Гізаар форте

Гизаар форте(Gizaar forte) інструкція з використання, дозування

• Склад
• Лікарська форма
• Фармакотерапевтична група
• Показання
• Протипоказання
• Спосіб застосування та дози
• Побічні реакції

склад

діючі речовини: losartan, hydrochlorothiazide;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 100 мг лозартану калію та 12,5 мг гідрохлоротіазиду;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, крохмаль прежелатинізований, магнію стеарат;

оболонка: гідроксипропілцелюлоза, гідроксипропілметилцелюлоза, титану діоксид (е171), віск карнаубський.

лікарська форма

таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

фармакотерапевтична група

антагоністи ангіотензину ii та діуретики. код atс c09d a01.

показання

артеріальна гіпертензія у пацієнтів, у яких адекватний контроль за артеріальним тиском не забезпечується за допомогою одного лозартану або одного гідрохлоротіазиду.

протипоказання

• підвищена чутливість до лозартану, похідних сульфонаміду (включаючи гідрохлоротіазид) або до будь-якої допоміжної речовини;
• резистентна до лікування гіпокаліємія або гіперкальціємія;
• тяжка печінкова недостатність; холестаз і розлади, що супроводжуються обструкцією жовчних протоків;
• рефрактерна гіпонатріємія;
• симптоматична гіперурикемія/подагра;
• вагітні або жінки, які планують завагітніти (див. «застосування у період вагітності або годування груддю»;
• тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну <30 мл>
• анурія.

спосіб застосування та дози

гізаар® форте застосовують незалежно від прийому їжі. препарат можна призначати у поєднанні з іншими антигіпертензивними препаратами.

артеріальна гіпертензія

комбінований препарат гізаар® (лозартан і гідрохлоротіазид) призначений для застосування не як початкова терапія, а як терапія для пацієнтів, у яких адекватний контроль за артеріальним тиском не забезпечується за допомогою одного лозартану калію або одного гідрохлоротіазиду.

препарат сприяє зниженню ризику серцево-судинних ускладнень і смертності у пацієнтів з гіпертрофією лівого шлуночка, хворих на артеріальну гіпертензію.

зазвичай початкова доза гізаару® становить 50 мг/12,5 мг 1 раз на добу. для пацієнтів без адекватної терапевтичної відповіді на лікування препаратом гізаар® (50 мг/12,5 мг) дозу препарату можна збільшити до 100 мг/12,5 мг 1 раз на добу. максимальна доза – 1 таблетка гізаару® форте (100 мг/12,5 мг) 1 раз на добу. як правило, антигіпертензивний ефект досягається протягом 3-4 тижнів після початку терапії.

тривалість лікування визначає лікар індивідуально.

застосування препарату пацієнтам з нирковою недостатністю і пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі

пацієнтам з помірною нирковою недостатністю (тобто з кліренсом креатиніну 30-50 мл/хв) корекція початкової дози не потрібна. лозартан і гідрохлоротіазид (гхт) у таблетках не рекомендується приймати пацієнтам, які перебувають на гемодіалізі. комбінацію лозартан/гхт у таблетках не слід приймати пацієнтам з тяжкою нирковою недостатністю (тобто з кліренсом креатиніну <30 мл>

застосування препарату пацієнтам з виснаженням інтраваскулярного об’єму

при дегідратації та/або гіпонатріємії слід провести корекцію стану до початку прийому таблеток лозартану/гхт.

застосування препарату пацієнтам з печінковою недостатністю

лозартан/гхт протипоказаний пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю (див. розділ «протипоказання»).

застосування препарату пацієнтам літнього віку

пацієнтам літнього віку корекція дози зазвичай не потрібна.

застосування дітям та підліткам (< 18 років)

досвід застосування препарату дітям та підліткам відсутній, тому препарат не слід застосовувати цій віковій категорії пацієнтів.

побічні реакції

побічні реакції класифіковані за частотою виникнення таким чином: дуже часто: ? 1/10; часто ? 1/100, < 1/10; нечасто: ? 1/1000, ? 1/100; рідко: ? 1/10000, ? 1/1000; дуже рідко: ? 1/10000; не відомо: не піддається оцінці на основі наявних даних.

у ході клінічних досліджень із застосуванням солі лозартану калію і гідрохлоротіазиду побічних реакцій, властивих цій комбінації речовин, не спостерігалося. побічні реакції обмежувалися тими, які спостерігалися раніше при застосуванні солі лозартану калію та/або гідрохлоротіазиду.

у ході контрольованих клінічних досліджень з приводу артеріальної гіпертензії запаморочення було єдиною побічною реакцією, про яку повідомлялося як про таку, що пов’язана із застосуванням зазначеної речовини; ця реакція виникала частіше, ніж при застосуванні плацебо, у 1% або більшої кількості пацієнтів, які лікувалися лозартаном і гідрохлоротіазидом.

побічні реакції у період постмаркетингового застосування:

побічні реакції, які спостерігалися при застосуванні одного з окремих компонентів і можуть бути пов’язані з лозартаном калію/гідрохлоротіазидом, зазначені нижче.

у ході клінічних досліджень і у період постмаркетингового застосування повідомлялося про такі побічні реакції:

лозартан

гідрохлоротіазид