Хумулін М3 сусп. д/ін. 100 МЕ/мл 3 мл в картр. в ш-р КвікПен №5

Хумулін М3 (HUMULIN М3) інструкція для застосування

• Склад
• Лікарська форма
• Основні фізико-хімічні властивості:
• Фармакотерапевтична група
• Фармакологічні властивості
• Показання
• Протипоказання
• Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій
• Особливості застосування
• Застосування у період вагітності або годування груддю.
• Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.
• Спосіб застосування та дози
• Діти.
• Передозування
• Побічні реакції
• Термін придатності
• Умови зберігання
• Несумісність
• Упаковка
• Категорія відпуску

Склад

діюча речовина: 1 мл суспензії містить 100 МО інсуліну людського і ізофан-інсуліну людського (ДНК-рекомбінантний) (складається з 30 МО розчину інсуліну та 70 МО суспензії ізофан-інсуліну людського для ін’єкцій);
допоміжні речовини: метакрезол; гліцерин; фенол; протаміну сульфат; натрію гідрофосфату гептагідрат; цинку оксид; кислота хлористоводнева 10 % розчин; натрію гідроксид 10 % розчин; вода для ін’єкцій.

Лікарська форма

Суспензія для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості:

біла суспензія що при відстоюванні дає білий осад і безбарвну або майже безбарвну рідину що спливає на поверхню. Осад легко суспендується легким струшуванням.

Фармакотерапевтична група

Протидіабетичні засоби. Препарати інсуліну комбінованої тривалості дії. Інсуліни та аналоги короткої тривалості дії у комбінації з інсулінами середньої тривалості дії. Код АТХ А10А D01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка.

Основна дія інсуліну полягає у регулюванні метаболізму глюкози. Крім того інсулін впливає на деякі анаболічні та антикатаболічні процеси в різних тканинах. У тканинах м’язів до таких ефектів належать посилення синтезу глікогену жирних кислот гліцерину та білка а також збільшення поглинання амінокислот і ослаблення глікогенолізу неоглюкогенезу кетогенезу ліполізу катаболізму білків та видалення амінокислот.

Фармакокінетика.

Хумулін МЗ – суміш інсуліну короткої тривалості дії у комбінації з інсуліном середньої тривалості дії.

Препарат Хумулін МЗ являє собою людський інсулін який виготовляють за допомогою технологій з використанням рекомбінантної ДНК.

Фармакокінетика інсуліну не відображає метаболічну активність гормону.

Час настання ефекту препарату Хумулін МЗ – 30 хв після введення. Пік максимальної концентрації спостерігається між 1-ою та 8 5 годинами після ін’єкції. Тривалість гіпоглікемічного ефекту становить 14-15 годин іноді – до 24 годин. Під час проведення токсикологічних досліджень не було виявлено жодних серйозних шкідливих наслідків пов’язаних із застосуванням препарату.

Нижче на рисунку у вигляді жирної лінії наведено типовий профіль активності інсуліну (крива утилізації глюкози) для підшкірних ін’єкцій. Можливу варіативність тривалості інсулінової активності або її інтенсивності у різних пацієнтів зображено у вигляді затемненої ділянки на графіку. Індивідуальна варіабельність залежить від таких факторів як об’єм дози температура в місці ін’єкції та рівень фізичної активності пацієнта.

Показання

Лікування хворих на цукровий діабет які потребують інсуліну для підтримання нормального рівня цукру в крові.

Протипоказання

Гіпоглікемія підвищена чутливість до діючої речовини та до будь-яких допоміжних речовин препарату за винятком випадків застосування десенсибілізуючої терапії. Протипоказано внутрішньовенне введення.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Деякі лікарські засоби впливають на метаболізм глюкози. Лікаря слід інформувати про будь-яке супутнє лікування здійснюване разом із застосуванням людського інсуліну.

При необхідності використання інших лікарських засобів слід проконсультуватися з лікарем.

Потреба в інсуліні може зростати у разі застосування препаратів з гіперглікемічною активністю таких як пероральні контрацептиви глюкокортикоїди гормони щитовидної залози та гормон росту даназол β2-симпатоміметики (наприклад ритодрин сальбутамол тербуталін) тіазиди.

Потреба в інсуліні може зменшуватися у разі застосування лікарських засобів з гіпо-глікемічною активністю таких як оральні гіпоглікемічні препарати саліцилати (наприклад ацетилсаліцилова кислота) сульфаантибіотики деякі антидепресанти (інгібітори моноаміноксидази) деякі інгібітори ангіотензинперетворювальних ферментів (каптоприл еналаприл) блокатори рецепторів ангіотензину II неселективні β-блокатори або алкоголь.

Аналоги соматостатину (октреотид ланреотид) можуть як посилювати так і послаблювати потребу в інсуліні.

Особливості застосування

Будь-яка заміна типу або марки інсуліну має відбуватися під пильним медичним контролем. Зміна концентрації марки (що відповідає певному виробнику) типу (швидкої дії НПХ повільної дії) виду (інсулін тваринного походження людський інсулін аналог людського інсуліну) та/або способу приготування (інсулін одержаний за допомогою технології з використанням рекомбінантної ДНК інсулін тваринного походження) може потребувати зміни дозування.

Дозування у разі лікування пацієнтів людським інсуліном може відрізнятися від дозування застосовуваного при лікуванні інсулінами тваринного походження. При виникненні потреби в регулюванні доз таке регулювання можна виконувати з першої дози або протягом кількох перших тижнів або місяців.

У деяких пацієнтів у яких були гіпоглікемічні реакції після переведення їх з інсуліну тваринного походження на людський інсулін ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії виявилися менш явними або відмінними від симптомів які раніше спостерігалися у цих пацієнтів при лікуванні тваринним інсуліном. У пацієнтів зі значним покращанням рівня глюкози в крові (наприклад завдяки інтенсифікації інсулінової терапії) можуть надалі не спостерігатися деякі або жодні з ранніх попереджувальних симптомів гіпоглікемії про що їм слід повідомити. Ранні попереджувальні симптоми гіпоглікемії також можуть бути іншими або менш явними у пацієнтів з тривалою формою діабету та діабетичною невропатією або у пацієнтів які паралельно із застосовуваним лікуванням приймають інші медичні препарати наприклад бета-блокатори.

Гіпоглікемія або гіперглікемічні реакції які не було скориговано можуть призвести до втрати свідомості коми або летального наслідку.

Неправильне дозування або призупинення лікування (особливо це стосується хворих на інсулінозалежний діабет) може призвести до гіперглікемії та потенційно летального діабетичного кетоацидозу.

При лікуванні людським інсуліном можуть продукуватися антитіла хоча і в менших концентраціях ніж у разі застосування очищеного інсуліну тваринного походження.

Потреба в інсуліні значно змінюється при порушенні функцій надниркових залоз гіпофіза щитовидної залози нирковій або печінковій недостатності.

Потреба в інсуліні також може зростати під час хвороби або під впливом емоційного стресу.

Потреба у регулюванні доз може виникнути у разі зміни інтенсивності фізичних навантажень або звичного режиму харчування.

Комбіноване застосування з піоглітазоном

Повідомлялося про випадки серцевої недостатності при комбінованому прийомі піоглітазону з інсуліном особливо у пацієнтів які мали фактори ризику розвитку серцевої недостатності. Дану інформацію необхідно враховувати при призначенні комбінації Хумуліну M3 із піоглітазоном. За умови застосування даної комбінації необхідно спостерігати за станом пацієнта щодо виникнення ознак та симптомів серцевої недостатності збільшення маси тіла та появи набряків. Лікування піоглітазоном необхідно припинити при погіршенні серцевих симптомів.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Велике значення має підтримання належного рівня глюкози в крові вагітних жінок якщо їх лікують інсуліном (при інсулінозалежній і зумовленій вагітністю формах діабету). Потреба в інсуліні зазвичай зменшується протягом І триместру вагітності після чого зростає протягом ІІ та ІІІ триместрів. Хворим на діабет жінкам слід повідомляти своїм лікарям про вагітність або намір завагітніти.

Пильний контроль за рівнем глюкози в крові та загальним станом здоров’я має життєво важливе значення для хворих на діабет вагітних жінок.

У хворих на діабет жінок у період годування груддю може виникнути потреба у регулюванні доз інсуліну та/або режиму харчування.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Гіпоглікемія може негативно впливати на концентрацію уваги та рефлекторні реакції тобто є фактором ризику в ситуаціях що потребують згаданих якостей наприклад при керуванні автомобілем або експлуатуванні механічних пристроїв.

Пацієнтів слід інформувати про те яких саме запобіжних заходів необхідно вжити перед керуванням автомобілем щоб уникнути загострень гіпоглікемії зокрема якщо ранні попереджувальні ознаки гіпоглікемії відсутні або не явні або ж якщо загострення гіпоглікемії трапляються часто. За таких обставин не слід керувати автомобілем.

Спосіб застосування та дози

Дозування графік введення та кількість ін’єкцій установлює лікар виходячи з конкретних потреб і відповідно до кожного конкретного випадку.

Хумулін МЗ вводять шляхом підшкірної ін’єкції але його також можна вводити і шляхом внутрішньом’язової ін’єкції хоча такий спосіб введення не рекомендується. Хумулін МЗ не можна вводити внутрішньовенно.

Підшкірну ін’єкцію роблять у плече стегно сідницю або живіт. Місце ін’єкції необхідно змінювати щоб ін’єкції в одне й те саме місце не повторювалось частіше одного разу на місяць.

При введенні препарату Хумуліну МЗ слід уникати введення голки у кровоносну судину. Після введення препарату не можна розтирати місце ін’єкції. З пацієнтами слід провести докладний інструктаж щодо методики виконання ін’єкцій.

Хумулін МЗ – це готова для застосування суміш розчинного та ізофан-інсуліну яка була створена для усунення необхідності пацієнту самостійно змішувати лікарські засоби інсуліну.

Потреба в інсуліні значно змінюється при нирковій або печінковій недостатності.

Вказівки щодо застосування препарату.

Картриджі Хумулін МЗ призначені для індивідуального використання. Розчин для ін’єкцій у картриджах по 3 мл необхідно застосовувати з пен-ін’єктором на якому позначено маркування «СЕ» згідно з рекомендаціями виробника пен-ін’єкторів.

a) Приготування дози.

Перед застосуванням Хумуліну МЗ у картриджах слід ресуспендувати суміш інсулінів шляхом перекочування картриджу між долонями 10 разів та перевертання картриджу на 180° 10 разів до набуття суспензією рівномірного помутніння або рівномірного молочного забарвлення. Якщо рідина у картриджі не набула належного вигляду слід повторити операцію до повного розмішування вмісту картриджа. Картриджі містять скляну кульку для полегшення розмішування. Не можна різко струшувати картридж оскільки це може призвести до утворення піни що заважатиме точному вимірюванню дози.

Регулярно слід перевіряти зовнішній вигляд вмісту картриджа і не використовувати його якщо суспензія містить грудочки або якщо частинки білого кольору прилипають до дна або стінок картриджа роблячи скло матовим.

Картриджі не призначені для змішування різних інсулінів. Порожні картриджі не можна використовувати повторно.

Щоб зарядити картридж у пен-ін’єктор приєднати голку та зробити ін’єкцію інсуліну слід звернутися до інструкції виробника пен-ін’єктора для введення інсуліну.

б) Введення препарату.

Ввести належну дозу інсуліну згідно із вказівками лікаря.

Діти.

Дозування графік введення та кількість ін’єкцій для дітей визначає лікар виходячи з конкретних потреб і відповідно до кожного конкретного випадку.

Передозування

Симптоми. Для передозування інсуліну не існує конкретного визначення оскільки на рівень глюкози в крові впливають складні взаємодії між рівнем інсуліну в сироватці крові наявністю глюкози та іншими процесами обміну речовин. Причиною гіпоглікемії може стати надлишок інсуліну з огляду на інтенсивність поглинання вуглеводів і рівень фізичної активності.

Проявами гіпоглікемії є апатія сплутаність свідомості відчуття серцебиття головний біль збільшення інтенсивності потовиділення та блювання.

Лікування. У разі гіпоглікемії легкої форми хворим дають глюкозу або інші цукровмісні продукти внутрішньо. При гіпоглікемії середньої тяжкості хворих слід лікувати внутрішньом’язовим або підшкірним введенням глюкагону з подальшим введенням вуглеводів разом з їжею після адекватного відновлення стану пацієнта. Проте якщо глюкагону немає або якщо організм хворого не реагує на його введення слід ввести глюкозу внутрішньовенно. Одразу після повернення свідомості пацієнтові слід дати їжу. Може виникнути необхідність продовжувати давати хворому вуглеводи та проводити подальший контроль рівня глюкози в крові оскільки гіпоглікемія можлива і після клінічного одужання.

Побічні реакції

Гіпоглікемія є найпоширенішим побічним ефектом інсулінотерапії у хворих на діабет. Гіпоглікемія у тяжкій формі може призвести до втрати свідомості у деяких випадках – до летального наслідку. Дані щодо частоти гіпоглікемій не надаються оскільки гіпоглікемія пов’язана з дозою інсуліну та з іншими чинниками такими як: дієта хворого та рівень фізичних навантажень.

Місцеві прояви алергії можуть бути частими (від 1/100 до <1/10) включаючи зміни у місці ін’єкції: почервоніння шкіри набряк свербіж. Вони зазвичай тривають від кількох днів до кількох тижнів. У деяких випадках такий стан пов’язується не з інсуліном а з іншими факторами наприклад з подразниками у складі засобів для очищення шкіри або відсутністю досвіду виконання ін’єкцій.

Системна алергія з’являється дуже рідко (<1/10000) але потенційно є серйознішим побічним ефектом та являє собою генералізовану форму алергії на інсулін включаючи висипання на всій поверхні тіла задишку хрипи зниження артеріального тиску збільшення частоти ударів серця та підвищення потовиділення. Тяжкі випадки генералізованої алергії небезпечні для життя. У деяких виняткових випадках тяжкої форми алергії на ХумулінМЗ слід негайно вжити відповідних заходів. Може виникнути потреба у заміні інсуліну або у десенсибілізуючій терапії.

У місці ін’єкції нечасто може виникнути ліподистрофія (від 1/1000 до <1/100).

Інсулінорезистентність.

Повідомлялося про випадки набряку під час застосування інсулінотерапії зокрема у випадках при попередньо зниженому обміні речовин що покращувався проведенням інтенсивної інсулінотерапії.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей і прохолодному місці при температурі від 2 °C до 8 °C. Уникати заморожування.

Під час застосування зберігати при кімнатній температурі 15-25 °C до 28 днів захищаючи від надмірного тепла або сонячних променів.

Несумісність

Не можна змішувати Хумулін МЗ з інсулінами інших виробників та з інсулінами тваринного походження.

Упаковка

Скляні картриджі по 3 мл; по 5 картриджів у картонній пачці. Скляні картриджі по 3 мл у шприц-ручках КвікПен; по 5 шприц-ручок у картонній пачці.

Категорія відпуску

За рецептом.