних шляхів;
• інфекції статевих органів, включаючи гонорею;
• сепсис;
• інфекції кісток, суглобів, м’яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;
• інфекції у хворих з ослабленим імунним захистом;
• менінгіт;
• дисемінований бореліоз лайма (стадії іі та ііі);

періопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної чи відомої контамінації.

при призначенні цефтриаксону необхідно дотримуватись офіційних рекомендацій з антибіотикотерапії та, зокрема, рекомендацій з профілактики антибіотикорезистентності.

протипоказання

підвищена чутливість до цефтриаксону, або будь-якого іншого цефалоспорину. наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості (наприклад анафілактичних реакцій) до будь-якого іншого типу бета-лактамних антибактеріальних засобів (пеніцилінів, монобактамів та карбапенемів).

цефтриаксон протипоказаний:

недоношеним новонародженим віком ? 41 тиждень із урахуванням строку внутрішньоутробного розвитку (гестаційний вік + вік після народження)*

доношеним новонародженим (віком ? 28 днів):

• із гіпербілірубінемією, жовтяницею, гіпоальбумінемією або ацидозом, оскільки при таких станах зв’язування білірубіну, ймовірно, порушене*
• які потребують (або очікується, що потребуватимуть) внутрішньовенного введення препаратів кальцію або інфузій кальцієвмісних розчинів, оскільки існує ризик утворення преципітатів кальцієвої солі цефтриаксону (див. розділи «особливості застосування» та «побічні реакції»).

* у дослідженнях іn vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін зі зв’язку з альбуміном сироватки крові, що призводить до можливого ризику розвитку білірубінової енцефалопатії у таких пацієнтів.

перед внутрішньом’язовим введенням цефтриаксону слід обов’язково виключити наявність протипоказань до застосування лідокаїну, якщо його застосовують в якості розчинника (див. розділ «особливості застосування»). див. інструкцію для медичного застосування лідокаїну, особливо протипоказання.

розчини цефтриаксону, що містять лідокаїн, ніколи не слід вводити внутрішньовенно.

спосіб застосування та дози

цефтріаксон-міп можна застосовувати внутрішньовенно або внутрішньом’язово.

дорослі та діти віком від 12 років: призначати 1-2 г цефтріаксону-міп 1 раз на добу (кожні 24 години). при тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону, добову дозу можна збільшувати до 4 г (розподілена на 2 введення у рівній кількості).

новонароджені, немовлята та діти віком до 12 років.

нижче наводяться рекомендовані дози для застосування 1 раз на добу.

новонароджені (до 2 тижнів): 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу, добова доза не має перевищувати 50 мг/кг маси тіла. при визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає.

цефтріаксон-міп протипоказаний для застосування новонародженим віком ? 28 днів при необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі постійні внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону (див розділ «протипоказання»).

новонароджені та діти віком від 15 днів до 12 років: 20-80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу.

дітям із масою тіла понад 50 кг призначати дози для дорослих.

внутрішньовенні дози 50 мг/кг або вищі слід вводити шляхом інфузії упродовж принаймні 30 хвилин.

хворі літнього віку.

хворим літнього віку корекція дози не потрібна.

тривалість лікування.

тривалість лікування залежить від показання та перебігу хвороби. як прийнято при терапії антибіотиками, слід продовжувати вводити цефтріаксон-міп ще протягом 2-3 діб після зникнення клінічних ознак інфекції.

комбінована терапія.

дослідження показали, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтріаксоном-міп і аміноглікозидами. незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при наявності тяжких, загрозливих для життя інфекцій, спричинених pseudomonas aeruginosa. через фізичну несумісність цефтриаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих дозах.

дозування в особливих випадках.

менінгіт.

при бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років лікування розпочинати з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити. найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування: