Л-флокс

Л-флокс(L-floks) інструкція з використання, дозування

• Склад
• Лікарська форма
• Фармакотерапевтична група
• Показання
• Протипоказання
• Спосіб застосування та дози

склад

діюча речовина: levofloxacin;

1 мл розчину містить левофлоксацину 500 мг (у вигляді левофлоксацину гемігідрату);

допоміжні речовини: глюкоза безводна, динатрію едетат, кислота хлористоводнева розведена, вода для ін’єкцій.

лікарська форма

розчин для внутрішньовенних інфузій.

фармакотерапевтична група

антибактеріальні засоби групи хінолонів. фторхінолони. код атс j01m a12.

показання

призначається при лікуванні бактеріальних запальних процесів у дорослих, спричинених бактеріями, чутливими до левофлоксацину: запалення легенів, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри та м’яких тканин, хронічний бактеріальний простатит.

протипоказання

підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів, епілепсія, хворі зі скаргами на побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів, діти і підлітки віком до 18 років, вагітність, період годування груддю.

спосіб застосування та дози

л-флокс для внутрішньовенного введення слід застосовувати негайно (протягом 3-х годин) після перфорації гумової пробки, для профілактики будь-якого бактеріального забруднення. захист від світла при інфузії не потрібний.

з урахуванням біологічної еквівалентності пероральної та парентеральної форм можливе однакове дозування.

дозування залежить від виду і тяжкості інфекції.

для лікування дорослих з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хвилину, зазвичай рекомендують наступні дози препарату:

* слід розглядати доцільність збільшення дози у випадках тяжкої інфекції

(це посилання стосується лише розчинів для інфузій).

** відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливим є перехід від початкового внутрішньовенного введення до перорального прийому з тим самим дозуванням.

у комбінації з антибіотиками з дією на анаеробні збудники.

оскільки левофлоксацин виводиться переважно через нирки, для хворих з послабленою функцією нирок доза повинна бути зменшена.

дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв:

рекомендовані clsi (інститутом клінічних та лабораторних стандартів, раніше nccls) межові значення мік для левофлоксацину, що відділяють чутливі від проміжно чутливих організмів, та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у нижче наведеній таблиці, для тестування мік (мкг/мл) чи диско-дифузного методу (діаметр зони [мм] з використанням диска з левофлоксацином 5 мкг).

рекомендовані clsi межові значення мік та диско-дифузного методу для левофлоксацину (м100-s17, 2007):

антибактеріальний спектр

поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для вибраних видів, і бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. при необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність препарату, щонайменше при деяких типах інфекцій, є сумнівною

* клінічна ефективність була продемонстрована для чутливих ізолятів у затверджених клінічних показаннях.

* *природна проміжна чутливість

інші дані

госпітальні інфекції, викликані p. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.

фармакокінетика

абсорбція

немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення.

після внутрішньовенного введення препарат накопичується у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті тканини легенів (концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові), сечі. у спинномозкову рідину левофлоксацин потрапляє погано.

розподіл

приблизно 30-40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. кумуляційний ефект левофлоксацину при застосуванні 500 мг 1 раз на добу багатократного застосування практично відсутній. існує незначний, але передбачуваний кумуляційний ефект після застосування доз по 500 мг двічі на добу. стабільний стан досягається протягом 3 днів.

проникнення у тканини та рідини організму

проникнення у слизову оболонку бронхів, бронхіальний секрет тканин легенів (бстл)

максимальна концентрація левофлоксацину у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті легенів після застосування 500 мг перорально становили 8,3 мкг/г та 10,8 мкг/мл відповідно. ці показники досягалися протягом однієї години після прийому препарату.

проникнення у тканини легенів

максимальні концентрації левофлоксацину у тканинах легенів після застосування 500 м