Азалептол 100 мг таблетки №50

КОД: 139077
  1. Наличие товара в аптеках
    Наличие товара в аптеке

    Азалептол 100 мг таблетки №50

    42,25 грн.

    Доступность: Есть в наличии

    Внимание! Цены действительны только при заказе, бронировании на сайте!
  2. Доставка
    • Доставка Курьером
    • Самовывоз
    • Доставка Новой почтой
    При сумме заказа от 200 грн. доставка осуществляется бесплатно
    Смотреть города бесплатной доставки
    • Киев
    • Одесса
    • Харьков
    • Днепр
    • Львов
    • Ивано-Франковск
    • Винница
    • Запорожье
    • Кременчуг
    • Кривой Рог
    • Тернополь
    Оплата
    Наличными, Visa, MasterCard, Maestro
    Нам доверяют
    • Более 15 000 лекарств и товаров для здоровья
    • 100% товаров сертифицированы
    • Срочная доставка по Украине за 24 часа
    • Работаем без выходных



  • add.ua-Технолог ЗАО (Украина, Умань)-Азалептол 100 мг таблетки №50-01
42,25 грн.

Доступность: Есть в наличии

Повтор заказа
Заказывать каждый:
Количество
Заказать в 1 клик
  • Производитель: Технолог ЗАО (Украина, Умань)
  • Форма товара: Таблетки
  • Регистрационное удостоверение: UA/6059/01/01
Инструкция

Азалептол (Azaleptol) інструкція по застосуванню

Склад:

діюча речовина: клозапін;1 таблетка містить клозапіну 25 мг або 100 мг;1 таблетка 100 мг містить 100 мг клозапіну;допоміжні речовини: лактози моногідрат магнію стеарат крохмаль картопляний крохмаль кукурудзяний повідон 25.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:

  • Таблетки по 25 мг – одношарові таблетки круглої форми з плоскими верхньою та нижньою поверхнями краї яких скошені світло-жовтого або світло-жовтого з зеленуватим відтінком кольору. На поверхні таблеток допускається мармуровість. На розламі під лупою видно відносно однорідну структуру.
  • Таблетки по 100 мг – одношарові таблетки круглої форми з плоскими верхньою та нижньою поверхнями краї яких скошені з рискою світло-жовтого або світло-жовтого з зеленуватим відтінком кольору. На поверхні таблеток допускається мармуровість. На розламі під лупою видно відносно однорідну структуру.

Фармакотерапевтична група

Антипсихотичні препарати. Код АТХ N05А Н02.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Азалептол – це антипсихотичний засіб який відрізняється від класичних антипсихотичних препаратів.

Фармакологічні експерименти продемонстрували що клозапін не індукує каталепсію та не пригнічує стереотипну поведінку спричинену введенням апоморфіну або амфетаміну. Препарат чинить тільки слабку блокуючу дію на допамінові D1- D2- D3- і D5-рецептори але виявляє високу ефективність стосовно D4-рецепторів а також чинить анти-альфа-адренергічну антихолінергічну антигістамінну дію та пригнічує реакцію активації. Він також проявляє антисеротонінергічні властивості. Клінічно Азалептол виявляє швидкий і виражений седативний ефект і чинить сильну антипсихотичну дію зокрема у пацієнтів з шизофренією резистентних до лікування іншими лікарськими препаратами. У таких випадках Азалептол ефективний відносно як продуктивної симптоматики шизофренії так і негативної. У перші 6 тижнів після початку лікування клінічно значуще поліпшення спостерігалося приблизно у третини пацієнтів а при продовженні терапії до 12 місяців – приблизно у 60 % пацієнтів.

Крім того було відзначено покращення в деяких аспектах когнітивної дисфункції. Порівняно зі стандартними нейролептиками при застосуванні клозапіну значно знизився ризик суїцидальної поведінки у пацієнтів із шизофренією або шизоафективними порушеннями. Тяжкі екстрапірамідні реакції такі як гостра дистонія паркінсоноподібні побічні ефекти і акатизія виникають рідко. На відміну від стандартних нейролептиків Азалептол не підвищує або майже не підвищує рівні пролактину що дає можливість уникнути таких небажаних ефектів як гінекомастія аменорея галакторея та імпотенція.

Фармакокінетика.

Абсорбція

Всмоктування Азалептолу після перорального застосування становить 90-95 %. Ані швидкість ані ступінь всмоктування не залежать від прийому їжі. При першому проходженні Азалептол зазнає помірного метаболізму; абсолютна біодоступність становить 50-60 %.

Розподіл

У стаціонарному стані на тлі дворазового прийому препарату максимальні рівні в крові досягаються в середньому через 2 1 години (від 0 4 до 4 2 години). Об’єм розподілу становить 1 6 літрів/кг. Зв’язування клозапіну з білками плазми становить майже 95 %.

Біотрансформація/метаболізм

Перед виведенням клозапін майже повністю біотрансформується. Фармакологічну активність має лише один із його основних метаболітів – десметил-клозапін. Його дія нагадує дію клозапіну але виражена значно слабше та менш тривала.

Виведення

Виведення клозапіну має двофазний характер із середнім періодом розпаду 12 годин (6-26 годин). Після одноразових доз 75 мг середній період напіввиведення становив 7 9 години. Це значення збільшилося до 14 2 години при досягненні стаціонарного стану в результаті застосування щоденних доз по 75 мг протягом принаймні 7 днів. Лише незначна кількість незміненого препарату була виявлена в сечі та калі. Приблизно 50 % прийнятої дози виводиться у вигляді метаболітів з сечею та 30 % – з калом.

Лінійність/нелінійність

Було відзначено що в період рівноважного стану при підвищенні дози препарату з 37 5 мг до 75 мг і 150 мг двічі на добу спостерігається лінійне дозозалежне збільшення площі під кривою «концентрація в плазмі крові/час» (AUC) а також збільшення максимальних і мінімальних концентрацій у плазмі крові.

Фармакокінетика окремих груп пацієнтів

Незважаючи на те що немає досліджень фармакокінетики та біотрансформації необхідно з особливою обережністю застосовувати препарат пацієнтам із порушеннями функції печінки захворюваннями жовчевивідних шляхів та нирок. При тяжкому перебігу захворювань застосування препарату протипоказане.

Клінічні характеристики

Показання

Стійка до терапії шизофренія

Азалептол слід призначати тільки тим пацієнтам з шизофренією які є резистентнми до терапії або толерантними до стандартних нейролептиків за нижчезазначеними визначеннями.

Резистентність до стандартних нейролептиків – це стан коли попереднє лікування зі стандартними нейролептиками при відповідному дозуванні та протягом достатнього періоду часу не призвели до адекватного клінічного поліпшення.

Непереносимість стандартних нейролептиків – це стан коли відбуваються тяжкі некеровані небажані ефекти неврологічного характеру (екстрапірамідні симптоми або пізня дискінезія) які роблять неможливою ефективну нейролептичну терапію із застосуванням стандартних нейролептиків.

Ризик рецидиву суїцидальних спроб

Азалептол показаний для довготривалого зниження ризику рецидиву суїцидальної поведінки у пацієнтів з шизофренією або шизоафективним розладом які оцінюються щодо такого ризику на основі їх історії хвороби та поточної клінічної картини.

Психотичні розлади протягом терапії хвороби Паркінсона

Азалептол показаний для лікування психотичних розладів що розвиваються в період хвороби Паркінсона у разі якщо стандартна терапія виявилася неефективною.

Неефективність стандартної терапії визначається як відсутність контролю над психотичними симптомами та/або поява функціонально неприйнятного посилення вираженості моторних симптомів після вжиття нижченаведених заходів:

  • відміна антихолінергічних препаратів включаючи трициклічні антидепресанти;
  • спроба зменшити дозу допамінергічних антипаркінсонічних препаратів.

Протипоказання

  • Підвищена чутливість до клозапіну або до будь-якого іншого компонента препарату;
  • неможливість регулярно контролювати показники крові у пацієнта;
  • токсична або ідіосинкратична гранулоцитопенія/агранулоцитоз в анамнезі (за винятком розвитку гранулоцитопенії або агранулоцитозу внаслідок хіміотерапії перенесеної раніше);
  • агранулоцитоз в анамнезі індукований клозапіном;
  • порушення функції кісткового мозку;
  • епілепсія що не піддається контролю;
  • алкогольний або інші токсичні психози лікарські інтоксикації коматозні стани;
  • судинний колапс та/або пригнічення ЦНС будь-якої етіології;
  • тяжкі порушення з боку нирок або серця (наприклад міокардит);
  • гострі захворювання печінки що супроводжуються нудотою втратою апетиту або жовтяницею; прогресуючі захворювання печінки печінкова недостатність;
  • паралітична непрохідність кишечнику;
  • азалептол не cлід призначати одночасно з препаратами які як відомо можуть спричинити виникнення агранулоцитозу; не слід також одночасно застосовувати депо-нейролептики.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Протипоказане одночасне застосування

Одночасно з Азалептолом не слід застосовувати препарати які виявляють істотний пригнічувальний вплив на функцію кісткового мозку. Не слід одночасно застосовувати Азалептол з депо-нейролептиками тривалої дії (які мають мієлосупресивний потенціал) оскільки ці речовини не можуть бути швидко виведені з організму при необхідності наприклад у разі нейтропенії.

Через можливе потенціювання седативного ефекту при застосуванні препарату Азалептол не слід одночасно вживати алкоголь.

Застереження включаючи корекцію дози

Азалептол може викликати депрессивні ефекти на ЦНС наркотичних засобів антигістамінних препаратів і бензодіазепінів. Особлива обережність потрібна коли Азалептол призначають у комбінації з бензодіазепінами або іншими психотропними препаратами оскільки в таких випадках підвищується ризик розвитку судинного колапсу який рідко може бути тяжким та призводити до зупинки серця або дихання.

Через можливість адитивних ефектів необхідно з особливою обережністю застосовувати одночасно препарати які мають антихолінергічний антигіпертензивний ефекти або пригнічують дихання.

Завдяки своїм анти-альфа-адренергічним властивостям Азалептол може послаблювати пресорний ефект норадреналіну або інших препаратів з переважною альфа-адренергічною дією і усувати пресорну дію адреналіну.

Одночасне застосування речовин які як відомо пригнічують активність деяких ферментів цитохрому P450 може призвести до збільшення рівнів клозапіну і дозу клозапіну можливо доведеться зменшити щоб запобігти розвитку небажаних ефектів. Це є найбільш важливим щодо інгібіторів CYP 1A2 таких як кофеїн (див. нижче) та селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну таких як флувоксамін. Деякі інші інгібітори зворотного захоплення серотоніну такі як флуоксетин пароксетин і меншою мірою сертралін є інгібіторами CYP 2D6 і як наслідок основні фармакокінетичні взаємодії з клозапіном є малоймовірними. Крім того фармакокінетичні взаємодії з інгібіторами CYP 3A4 такими як протигрибкові азоли циметидин еритроміцин та інгібітори протеази є малоймовірними. Оскільки концентрація клозапіну в плазмі крові збільшується при застосуванні кофеїну та знижується майже на 50 % після 5 днів без прийому кофеїну то якщо змінюється кількість випитої щодня кави може з’явитися необхідність проведення змін у дозуванні клозапіну. У разі раптового припинення паління концентрація клозапіну в плазмі крові може збільшитися що призводить до підвищення кількості небажаних ефектів.

Були зареєстровані випадки взаємодії між циталопрамом та клозапіном що може збільшити ризик розвитку небажаних явищ пов’язаних із застосуванням клозапіну. Характер цієї взаємодії повністю не був з’ясований.

Одночасне застосування речовин які як відомо індукують активність ферментів цитохрому P450 може знизити рівні клозапіну в плазмі крові що призводить до зниження ефективності препарату. До речовин які як відомо індукують активність ферментів цитохрому P450 та вступають у взаємодію про яку повідомлялося з клозапіном належать наприклад карбамазепін (не слід одночасно застосовувати з клозапіном у зв’язку з його мієлосупресивним потенціалом) фенітоїн та рифампіцин. Відомі індуктори CYP1A2 такі як омепразол можуть призвести до зниження рівнів клозапіну. Слід взяти до уваги потенціал щодо зниження ефективності клозапіну якщо він застосовується у комбінації з цими речовинами.

Інше

Одночасне застосування з препаратами літію або іншими речовинами що впливають на активність ЦНС може збільшити ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС).

Зареєстровані випадки серйозних нападів у томі числі початок нападів у пацієнтів не хворих на епілепсію а також окремі випадки делірію при одночасному застосуванні з вальпроєвою кислотою. Ці ефекти можливо розвиваються в результаті фармакодинамічної взаємодії механізм якої не був визначений.

Необхідно приділяти увагу пацієнтам які отримують супутнє лікування іншими речовинами що є або інгібіторами або індукторами ферментів цитохрому P450. Дотепер клінічно значущих взаємодій не спостерігалося з трициклічними антидепресантами фенотіазинами та антиаритмічними засобами типу 1С які як відомо зв’язуються з цитохромом P450 2D6.

Як і при застосуванні інших антипсихотичних засобів слід проявляти обережність коли клозапін призначають з лікарськими засобами які як відомо збільшують інтервал QTc або призводять до розвитку електролітного дисбалансу.

Схема взаємодій лікарських засобів що вважаються найбільш важливими відносно препарату Азалептол наведена в таблиці 1. Цей перелік не є вичерпним.

Найбільш часті лікарські взаємодії з препаратом Азалептол

Таблиця 1

Препарат

Взаємодії

Коментарі

Препарати що пригнічують функції кісткового мозку (наприклад карбамазепін хлорамфенікол) сульфаніламіди (наприклад ко-тримоксазол) піразолонові аналгетики (наприклад фенілбутазон) пеніциламін цитостатичні засоби та ін’єкції антипсихотичних засобів тривалої дії

Взаємодія призводить до збільшення ризику та/або тяжкості пригнічення функцій кісткового мозку.

Азалептол не слід застосовувати одночасно з іншими препаратами що мають відомий потенціал пригнічення функцій кісткового мозку.

Бензодіазепіни

Одночасне застосування може збільшити ризик розвитку судинного колапсу що може призвести до зупинки серця та/або дихання.

Хоча така взаємодія зустрічається в рідкісних випадках рекомендується дотримуватися обережності при застосуванні цих препаратів разом. Пригнічення дихання та колапснаймовірніше відбуваються на початку застосування цієї комбінації або коли Азалептол додається до встановленого режиму застосування бензодіазепінів.

Антихолінергічні препарати

Азалептол потенціює дію цих препаратів через адитивну антихолінергічну активність.

Необхідно спостерігати за пацієнтами щодо розвитку антихолінергічних побічних ефектів наприклад запорів особливо при застосуванні для контролю гіперсалівації.

Антигіпертензивні препарати

Азалептол може потенціювати гіпотензивну дію цих препаратів у зв’язку з його симпатоміметичними антагоністичними ефектами.

Рекомендується дотримуватися обережності якщо Азалептол  застосовується одночасно з антигіпертензивними засобами. Пацієнти повинні бути попереджені про ризик розвитку артеріальної гіпотензії особливо в період початкового підбору дози препарату.

Алкоголь інгібітори МАО препарати що пригнічують функції ЦНС у тому числі наркотичні засоби та бензодіазепіни

Посилення впливу на центральну нервову систему. Адитивне пригнічення функцій ЦНС а також порушення когнітивної та моторної функцій при застосуванні в комбінації з такими речовинами.

Рекомендується дотримуватися обережності якщо Азалептол застосовується одночасно з іншими активними речовинами що впливають на функції ЦНС. Необхідно проконсультувати пацієнтів щодо можливого розвитку адитивних седативних ефектів і попередити їх не керувати транспортними засобами та не працювати з механізмами.

Речовини що мають високий ступінь зв’язку з білками (наприклад варфарин або дигоксин)

Азалептол може призвести до збільшення концентрацій цих речовин у плазмі крові за рахунок витіснення їх з місць зв’язування з білками плазми крові.

Пацієнти повинні знаходитися під контролем щодо виникнення побічних ефектів пов’язаних із застосуванням цих речовин а дози речовин що зв’язуються з білками  потрібно в разі необхідності скоригувати.

Фенітоїн

Додавання фенітоїну до схеми застосування препаратуАзалептол  може призвести до зниження концентрацій клозапіну в плазмі крові.

У разі якщо застосування фенітоїну є необхідним пацієнт повинен знаходитися під пильним спостереженням щодо погіршення або повторення психотичних симптомів.

Препарати літію

Одночасне застосування може збільшити ризик розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС).

Необхідно спостерігати за пацієнтами щодо розвитку ознак і симптомів ЗНС.

Речовини що індукують CYP1A2 (наприклад омепразол)

Одночасне застосування може знижувати рівні клозапіну.

Слід взяти до уваги потенціал щодо зниження ефективності клозапіну.

Речовини що пригнічують CYP1A2 (наприкладфлувоксамін кофеїн ципрофлоксацин)

Одночасне застосування може збільшувати рівні клозапіну.

Слід взяти до уваги потенціал щодо збільшення розвитку небажаних ефектів. Дотримуватися обережності необхідно також при припиненні супутнього застосування лікарських засобів що пригнічують CYP1A2 оскільки це призведе до зниження рівнів клозапіну.

Особливості застосування

Застосування Азалептолу може спричинити розвиток агранулоцитозу. Частота агранулоцитозу та коефіцієнт смертності пацієнтів у яких розвивається агранулоцитоз суттєво знизилися з моменту впровадження моніторінгу за кількістю лейкоцитів та абсолютною кількістю нейтрофілів. Тому нижчезазначені запобіжні заходи є обов’язковими та повинні проводитися згідно з офіційними рекомендаціями.

Через ризики пов’язані із застосуванням препарату Азалептол його призначення можливе якщо:

  • пацієнти на вихідному рівні мають нормальні результати аналізів щодо кількості лейкоцитів (загальна кількість лейкоцитів ≥ 3500/мм3(3 5 x 109/л) та абсолютна кількість нейтрофілів (АКН) ≥ 2000/мм3 (2 0 x 109/л)) та
  • у пацієнтів обчислення загальної кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів (АКН) можна проводити щотижня протягом перших 18 тижнів лікування та принаймні кожні 4 тижні після цього. Моніторинг повинен тривати протягом усього лікування і 4 тижні після повного припинення лікування препаратом Азалептол.

Перед початком лікування клозапіном пацієнту слід зробити аналіз крові та зібрати анамнез і провести фізикальний огляд. Пацієнтів з наявністю в анамнезі серцевих захворювань або результатів що вказують на відхилення у серцево-судинній системі під час медичного обстеження потрібно направляти до спеціаліста з метою проведення інших досліджень які повинні включати проведення ЕКГ; пацієнт може отримувати лікування лише тоді коли очікувана користь від лікування очевидно перевищуватиме ризики. Лікар повинен розглянути необхідність проведення ЕКГ до початку лікування.

Лікарі які призначають цей препарат повинні повністю дотримуватися необхідних заходів безпеки.

До початку лікування лікарі повинні бути впевнені у міру своєї обізнаності у тому що у пацієнта раніше не спостерігалися небажані гематологічні реакції в результаті застосування клозапіну що призводили до необхідності припинення прийому препарату. Рецепт на препарат не повинен видаватися на термін довший ніж інтервал між двома аналізами крові.

У будь-який час при лікуванні Азалептолом негайне припинення застосування препарату є обов’язковим якщо кількість лейкоцитів є меншою ніж 3000/мм3 (3 0 x 109/л) або АКН менша ніж 1500/мм3 (1 5 x 109/л). Пацієнтам яким застосування препарату Азалептол було припинено у зв’язку зі зниженням кількості лейкоцитів або АКН не слід повторно призначати цей препарат.

Під час проведення кожної консультації пацієнту який отримує Азалептол потрібно нагадувати про необхідність негайно зв’язатися з лікарем у разі якщо коли у пацієнта починає розвиватися будь-яке інфекційне захворювання. Особливу увагу необхідно приділити скаргам що стосуються грипоподібного стану таким як підвищення температури тіла або біль у горлі а також іншим ознакам інфекції які можуть свідчити про розвиток нейтропенії. Пацієнти та особи які доглядають за ними повинні бути проінформовані що у разі появи будь-якого з цих симптомів пацієнтам необхідно негайно провести аналіз крові з підрахунком лейкоцитарної формули. Лікарям які призначають цей препарат рекомендується вести облік усіх результатів аналізів крові пацієнта та вживати всіх необхідних заходів для запобігання випадковому повторному призначенню препарату таким пацієнтам у майбутньому.

Пацієнтам які мають в анамнезі первинні порушення з боку кісткового мозку препарат слід призначати лише тоді коли очікуваний ефект від лікування перевищує ризик. Такі пацієнти перед початком лікування препаратом Азалептол повинні пройти обстеження у гематолога.

Пацієнтам з низькою кількістю лейкоцитів внаслідок доброякісної етнічної нейтропенії слід приділяти особливу увагу а лікування препаратом Азалептол можна розпочати лише після отримання згоди гематолога.

Моніторинг кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів

За 10 днів до початку лікування Азалептолом необхідно підрахувати кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу щоб впевнитися в тому що препарат будуть отримувати тільки пацієнти з нормальними показниками кількості лейкоцитів (≥ 3 5 х 109/л [3500/мм3] і абсолютної кількості нейтрофілів (≥ 2 0 х 109/л [2000/мм3]). Кількість лейкоцитів і якщо можливо абсолютну кількість нейтрофілів потрібно контролювати щотижня протягом перших 18 тижнів у подальшому – не менше одного разу на місяць протягом усього періоду лікування. Моніторинг повинен тривати протягом усього періоду лікування і чотири тижні після повного припинення застосування препарату Азалептол або до відновлення гематологічних показників.

Зниження кількості лейкоцитів та абсолютної кількості нейтрофілів

Якщо під час лікування Азалептолом кількість лейкоцитів знижується до 3 5 х 109/л (3500/мм3) та 3 0 х 109/л (3000/мм3) або абсолютна кількість нейтрофілів знижується до 2 0 х 109/л (2000/мм3) та 1 5 х 109/л (1500/мм3) аналізи гематологічних показників потрібно проводити щонайменше 2 рази на тиждень поки показники кількості лейкоцитів та АКН пацієнта не стабілізуються до діапазону значень відповідно 3000-3500/мм3 (3 0-3 5 x 109/л) та 1500-2000/мм3 (1 5-2 0x109/л) або вище.

Під час лікування препаратом Азалептол негайне припинення лікування є обов’язковим якщо кількість лейкоцитів є меншою ніж 3000/мм3 (3 0 x 109/л) або АКН менша ніж 1500/мм3 (1 5 x 109/л). Надалі кількість лейкоцитів та лейкоцитарну формулу крові слід підрахувати щодня а пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом щодо розвитку грипоподібних симптомів або інших симптомів що вказують на наявність інфекції. Рекомендується підтвердити значення гематологічних показників шляхом виконання двох аналізів крові протягом двох послідовних днів проте застосування препарату Азалептол слід припинити після проведення першого аналізу крові.

Після припинення застосування препарату Азалептол аналіз гематологічних показників потрібно проводити до їх відновлення.

Таблиця 2

Кількість клітин крові

Дії які необхідно виконати

лейкоцити/мм3 (/л)

АКН/мм3 (/л)

≥ 3500 (≥ 3 5 x 109)

≥ 2000 (≥ 2 0 x 109)

Продовжити лікування препаратомАзалептол.

3000-3500 (3 0 x 109- 3 5 x 109)

1500-2000 (1 5 x 109- 2 0 x 109)

Продовжити лікування препаратомАзалептол; проводити аналіз крові двічі на тиждень до стабілізації або підвищення гематологічних показників.

< 3000 (< 3 0 x 109)

< 1500 (< 1 5 x 109)

Негайно припинити лікування препаратомАзалептол; проводити аналіз крові щодня до повернення гематологічних показників до нормальних значень. Повторно цей препарат пацієнту призначати не слід.

Якщо після відміни препарату Азалептол спостерігається подальше зниження кількості лейкоцитівдо рівня нижче 2000/мм3 (2 0 x 109/л) або абсолютної кількості нейтрофілів нижче 1000/мм3 (1 0 x 109/л) лікування необхідно проводити під керівництвом досвідченого гематолога.

Переривання курсу терапії з причин пов’язаних з гематологічними показниками

Пацієнтам у яких застосування препарату Азалептол було припинено в результаті зниження кількості лейкоцитів або АКН (див. вище) не слід повторно призначати цей препарат.

Лікарям які призначають Азалептол рекомендується вести облік усіх результатів аналізів крові пацієнта та вживати всіх необхідних заходів для запобігання випадковому повторному призначенню препарату таким пацієнтам у майбутньому.

Переривання курсу терапії з причин не пов’язаних з гематологічними показниками

Тим пацієнтам у яких терапія Азалептолом що тривала понад 18 тижнів була перервана більше ніж на 3 дні але менше ніж на 4 тижні показаний щотижневий контроль кількості лейкоцитів протягом додаткових 6 тижнів. За умови що не відзначається відхилень показників від норми подальший контроль можна здійснювати не частіше ніж один раз на 4 тижні. Якщо ж терапію Азалептолом було припинено на 4 тижні або більше протягом наступних 18 тижнів лікування необхідний щотижневий контроль а дозу препарату потрібно відтитрувати повторно.

Інші запобіжні заходи

Азалептол містить лактози моногідрат. Пацієнти з рідкісними спадковими станами непереносимості галактози дефіцитом лактази Лаппа або мальабсорбцією глюкози-галактози не повинні приймати цей препарат.

У разі розвитку еозинофілії рекомендується припинення застосування препарату Азалептол якщо кількість еозинофілів піднімається вище 3000/мм3 (3 0 x 109/л); повторно лікування можна розпочати лише після того як кількість еозинофілів знизиться до рівня нижче 1000/мм3 (1 0 x 109/л).

У разі розвитку тромбоцитопенії рекомендується припинення застосування препарату Азалептол якщо кількість тромбоцитів нижче 50000/мм3 (50 x 109/л).

Під час проведення лікування препаратом Азалептол може розвинутися ортостатична гіпотензія з/без синкопе. Колапс може бути тяжким та може супроводжуватися зупинкою серця та/або дихання. Такі реакції розвиваються наймовірніше при одночасному застосуванні бензодіазепіну або будь-якого іншого психотропного засобу та на початковому етапі титрування дози у зв’язку зі швидким підвищенням дози препарату; такі реакції спостерігалися навіть після застосування першої дози препарату. Отже на початку лікування клозапіном необхідно проводити ретельне медичне спостереження за пацієнтами. Моніторинг артеріального тиску в положенні пацієнта лежачи та стоячи необхідно проводити протягом перших тижнів лікування пацієнтів з хворобою Паркінсона.

Застосування клозапіну пов’язано з підвищеним ризиком розвитку міокардиту особливо протягом перших двох місяців лікування але не обмежуючись цим періодом; перикардиту/перикардіального випоту та кардіоміопатії які іноді можуть бути летальними. Розвиток міокардиту або кардіоміопатії слід підозрювати у пацієнтів які відчувають постійну тахікардію в спокої особливо в перші два місяці лікування та/або прискорене серцебиття аритмію біль у грудній клітці та інші ознаки і симптоми серцевої недостатності (наприклад нез’ясовану втому задишку тахіпное) або симптоми які імітують інфаркт міокарда чи грипоподібні симптоми. Якщо підозрюється розвиток міокардиту або кардіоміопатії лікування клозапіном слід негайно припинити а пацієнта потрібно негайно направити до кардіолога.

Пацієнтам у яких розвиваються міокардит або кардіоміопатія індуковані застосуванням клозапіну не слід повторно призначати лікування клозапіном.

Інфаркт міокарда

Можливе виникнення інфаркту міокарда який може бути летальним. Оцінка причин виникнення у більшості випадків була ускладнена раніше існуючим тяжким захворюванням серця.

Подовження інтервалу QT

Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів рекомендується проявляти обережність при застосуванні препарату пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями або наявністю в сімейному анамнезі подовження інтервалу QT.

Як і при застосуванні інших антипсихотичних препаратів рекомендується проявляти обережність при призначенні клозапіну разом з лікарськими засобами які як відомо збільшують інтервал QTc.

Цереброваскулярні небажані явища

Підвищення ризику виникнення небажаних цереброваскулярних явищ спостерігалося при застосуванні деяких антипсихотичніх засобів. Механізм виникнення цих явищ невідомий. Азалептол слід з обережністю застосовувати пацієнтам із факторами ризику розвитку інсульту.

Метаболічні порушення

Атипові антипсихотичні засоби включаючи Азалептол асоціюються з метаболічними порушеннями які можуть підвищити ризик виникнення серцево-судинних/ цереброваскулярних порушень. Ці явища можуть включати гіперглікемію дисліпідемію збільшення маси тіла.

Гіперглікемія

Зафіксовані випадки порушення толерантності до глюкози розвиток або загострення цукрового діабету та тяжкої гіперглікемії які призводили до кетоацидозу або гіперосмолярної коми навіть у пацієнтів які в анамнезі не мали гіперглікемії або цукрового діабету деякі з цих випадків були летальними. Не було встановлено причинного зв’язку з клозапіном хоча у більшості пацієнтів рівні глюкози в крові поверталися до норми після відміни клозапіну. Повторне призначення препарату супроводжувалося рецидивом гіперглікемії. Дія клозапіну на метаболізм глюкози у пацієнтів із цукровим діабетом який був раніше не досліджувалася. У пацієнтів які застосовують клозапін та у яких розвивається гіперглікемія з такими симптомами як полідипсія поліурія поліфагія або слабкість слід розглядати можливість порушення толерантності до глюкози. Для пацієнтів із вираженою гіперглікемією пов’язаною з лікуванням слід розглянути можливість припинення застосування Азалептолу. Пацієнтам з діагнозом цукровий діабет які застосовують атипічні антипсихотичні засоби слід ретельно контролювати рівень глюкози. Пацієнтам із факторами ризику виникнення цукрового діабету (такими як ожиріння сімейний анамнез) які починають лікування антипсихотичними засобами слід проводити тестування рівня глюкози у крові натще на початку лікування та періодично протягом лікування. Пацієнтам із симптомами гіперглікемії слід провести тестування рівня глюкози у крові натще.

Дисліпідемія

Небажані явища пов’язані з показниками ліпідів спостерігалися у пацієнтів які отримували атипічні антипсихотичні засоби. Рекомендовано проводити клінічний моніторинг включаючи оцінку ліпідів на початку лікування та періодично протягом лікування.

Збільшення маси тіла

Збільшення маси тіла спостерігається у разі застосування клозапіну. Рекомендовано проводити клінічний моніторинг маси тіла.

Під час лікування клозапіном слід ретельно спостерігати за станом пацієнтів з епілепсією в анамнезі оскільки можлива поява дозозалежних судом. У таких випадках необхідно зменшити дозу препарату і якщо необхідно розпочати протисудомне лікування.

Пацієнти з існуючими захворюваннями печінки стабільного перебігу можуть отримувати Азалептол але потребують регулярного дослідження показників функції печінки в процесі терапії. Пацієнтам у яких під час лікування препаратом Азалептол розвиваються симптоми можливого порушення функції печінки такі як нудота блювання та/або анорексія потрібно провести дослідження функціональних печінкових проб. У разі якщо підвищення отриманих значень є клінічно значущим (більш ніж у 3 рази від верхньої межі норми (ВМН)) або якщо розвиваються симптоми жовтяниці лікування препаратом Азалептол слід припинити. Лікування можна відновити тільки тоді коли показники результатів функціональних печінкових проб повертаються до нормальних значень. У таких випадках після повторного застосування препарату Азалептол слід ретельно контролювати печінкову функцію.

Азалептол проявляє антихолінергічну активність що може призвести до розвиту небажаних ефектів у всьому організмі. Ретельний моніторинг необхідний при наявності закритокутової глаукоми та збільшенні передміхурової залози. Ймовірно через свої антихолінергічні властивості Азалептол може призводити до порушення перистальтики кишечнику різного ступеня тяжкості: від запору до кишкової непрохідності калової пробки та паралітичної непрохідності кишечнику. Ці випадки можуть бути летальними. Особлива обережність необхідна щодо пацієнтів з наявністю в анамнезі захворювань товстої кишки або хірургічного втручання в нижній частині черевної порожнини які отримують супутні лікарські засоби що завідомо можуть стати причиною запору (особливо препарати з антихолінергічними властивостями такі як деякі антипсихотичні препарати антидепресанти та антипаркінсонічні засоби) оскільки такі препарати можуть погіршити ситуацію.

Під час терапії препаратом Азалептол пацієнти можуть відчувати транзиторне підвищення температури тіла вище 38 °С з піком захворюванності у перші 3 тижні лікування. Таке підвищення температури як правило доброякісне. Це може бути пов’язано зі збільшенням або зменшенням кількості лейкоцитів у крові. Пацієнтів з підвищеною температурою тіла потрібно ретельно обстежити щоб виключити можливість розвитку інфекції яка лежить в основі цього явища або можливість розвитку агранулоцитозу. У пацієнтів з високою температурою тіла слід розглядати можливість розвитку злоякісного нейролептичного синдрому (ЗНС). Якщо даний діагноз підтверджено застосування препарату слід негайно припирити та вжити відповідних лікувальних заходів.

Оскільки застосування препарату Азалептол може бути пов’язано з розвитком тромбоемболії слід уникати іммобілізації пацієнтів. При застосуванні антипсихотичних засобів може виникнути венозна тромбоемболія (ВТЕ). Оскільки у пацієнтів які отримували антипсихотичні препарати виявляються набуті фактори ризику ВТЕ всі можливі фактори ризику розвитку ВТЕ потрібно визначити до і під час лікування препаратом Азалептол та провести профілактичні заходи щодо цього.

Після раптового припинення застосування клозапіну були зареєстровані гострі реакції відміни препарату тому рекомендується поступова відміна препарату. Якщо є необхідність у раптовому припиненні застосування препарату (наприклад через розвиток лейкопенії) за пацієнтом слід ретельно спостерігати з метою виявлення повторної появи психотичних симптомів та симптомів пов’язаних з поновленням холінергічної активності таких як профузне потовиділення головний біль нудота блювання та діарея.

Застосування пацієнтам віком від 60 років

Розпочинати лікування пацієнтам літнього віку рекомендується з найнижчої дози препарату (12 5 мг один раз на добу у перший день лікування) потім дозу можна збільшувати до 25 мг на день.

Лікування препаратом Азалептол може супроводжуватися появою ортостатичної гіпотензії; тахікардії яка може бути стійкою. Пацієнти віком від 60 років особливо з ослабленою серцево-судинною системою можуть бути більш сприйнятливими до цих ефектів.

Пацієнти літнього віку можуть бути також більш сприйнятливими до антихолінергічних ефектів препарату Азалептол таких як затримка сечі та запор.

Пацієнти віком від 60 років з деменцією

Пацієнти літнього віку з деменцією які отримують лікування антипсихотичними препаратами мають незначний підвищений ризик летального наслідку порівняно з тими пацієнтами які не отримують лікування. Як фактори ризику у літературних джерелах наведено наявність серцевої аритмії легеневі захворювання (наприклад пневмонія з аспірацією або без неї). Наявних даних недостатньо щоб дати точну оцінку точної величини ризику; причина підвищеного ризику залишається на сьогодні невідомою.

Азалептол не схвалений для лікування поведінкових розладів пов’язаних із деменцією у пацієнтів віком від 60 років.

Застосування у період вагітності або годування груддю