Екземестан-Віста 25 мг таблетки №30

Екземестан-Віста (Exemestane-Vista) інструкція по застосуванню

Склад

Діюча речовина: екземестан;

• 1 таблетка, покрита плівковою оболонкою, містить екземестан 25 мг;

Допоміжні речовини: повідон К30, натрію крохмальгліколят (тип А), целюлоза мікрокри-сталічна, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат, полісорбат 80, крохмаль кукурудзяний, крохмаль прежелатинізований, Opadry II 85F18422 білий (спирт полівініловий, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк).

Лікарська форма

Пігулки, покриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості

Білі круглі двоопуклі таблетки, покриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Антагоністи гормонів та подібні засоби. Інгібітори ароматази. Код ATX L02B G06.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Екземестан є незворотним стероїдним інгібітором ароматази, подібним за своєю структурою до природної речовини андростендіон. У жінок під час постменопаузи естрогени продукуються переважно шляхом перетворення андрогенів на естрогени під впливом ферменту ароматази в периферичних тканинах. Блокування утворення естрогенів шляхом інгібування Аромазу є ефективним та селективним методом лікування гормонозалежного раку молочної залози у жінок у період постменопаузи. У жінок у період постменопаузи Екземестан суттєво знижує концентрацію естрогенів у сироватці крові, починаючи з дози 5 мг. Максимальне зниження (>90%) досягається при застосуванні дози 10-25 мг. У пацієнток під час постменопаузи з діагнозом рак молочної залози, які отримували 25 мг екземестану щодня, загальний рівень ароматази знижувався на 98%.

Екземестан не має прогестогенної та естрогенної активності. Незначна андрогенна активність, ймовірно, пов'язана з 17-гідродеривативом, спостерігалася головним чином при застосуванні екземестану у високих дозах. Під час досліджень тривалого щоденного застосування екземестан не впливав на біосинтез таких гормонів, як кортизол або альдостерон, рівень яких змінювався до або після тесту АСТН; цим було продемонстровано селективність щодо інших ферментів, що у гормональному обміні. У зв'язку з цим немає необхідності в замісній терапії глюкокортикоїдами та мінералокортикоїдами.

Незначне підвищення рівня лютеїнізуючого гормону (ЛГ) та фолікулостимулюючого гормону (ФСГ) у сироватці крові відзначається навіть при низьких дозах. Цей ефект очікується для препаратів цієї фармакологічної групи; ймовірно, він розвивається за принципом зворотного зв'язку на рівні гіпофіза: зниження концентрації естрогенів стимулює секрецію гіпофізом гонадотропінів (також у жінок у період постменопаузи). Клінічна ефективність та безпека.

Ад'ювантна терапія раку молочної залози ранніх стадій.

У багатоцентровому рандомізованому подвійному сліпому дослідженні (IES – Міжгрупове дослідження екземестану), яке проводили за участю 4724 жінок у період постменопаузи з первинним раком молочної залози з позитивною пробою на естрогенові рецептори або первинним раком молочної залози з невизначеною пробою на естроген. спостерігалося виникнення рецидиву після ад'ювантної терапії тамоксифеном протягом 2-3 років, були рандомізовані для застосування екземестану (25 мг на добу) або тамоксифену (20 або 30 мг на добу) протягом 3-2 років для проходження повного курсу гормональної терапії тривалістю 5 років. .

Подальше спостереження з медіаною 52 місяці у міжгруповому дослідженні екземестану.

Результати спостережень з медіаною тривалості лікування близько 30 місяців та медіаною тривалості подальшого спостереження близько 52 місяців продемонстрували, що подальше лікування екземестаном після 2–3 років ад'ювантної терапії тамоксифеном асоціювалося з клінічно та статистично значущим покращенням показника виживання без ознак захворювання. продовженням лікування тамоксифеном. Результати показали, що протягом спостеріганого періоду дослідження екземестану знижував ризик рецидиву раку молочної залози на 24% порівняно з тамоксифеном (співвідношення ризиків – 0,76; p = 0,00015). Більш позитивний ефект застосування екземестану порівняно з тамоксифеном відповідно до показника виживання без ознак захворювання був очевидним незалежно від статусу лімфатичних вузлів або попереднього проходження курсу хіміотерапії.

Застосування екземестану також значно знижувало ризик розвитку контралатерального раку молочної залози (співвідношення ризиків – 0,57; p = 0,04158).

У загальній популяції дослідження тенденція до поліпшення загальної виживаності спостерігалася при застосуванні екземестану (222 летальних наслідків) порівняно з тамоксифеном (262 летальних наслідків) із співвідношенням ризиків 0,85 (логарифмічний ранговий критерій: p = 0,07362), що становило зниження на 1 % на користь екземестану. Статистично значуще зниження ризику летального результату на 23% (співвідношення ризиків для загальної виживання – 0,77; тест хі-квадрат (тест Вальда): p = 0,0069) спостерігалося при застосуванні екземестану в порівнянні з тамоксифеном при коригуванні попередньо заданих прогносби на естрогенові рецептори, статус лімфатичних вузлів, попереднього проходження курсу хіміотерапії, застосування гормонозамісної терапії та бісфосфонатів).

Основні результати оцінки ефективності у всіх пацієнтів (популяція пацієнтів, сформована відповідно до призначеного лікування) та у пацієнтів з раком з позитивною пробою на естрогенові рецептори через 52 місяці.

Кінцева точка Популяція	Екземестан Явища/N (%)	Тамоксифен Явища/N (%)	Відношення ризиків (95 % ДІ)	p-значення*
Виживаність без ознак захворювання a
Усі пацієнти	354/2352 (15,1 %)	453/2372 (19,1 %)	0,76 (0,67‑0,88)	0,00015
ЕР+ пацієнти	289/2023 (14,3 %)	370/2021 (18,3 %)	0,75 (0,65‑0,88)	0,00030
Контралатеральний рак молочної залози
Усі пацієнти	20/2352 (0,9 %)	35/2372 (1,5 %)	0,57 (0,33‑0,99)	0,04158
ЕР+ пацієнти	18/2023 (0,9 %)	33/2021 (1,6 %)	0,54 (0,30‑0,95)	0,03048
Виживаність без раку молочної залози б
Усі пацієнти	289/2352 (12,3 %)	373/2372 (15,7 %)	0,76 (0,65‑0,89)	0,00041
ЕР+ пацієнти	232/2023 (11,5 %)	305/2021 (15,1 %)	0,73 (0,62‑0,87)	0,00038
Виживаність без системних рецидивів в
Усі пацієнти	248/2352 (10,5 %)	297/2372 (12,5 %)	0,83 (0,70‑0,98)	0,02621
ЕР+ пацієнти	194/2023 (9,6 %)	242/2021 (12,0 %)	0,78 (0,65‑0,95)	0,01123
Загальна виживаність г
Усі пацієнти	222/2352 (9,4 %)	262/2372 (11,0 %)	0,85 (0,71‑1,02)	0,07362
ЕР+ пацієнти	178/2023 (8,8 %)	211/2021 (10,4 %)	0,84 (0,68‑1,02)	0,07569

* Логарифмічний ранговий критерій; ЕР+пацієнти = пацієнти з позитивною пробою на естрогенові рецептори.

a Виживання без ознак захворювання визначається як перший випадок місцевого або системного рецидиву, контралатерального раку молочної залози або смерті будь-якої причинної обумовленості.

б Виживання без раку молочної залози визначається як перший випадок місцевого або системного рецидиву, контралатерального раку молочної залози або смерті від раку молочної залози.

Виживання без системних рецидивів визначається як перший випадок системного рецидиву або смерті від раку молочної залози.

г Загальна виживання визначається як настання летального результату з будь-якої причини. За результатами додаткового аналізу підгрупи пацієнтів з позитивною або невизначеною пробою на естрогенові рецептори некоректоване співвідношення ризиків для загального виживання становило 0,83 (логарифмічний ранговий критерій: p = 0,04250), що є клінічно та статистично значущим зменшенням ризику летального. Результати додаткового дослідження щодо вивчення стану кісткової тканини в рамках міжгрупового дослідження екземестану показали, що у жінок, які застосовували екземестан після 2–3 років лікування тамоксифеном, спостерігалося помірне зниження мінеральної щільності кісток. У загальному дослідженні частота переломів після початку лікування, яка оцінювалася протягом періоду лікування тривалістю 30 місяців, була вищою у пацієнтів, які застосовували екземестан порівняно з тамоксифеном (4,5% та 3,3% відповідно, p = 0,038).
Результати, отримані в додатковому дослідженні з вивчення стану ендометрію в рамках Міжгрупового дослідження екземестану, свідчать, що після 2 років лікування спостерігалося зменшення товщини ендометрію з медіаною 33% у пацієнтів, які застосовували екземестан, порівняно з відсутністю помітної зміни у пацієнтів, які там застосовувалися. Потовщення ендометрію, зареєстроване на початку застосування екземестану, повернулося до норми (<5 мм) у 54% пацієнтів, які застосовували екземестан.

Подальше спостереження з медіаною 87 місяців у міжгруповому дослідженні екземестану.

Результати спостереження за медіаною тривалості наступного спостереження близько 87 місяців продемонстрували, що подальше лікування екземестаном після 2–3 років ад'ювантної терапії тамоксифеном асоціювалося з клінічно та статистично значущим покращенням показника виживання без ознак захворювання. Результати показали, що протягом спостеріганого періоду дослідження екземестану значно знижував ризик рецидиву раку молочної залози на 16% порівняно з тамоксифеном (співвідношення ризиків 0,84; p = 0,002).

Загалом, велика користь від застосування екземестану порівняно з тамоксифеном відповідно до показника виживання без ознак захворювання була очевидною незалежно від статусу лімфатичних вузлів або попереднього проходження курсу хіміотерапії або гормональної терапії.

Статистична значимість була виявлено у кількох підгрупах з невеликою вибіркою. Вони продемонстрували тенденцію на користь екземестану у пацієнтів із більш ніж 9 позитивними вузлами або попереднім проходженням курсу хіміотерапії за схемою CMF (циклофосфан + метотрексат +5-фторурацил). У пацієнтів із невідомим статусом вузлів, іншим попереднім курсом хіміотерапії, а також невідомим/відсутнім статусом попередньої гормональної терапії спостерігалася статистично незначна тенденція на користь тамоксифену.

Крім того, екземестан також значно подовжував виживання без раку молочної залози (співвідношення ризиків – 0,82; p = 0,00263) та виживання без системних рецидивів (співвідношення ризиків – 0,85; p = 0,02425).

Екземестан також знижував ризик контралатерального раку молочної залози, хоча ефект вже не був статистично значущим під час цього періоду спостереження у дослідженні (співвідношення ризиків – 0,74; p = 0,12983). У загальній популяції дослідження тенденція до поліпшення загальної виживаності спостерігалася при застосуванні екземестану (373 летальних наслідків) порівняно з тамоксифеном (420 летальних наслідків) із співвідношенням ризиків – 0,89 (логарифмічний ранговий критерій: p = 0,08972), що становило слідства 11% на користь екземестану. При коригуванні попередньо заданих прогностичних факторів (тобто проби на естрогенові рецептори, статусу лімфатичних вузлів, попереднього проходження курсу хіміотерапії, застосування гормонозамінної терапії та бісфосфонатів) статистично значуще зниження ризику летального результату на 18% (співвідношення): p = 0,0082) спостерігалося при застосуванні екземестану в порівнянні з тамоксифеном у загальній популяції дослідження. За результатами додаткового аналізу підгрупи пацієнтів з позитивною або невизначеною пробою на естрогенові рецептори некоректоване співвідношення ризиків для загального виживання становило 0,86 (логарифмічний ранговий критерій: p = 0,04262), що є клінічно та статистично значущим зменшенням ризику летального. Результати, отримані у додатковому дослідженні з вивчення стану кісткової тканини, свідчать, що застосування екземестану протягом 2–3 років після застосування тамоксифену протягом 3–2 років призвело до збільшення втрати кісткової маси під час цього лікування (середній % зміни мінеральної щільності кісток ( МЩК) у порівнянні з початковим рівнем через 36 місяців:
-3,37 (хребет), -2,96 (стегно повністю) при застосуванні екземестану та -1,29 (хребет), -2,02 (стегно повністю) при застосуванні тамоксифену ). Однак до кінця періоду після лікування тривалістю 24 місяці зміна значення МЩК порівняно з початковим рівнем в обох групах лікування була мінімальною, кінцеве зменшення значення МЩК у групі тамоксифену було дещо більшим для всіх ділянок (середній % зміни МЩК через 24 місяці порівняно зі значенням на початковому рівні: -2,17 (хребет), -3,06 (стегно повністю) при застосуванні екземестану та -3,44 (хребет), -4,15 (стегно повністю) при застосуванні тамоксифену).

Кількість всіх переломів, зареєстрованих протягом періодів лікування та подальшого спостереження, була значно більшою у групі лікування екземестаном у порівнянні з групою лікування тамоксифеном (169 (7,3%) порівняно зі 122 (5,2%); p = 0,004), але було виявлено відмінності у кількості переломів, зареєстрованих як наслідок остеопорозу. Лікування поширеного раку молочної залози.

У рандомізованому порівняльному контрольованому клінічному дослідженні застосування екземестану в добовій дозі 25 мг продемонстровано статистично значуще збільшення періоду виживання, часу до прогресування захворювання, часу до констатації відсутності ефекту лікування порівняно зі стандартним гормональним лікуванням із застосуванням мегестролу ацетату у жінок з поширеним раком. час лікування тамоксифеном як ад'ювантна терапія або як терапія першої лінії поширеного раку.

Фармакокінетика

Абсорбція. Після прийому внутрішньо екземестан швидко абсорбується. Доза, що поглинається із шлунково-кишкового тракту, висока. Абсолютна біологічна доступність не встановлена, хоча поширення має бути обмеженим ефектом першого проходження. При одноразовому прийомі дози 25 мг середній рівень у плазмі досягає максимуму через 2 год і становить 18 нг/мл.

Одночасне застосування екземестану з їжею підвищує його біодоступність на 40%.

Розподіл. Об'єм розподілу екземестану без корекції на пероральну біодоступність становить близько 20000 л. Фармакокінетика екземестану є лінійною, кінцевий період напіввиведення. екземестан складає 24 години. Зв'язування з білками плазми становить 90% і не залежить від концентрації. Екземестан та його метаболіти не пов'язуються з еритроцитами. Екземестан не акумулюється непередбачуваним шляхом після повторних доз.

Метаболізм та екскреція. Екземестан метаболізується шляхом окислення метиленової групи (6) за допомогою ізоферменту CYP3А4 та/або шляхом відновлення 17-кетогрупи за допомогою альдокеторедуктази з подальшою кон'югацією. Кліренс екземестану становить близько 500 л/год. без корекції на пероральну біодоступність. Щодо пригнічення ароматази ці метаболіти або неактивні, або менш активні, ніж початкова сполука. Кількість екземестану, що виділяється із сечею у незміненому вигляді, становить 1% дози. Рівна кількість екземестану (40%), міченого ізотопом 14 C, виділялася із сечею та калом протягом тижня.

Спеціальні групи

Вік. Суттєвої кореляції між системною експозицією екземестану та віком пацієнток не спостерігалося.

Пацієнти з порушенням функції нирок

У пацієнтів з ураженням нирок тяжкого ступеня (CL сr < 30 мл/хв) рівень системної експозиції екземестану був удвічі вищим у порівнянні зі здоровими добровольцями. Зважаючи на профіль безпеки екземестану, коригування дози не потрібно. Пацієнти із порушенням функції печінки.
У пацієнтів з ураженням печінки середнього або тяжкого ступеня рівень експозиції екземестану у 2–3 рази вищий у порівнянні зі здоровими добровольцями. Зважаючи на профіль безпеки екземестану, коригування дози не потрібно.

Клінічні властивості

Показання

Ад'ювантна терапія у жінок з інвазивним раком молочної залози ранніх стадій з позитивною пробою на естрогенові рецептори під час постменопаузи після 2-3 років початкової ад'ювантної терапії тамоксифеном.
Лікування поширеного раку молочної залози у жінок із природним або індукованим постменопаузним статусом, у яких виявлено прогресування хвороби після антиестрогенної терапії. Не була продемонстрована ефективність у пацієнток із негативною пробою на естрогенові рецептори.

Протипоказання Екземестану - Віста

Екземестан-Віста протипоказаний пацієнткам з гіперчутливістю до екземестану або будь-якого іншого компонента лікарського засобу. Екземестан-Віста також протипоказаний жінкам у передменопаузальному періоді, жінкам у період вагітності або годування груддю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та іншими видами взаємодій.

Результати досліджень in vitro показали, що цей лікарський засіб метаболізується під впливом цитохрому Р 450 3А4 (CYP3А4) та альдокеторедуктаз (див. розділ «Фармакокінетика») і не блокує жодного з основних CYP-ізоферментів. У ході клінічного фармакокінетичного дослідження було встановлено, що специфічне пригнічення CYP3А4 кетоконазолом не впливає на фармакокінетику екземестану. У дослідженні взаємодії з рифампіцином, потужним індуктором CYP450, у добовій дозі 600 мг та разовій дозі екземестану, що становить 25 мг, значення AUC екземестану зменшилося на 54%, а Сmax – на 41%. Оскільки клінічна значимість даної взаємодії не вивчена, одночасне застосування таких лікарських засобів як рифампіцин, протисудомні засоби (наприклад фенітоїн та карбамазепін) та фітопрепаратів, що містять звичайний звіробій, які, як відомо, індукують CYP3А4, можуть знижувати ефективність лікарського засобу.

Екземестан-Віста слід застосовувати з обережністю з лікарськими засобами, що метаболізуються CYP3A4 та мають вузький діапазон терапевтичної дії. Досвід одночасного клінічного застосування лікарського засобу Екземестан-Віста з іншими протипухлинними лікарськими засобами відсутній.

Екземестан-Віста не слід застосовувати з лікарськими засобами, що містять естроген, оскільки при одночасному застосуванні їхня фармакологічна дія нівелюється.

Особливості застосування препарату

Ліки Екземестан-Віста не слід призначати жінкам із пременопаузним ендокринним статусом. Тому у прийнятних клінічних випадках необхідно встановити постменопаузний статус шляхом оцінки рівня ЛГ, ФСГ та естрадіолу.

До початку лікування інгібіторами ароматази слід проводити оцінку рівня 25 гідрокси вітаміну D в організмі, оскільки часто виникає тяжкий дефіцит, пов'язаний із ранніми стадіями раку молочної залози. Жінкам із дефіцитом вітаміну D потрібно отримувати додатково вітамін D.

Екземестан - Віста слід обережно призначати пацієнтам з порушеннями функцій печінки або нирок.

Екземестан-Віста є лікарським засобом, що сильно знижує рівень естрогенів; спостерігалося зменшення мінеральної щільності кісток та збільшення частоти переломів після застосування екземестану (див. розділ Фармакодинаміка). На початку ад'ювантної терапії лікарським засобом у жінок, які страждають на остеопороз або з ризиком його виникнення, слід оцінити мінеральну щільність кісток на початковому рівні, ґрунтуючись на поточних клінічних рекомендаціях та практиках. Мінеральна щільність кісток у пацієнтів із поширеним захворюванням слід оцінювати в індивідуальному порядку.

Хоча немає достатніх даних про вплив терапії при лікуванні втрати мінеральної щільності кісток, спричиненої екземестаном, необхідно проводити моніторинг стану пацієнтів, які застосовують лікарський засіб Екземестан-Віста, та розпочати лікування чи профілактику остеопорозу у пацієнтів у зоні ризику.

Лікарський засіб Екземестан-Віста може мати м'яку проносну дію.

Важлива інформація про допоміжні речовини.

Цей лікарський засіб містить менше ніж 1 ммоль (23 мг)/дозу натрію, тобто практично вільно від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Вагітність. Клінічні дані щодо застосування екземестану вагітним жінкам відсутні. Дослідження на тваринах показали репродуктивну токсичність, тому екземестан протипоказаний для застосування вагітним жінкам.

Годування груддю. Невідомо, чи проникає екземестан у грудне молоко. Лікарський засіб не слід застосовувати жінкам під час годування груддю.

Жінки у перименопаузальному періоді або жінки репродуктивного віку. Лікар повинен обговорити необхідність відповідної контрацепції з жінками, які можуть завагітніти, а також з жінками, які перебувають у перименопаузальному або нещодавно перейшли в постменопаузальний період, поки їхній постменопаузальний статус не стане повністю встановлений (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом чи іншими механізмами.

Під час застосування лікарського засобу повідомляли про сонливість, сомноленцію, астенію та запаморочення. Пацієнтам слід повідомити, що у разі виникнення цих симптомів можливе порушення їх фізичних та/або психічних реакцій, необхідних для керування автомобілем чи іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози Екземестан - Віста 

Дорослі, у тому числі пацієнтки похилого віку

Екземестан-Віста рекомендується приймати по 25 мг 1 раз на добу, щодня, бажано після їди. У пацієнток з раком молочної залози на ранніх стадіях лікування за допомогою лікарського засобу Екземестан-Віста необхідно продовжувати до завершення п'ятирічної послідовної ад'ювантної гормональної терапії (продовження терапії Екземестаном-Віста після застосування тамоксифену) або до виникнення рецидиву пухлини.

У пацієнток із поширеним раком молочної залози лікування лікарським засобом Екземестан-Віста слід продовжувати, доки прогресування пухлини очевидне.

Пацієнткам з недостатністю функції печінки або нирок корекція дози не потрібна.

Діти

Лікарський засіб не рекомендується для дітей.

Передозування

Були проведені клінічні дослідження застосування екземестану у разовій дозі до 800 мг у здорових добровольців жіночої статі та у дозі до 600 мг на добу у жінок у період постменопаузи з поширеним раком молочної залози; дані дослідження свідчать про хорошу переносимість цих доз.
Симптоми. Одноразова доза екземестану, яка може спричинити появу небезпечних для життя симптомів, не встановлена. У дослідах на тваринах летальність реєструвалася після введення одноразової пероральної дози, еквівалентної відповідно 2000 і 4000 рекомендованої людської дози в мг/м 2 .

Лікування. Специфічних антидотів при передозуванні немає; слід проводити симптоматичне лікування. Показано загальне підтримуюче лікування, зокрема частий моніторинг основних показників життєдіяльності організму та ретельне спостереження за пацієнтами.

Побічні реакції Екземестану - Віста 

Екземестан добре переносився добре у всіх дослідженнях при застосуванні дози 25 мг на добу, небажані явища зазвичай були від слабкого до помірного ступеня тяжкості. Частота припинення лікування через небажані явища склала 7,4% у пацієнток з раком молочної залози на ранній стадії, які отримували ад'ювантну терапію екземестаном після початкової ад'ювантної терапії тамоксифеном. Найбільш поширеними небажаними явищами були припливи (22%), артралгія (18%) та підвищена стомлюваність (16%). Частота припинення лікування через небажані явища склала 2,8% у загальній групі хворих з поширеним раком молочної залози. Найбільш поширеними небажаними явищами були припливи (14%) та нудота (12%).

Більшість небажаних явищ можуть пояснюватися нормальними фармакологічними наслідками блокування естрогену (наприклад, припливи).
Побічні реакції, зареєстровані протягом клінічних досліджень та досвіду післяреєстраційного застосування лікарського засобу, наведені нижче відповідно до класів систем органів та частоти проявів. Показники частоти визначають так: дуже часто (≥ 1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), рідко (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/10000 ) до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна встановити з наявних даних).

З боку системи крові та лімфатичної системи:

• дуже часто – лейкопенія**;
• часто – тромбоцитопенія**;
• частота невідома – зниження кількості лімфоцитів**.

З боку імунної системи:

• нечасто – гіперчутливість.

Метаболічні та аліментарні порушення:

• часто – анорексія.

З боку психіки:

• дуже часто – депресія, безсоння.

З боку нервової системи:

• дуже часто головний біль, запаморочення;
• часто – синдром карпального каналу, парестезія; рідко – сомноленція.

Порушення з боку судин:

• дуже часто – припливи.

З боку шлунково-кишкового тракту:

• дуже часто – біль у животі, нудота;
• часто – блювання, діарея, запор, диспепсія.

З боку гепатобіліарної системи:

• дуже часто – підвищені рівні печінкових ферментів, підвищені рівні білірубіну у крові, підвищені рівні лужної фосфатази у крові;
• рідко – гепатит †, холестатичний гепатит †.

З боку шкіри та підшкірної клітковини:

• дуже часто – підвищена пітливість;
• часто - алопеція, висипання, кропив'янка, свербіж; рідко – гострий генералізований екзантематозний пустульоз †.

З боку опорно-рухового апарату та кісток:

• дуже часто – біль у суглобах та м'язово-скелетний біль*;
• часто – перелом, остеопороз.

Загальні розлади та реакції у місці введення: дуже часто – біль, підвищена стомлюваність; часто – периферичний набряк, астенія.

* Включає артралгію і рідше біль у кінцівках, остеоартрит, біль у спині, артрит, міалгію та скутість суглобів.

** У пацієнтів з поширеним раком молочної залози випадки тромбоцитопенії та лейкопенії реєструвалися рідко. Періодичне зниження кількості лімфоцитів спостерігалося приблизно у 20% пацієнтів, які отримували екземестан, зокрема у пацієнтів із вже наявною лімфопенією. Проте середні значення кількості лімфоцитів у цих пацієнтів з часом значно не змінювалися і підвищення частоти вірусних інфекцій не спостерігалося. Ці ефекти не спостерігалися у пацієнтів, які отримували лікування у дослідженнях раку молочної залози ранніх стадій.

† Частота, розрахована за правилом 3/X.

У таблиці нижче наведено показники частоти попередньо визначених побічних реакцій та захворювань у міжгруповому дослідженні екземестану у пацієнтів з раком молочної залози ранніх стадій, незалежно від причинної обумовленості, зареєстрованих у пацієнтів, які отримували терапію досліджуваним лікарським засобом та протягом періоду до 30 днів після її завершення.

Побічні реакції та захворювання	Екземестан (N = 2249)	Тамоксифен (N = 2279)
Припливи	491 (21,8 %)	457 (20,1 %)
Підвищена втомлюваність	367 (16,3 %)	344 (15,1 %)
Головний біль	305 (13,6 %)	255 (11,2 %)
Безсоння	290 (12,9 %)	204 (9,0 %)
Підвищена пітливість	270 (12,0 %)	242 (10,6 %)
Гінекологічні захворювання	235 (10,5 %)	340 (14,9 %)
Запаморочення	224 (10,0 %)	200 (8,8 %)
Нудота	200 (8,9 %)	208 (9,1 %)
Остеопороз	116 (5,2 %)	66 (2,9 %)
Вагінальна кровотеча	90 (4,0 %)	121 (5,3 %)
Інший первинний рак	84 (3,6 %)	125 (5,3 %)
Блювання	50 (2,2 %)	54 (2,4 %)
Порушення зору	45 (2,0 %)	53 (2,3 %)
Тромбоемболія	16 (0,7 %)	42 (1,8 %)
Остеопорозний перелом	14 (0,6 %)	12 (0,5 %)
Інфаркт міокарда	13 (0,6 %)	4 (0,2 %)

У міжгруповому дослідженні екземестану частота явищ ішемії міокарда у групах лікування екземестаном та тамоксифеном склала 4,5% та 4,2% відповідно. Жодних значущих відмінностей для будь-яких окремих серцево-судинних явищ, у тому числі артеріальної гіпертензії (9,9% порівняно з 8,4%), інфаркту міокарда (0,6% порівняно з 0,2%) та серцевої недостатності (1 ,1% (порівняно з 0,7%) не спостерігалося.У міжгруповому дослідженні екземестану застосування екземестану супроводжувалося більш високою частотою гіперхолестеринемії порівняно із застосуванням тамоксифену (3,7% порівняно з 2,1%).

В окремому подвійному сліпому рандомізованому дослідженні серед жінок у період постменопаузи з раком молочної залози ранніх стадій у групі низького ризику, які отримували лікування екземестаном (N = 73) або плацебо (N = 73) протягом 24 місяців, застосування екземестану асоціювалося зі зниженням у плазмі крові. у середньому на 7-9% порівняно з підвищенням на 1% у групі плацебо.

Також спостерігалося зниження рівнів аполіпопротеїну A1 на 5-6% у групі лікування екземестаном порівняно зі зниженням на 0-2% у групі плацебо.

Вплив на всі інші проаналізовані параметри ліпідів (рівні загального холестерину, холестерину ЛПНГ, тригліцеридів, аполіпопротеїну -B та ліпопротеїну -а) був аналогічним у двох групах лікування. Клінічна значимість таких результатів невідома.

У міжгруповому дослідженні екземестану виразка шлунка спостерігалася з більшою частотою у групі лікування екземестаном у порівнянні з групою лікування тамоксифеном (0,7% порівняно з <0,1%). Більшість пацієнтів, які застосовували екземестан та виразку шлунка, також одночасно застосовували нестероїдні протизапальні препарати та/або застосовували їх раніше.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дозволяє проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про всі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутність ефективності лікарського засобу до Державного експертного центру МОЗ України за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Не потребує спеціальних умов зберігання. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 або 10 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску з аптеки

За рецептом.