Цефтриаксон пфайзер

Цефтриаксон пфайзер(Ceftriakson pfayzer) інструкція з використання, дозування

• Склад
• Лікарська форма
• Фармакотерапевтична група
• Показання
• Протипоказання
• Спосіб застосування та дози

склад

діюча речовина: 1 флакон містить цефтриаксон натрію у перерахуванні на цефтриаксон 500 мг, 1000 мг або 2000 мг;

допоміжні речовини: відсутні.

лікарська форма

порошок для розчину для ін’єкцій або інфузій.

фармакотерапевтична група

протимікробні засоби для системного застосування. інші бета-лактамні антибіотики. цефалоспорини. цефтриаксон. код атс j01d a13.

показання

цефтриаксон пфайзер^® застосовують для лікування інфекцій, збудники яких чутливі до цефтриаксону:

• інфекції дихальних шляхів, особливо пневмонія, а також інфекції вуха, горла і носа;
• інфекції статевих органів, включаючи гонорею;
• септицемія;
• інфекції кісток, суглобів, м’яких тканин, шкіри, а також ранові інфекції;
• інфекції у хворих з нейтропенією;
• менінгіт.

передопераційна профілактика інфекцій при хірургічних втручаннях на органах шлунково-кишкового тракту, жовчовивідних шляхів, сечовивідних шляхів і під час гінекологічних процедур, але лише у випадках потенційної чи відомої контамінації.

протипоказання

гіперчутливість до цефтриаксону або будь-якого цефалоспорину.

наявність в анамнезі тяжких реакцій гіперчутливості та/або реакцій негайного типу до пеніциліну або бета-лактамних препаратів будь-якого іншого типу.

гіперчутливість до лідокаїну чи інших амідних місцево анестезуючих лікарських засобів (при внутрішньом’язовому введенні відновленого лідокаїном розчину).

недоношені новонароджені віком до 41 тижня (гестаційний вік + вік після народження).

гіпербілірубінемія у новонароджених та недоношених. у дослідженнях in vitro було показано, що цефтриаксон може витісняти білірубін із зв’язку з альбуміном сироватки крові, що може призвести до ризику розвитку енцефалопатії, спричиненої білірубіном.

доношені діти (віком до 28 днів):

• з жовтяницею або гіпоальбумінемією, або ацидозом, оскільки при таких станах існує ймовірність погіршення зв’язування білірубіну;
• за необхідності (або очікуваної необхідності) внутрішньовенного введення кальцію або інфузії препаратів, що містять кальцій, оскільки існує ризик утворення преципітату цефтриаксон-кальцій.

у новонароджених та недоношених дітей описані випадки виникнення преципітатів у легенях та нирках, які спричинили летальні наслідки при одночасному введенні цефтриаксону та препаратів кальцію. у деяких з цих випадків застосовувалися ті ж самі інфузійні системи для внутрішньовенного введення для цефтриаксону пфайзер^® та розчинів, які містять кальцій, і в деяких інфузійних системах для внутрішньовенного введення спостерігалося виникнення преципітатів.

ні в якому разі не можна застосовувати цефтриаксону пфайзер^® з кальцієвмісними розчинами (розчин рінгера тощо)! кальцієвмісні розчини не слід призначати протягом 48 годин після останнього введення цефтриаксону.

спосіб застосування та дози

лікування можна розпочинати до отримання результатів тестів на чутливість.

при призначенні цефтриаксону пфайзер^® необхідно враховувати офіційні рекомендації щодо належного застосування антибактеріальних препаратів.

перед застосуванням препарату необхідно провести шкірну пробу на чутливість до цефтриаксону та лідокаїну.

дорослі і діти віком від 12 років.

стандартна терапевтична доза – 1 г 1 раз на добу.

при тяжких інфекціях або інфекціях, збудники яких мають лише помірну чутливість до цефтриаксону – 2–4 г на добу, зазвичай як разова доза кожні 24 години.

новонароджені, немовлята і діти віком до 12 років.

новонароджені (до 2 тижнів. 20-50 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. зважаючи на недорозвиненість ферментної системи, добова доза не має перевищувати дозу 50 мг/кг маси тіла. при визначенні дози препарату для доношених і недоношених дітей відмінностей немає. новонародженим внутрішньовенну інфузію необхідно проводити протягом 60 хвилин з метою зменшення витіснення білірубіну з альбуміну, тим самим знижуючи потенційний ризик білірубінової енцефалопатії.

цефтираксон пфайзер^® протипоказаний для застосування новонародженим віком ?28 днів за необхідності (чи очікуваній необхідності) лікування внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, у тому числі внутрішньовенні вливання, які містять кальцій, наприклад, парентеральне харчування, у зв’язку з ризиком виникнення преципітатів кальцієвих солей цефтриаксону.

немовлята (від 15 днів) і діти віком до 12 років. 20-80 мг/кг маси тіла 1 раз на добу. дітям з масою тіла понад 50 кг потрібно застосовувати звичайні дози для дорослих. дози 50 мг/кг або вищі необхідно вводити у вигляді повільних внутрішньовенних інфузій протягом принаймні 30 хвилин. дози, що перевищують 80 мг/кг маси тіла, не слід застосовувати через підвищений ризик жовчної преципітації.

комбінована терапія.

дослідження показали, що відносно багатьох грамнегативних бактерій існує синергізм між цефтриаксоном і аміноглікозидами. незважаючи на те, що підвищену ефективність таких комбінацій не завжди можна передбачити, її слід мати на увазі при наявності тяжких, загрозливих для життя інфекцій, викликаних pseudomonas aeruginosa. через фізичну несумісність цефтриаксону та аміноглікозидів їх слід вводити окремо в рекомендованих дозах.

менінгіт.

при бактеріальному менінгіті у немовлят і дітей віком від 15 днів до 12 років лікування розпочинають з дози 100 мг/кг (але не більше 4 г) 1 раз на добу. як тільки збудник буде ідентифікований, а його чутливість визначена, дозу можна відповідно знизити. найкращі результати досягалися при такій тривалості лікування:

для визначення чутливості мікроорганізмів слід використовувати диски з цефтриаксоном, так як у дослідженнях in vitro показано, що цефтриаксон активний відносно окремих штамів, які стійкі при використанні дисків, призначених для всієї групи цефалоспоринів.

замість стандартів нкклс для визначення чутливості мікроорганізмів можна використовувати й інші добре стандартизовані нормативи, наприклад, din та ics, що дозволяють адекватно оцінити рівень ч