Налаштування
Шрифт:
  • А
  • А
  • А
Колір:
  • Ц
  • Ц
  • Ц
  • Ц
  • Ц
Фото
  • ЧБ
  • Колір
  • Вимк.
Повна версія
Беналгін таблетки №20
0,00 ₴

Інструкція до препарату Беналгін таблетки №20

Інструкція надана держ. реєстром мед. препаратів України
Ризванюк Оксана
Перевірено: Ризванюк Оксана
Оновлено: 27.03.2024
Провірено
Інструкція

Беналгін (Benalgin) інструкція по застосуванню

Склад

діючі речовини:

1 таблетка містить:

  • метамізолу натрію 500 мг,
  • кофеїну 50 мг,
  • тіаміну гідро хлориду 38,75 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, крохмаль пшеничний, тальк, магнію стеарат, желатин, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарська форма

Таблетки.

Круглі плоскі таблетки білого або майже білого кольору з фаскою та насічкою з одного боку.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що діють на центральну нервову систему. Інші аналгетики та антипіретики.

Код АТС N02В В 52.

Метамізол натрію – похідне піразолону, яке належить до групи ненаркотичних аналгетиків. Він має чітку знеболювальну та жарознижувальну дію. Не виявляє снодійного ефекту, не пригнічує дихальний центр, не призводить до ейфорії та звикання. Метамізол виявляє аналгетичну дію як периферичного типу, пригнічуючи синтез ендогенних алгогенів, так і центрального типу, пригнічуючи активність ноцицептивних нейронів у задніх корінцях спинного мозку. Важливу роль для фармакологічних ефектів метамізолу відіграє його здатність пригнічувати активність циклооксигенази-1 і особливо циклооксигенази-2, що спричинює зменшення синтезу простагландинів. Метамізол також виявляє мембраностабілізуючу дію. Кофеїн має незначну стимулюючу активність відносно центральної нервової системи (ЦНС). Основна дія кофеїну – судинозвужувальна, що впливає на окремі види головного болю і гіпотензію. Вважається, що при деяких хворобливих станах він виявляє безпосередню знеболювальну дію. Кофеїн потенціює дію метамізолу, сприяючи його проникненню у мозкову тканину. При комбінуванні кофеїну з аналгетиками настає синергічний ефект. Тіаміну гідро хлорид (вітамін В1) має багатосторонні функції в обміні речовин організму. Він входить до складу низки ферментів і є основною частиною молекули кокарбоксил ази, яка каталізує спалювання піровиноградної кислоти і полегшує розщеплення вуглеводів. Шляхом фосфорилювання тіамін перетворюється в активну форму – тіамінпірофосфат, що у якості кофермента бере участь у пентозофосфатному циклі, декарбоксилюванні альфа-кетокислот і утворенні ацетил-коферменту-А у циклі Кребса. У нервовій системі близько 90 % тіаміну міститься у мітохондріях аксонів, а 10 % включені у мембрани аксонів. Сприяючи декарбоксилюванню піровиноградної кислоти, він позитивно впливає на усунення запальних процесів нервової системи. Тіамін полегшує синтез медіатора ацетилхоліну і пригнічує фермент, який його розщеплює – холін естеразу, покращуючи, таким чином, проведення нервових імпульсів. Застосований у високих дозах, він виявляє деяку аналгетичну дію.

Завдяки наявності метамізолу, що діє на ферменти, відповідальні за метаболізм ліків, фармакокінетика окремих компонентів, застосованих у комплексі, деякою мірою відрізняється від фармакокінетики препаратів при їх самостійному застосуванні.

Комбінований лікарський засіб Беналгін всмоктується швидко, і його терапевтична дія проявляється через 1 годину.

Показання

Симптоматичне лікування больового синдрому при:

  • мігрені, головному болі напруження;
  • запальних та дегенеративних захворюваннях опорно-рухового апарату;
  • після операційних станах;
  • захворюваннях периферичної нервової системи (радикуліти, плексити, неврити, невралгії, полі неврити, полі невропатії);
  • дисменореї.

Протипоказання Беналгіну

Протипоказаннями для застосування Беналгіну є:

  • підвищена чутливість до діючих або до будь-якого допоміжного засобу, що входить до складу препарату;
  • підвищена чутливість до інших не стероїдних протизапальних засобів та/або ненаркотичних аналгетиків;
  • дитячий вік до 12 років; період вагітності або годування груддю;
  • бронхіальна астма;
  • лейкопенія; анемія;
  • тромбоцит опенія;
  • печінкова порфірія;
  • вроджений дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази;
  • тяжка артеріальна гіпертензія;
  • виражений атеросклероз судин;
  • глаукома;
  • тяжка ниркова і печінкова недостатність;
  • підвищена збудливість, порушення сну;
  • підвищена чутливість до похідних піразолону (бутадіон, трибузон, антипірин);
  • підозра на гостру хірургічну патологію;
  • алергічні захворювання, ідіосинкразія;
  • не застосовувати разом з інгібіторами моноамін оксидази (МАО) та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО;
  • виразкова хвороба шлунка та/або дванадцяти палої кишки.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Етанол посилює аналгетичну дію лікарського засобу, а кофеїн знижує ефект пригнічення центральної нервової системи. Слід уникати одночасного застосування інших гепатотоксичних ліків і засобів, які пригнічують гемопоез. Унаслідок індукції ензимів печінки знижується активність антикоагулянтів кумарину. Темпідон посилює і подовжує його дію. Лікувальний ефект посилюють трицикличні антидепресанти, пероральні контрацептиви, алопуринол в результаті інгібування ензимів і уповільнення біо трансформації лікарського засобу. Не впливає на ефект утерокінетичних і утеротонічних засобів. При одночасному застосуванні із не стероїдними протизапальними засобами підсилює їхній ефект і токсичність відносно шлунково-кишкового тракту і гемопоезу.

Поєднання Беналгіну з іншими лікарськими засобами потребує особливої уваги, тому що метамізол, який входить до складу препарату, є ферментним індуктором.

При одночасному застосуванні з іншими жарознижувальними, болезаспокійливими і протизапальними засобами підвищується ризик розвитку алергічних реакцій і побічних ефектів.

Комбіноване застосування Беналгіну і препаратів, які пригнічують функції кісткового мозку, існує ймовірність ушкодження клітин білого кров’яного ряду.

Нейролептики і транквілізатори потенціюють болезаспокійливу дію Беналгіну.

Одночасне застосування з хлорпромазином може призвести до гіпотермії.

Деякі антидепресанти, пероральні контрацептиви, алопуринол уповільнюють розпад метамізолу і таким чином можуть підвищити токсичність Беналгіну.

Препарат зменшує концентрацію циклоспорину А у крові, тому може бути небезпечним при наявності трансплантатів.

Одночасне застосування із симпатоміме тиками може призвести до збудження ЦНС.

Особливості застосування препарату

Препарат з обережністю застосовувати при порушенні функції нирок та/або печінки; при наявності виразки шлунка у стадії загострення; при захворюваннях шлунка (ахалазія, гастроезофагеальний рефлюкс, стеноз пілоричного відділу шлунка); при гіперплазії передміхурової залози; при хронічному бронхіті та бронхоспазмі при наявності гіпертиреоїдизму; при порушеннях ритму серцевої діяльності, ішемічній хворобі серця (особливо при гострому інфаркті міокарда), хронічній застійній серцевій недостатності. Препарат може вплинути на психофізичний стан пацієнтів при одночасному застосуванні з алкоголем та медикаментами, які пригнічують центральну нервову систему.

При призначенні більш тривалого курсу лікування необхідно контролю вати картину крові.

Беналгін містить крохмаль пшеничний, тому застосування цього лікарського засобу небезпечне для хворих на целіакію (глютенову ентеропатію). Метаболіти метамізолу натрію можуть змінити колір сечі на червоний, що не має клінічної значущості.

Кофеїн може вплинути на результати аналізів із використанням аденозину або дипіридамолу. Тому Беналгін не слід застосовувати протягом не менше 12 годин до проведення аналізів. Не застосовувати одночасно з іншими НПЗЗ і метамізолом.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат не застосовують під час вагітності або у період годування груддю.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

З підвищеною обережністю необхідно застосовувати водіям та особам, які працюють зі складними механізмами. При тривалому застосуванні препарату його холінолітичний ефект може призвести до запаморочення або порушення акомодації.

Спосіб застосування та дози Беналгін

Таблетки Беналгіну застосовують внутрішньо, після їди, запиваючи водою.

Рекомендована доза для дорослих:

  • по 1 таблетці 3 рази на день.

Максимальна доза не має перевищувати 6 таблеток на добу.

Рекомендована доза для дітей віком від 12 до 16 років:

  • по ½-1 таблетці 3 рази на день.

Максимальна доза не має перевищувати 4 таблетки на добу.

Курс лікування Беналгіном становить не довше 3 днів.

Діти.

Не призначають дітям віком до 12 років.

Передозування

При випадковому прийомі великої кількості таблеток спостерігаються такі клінічні симптоми: бульозно-уртикарний і петехіальний, іноді морбільозний і тифозний висип; у деяких випадках виникає анафілактичний шок; галюцинації, тремор, меньєроподібні явища, кома і тоніко-клонічні судоми, нудота, блювання, збудження, безсоння, головний біль, запаморочення, шум у вухах, відчуття серцебиття, слабкість, мелена та гематемез, у більш тяжких випадках – олігурія, до анурії, епілептиформні судоми, агранулоцит оз, а пластична та гемолітична анемія, геморагічний діатез.

Лікування. Загальні заходи для зменшення всмоктування: введення засобів, які провокують блювання, проведення промивання шлунка, застосування активованого вугілля, діарейних засобів. Проводиться симптоматичне лікування. Специфічного антидота немає.

Побічні реакції Беналгіну

Можуть спостерігатися побічні реакції на лікарський засіб з боку:

центральної нервової системи

  • безсоння,
  • запаморочення,
  • підвищена збудливість,
  • легкий тремор,
  • порушення зору;

реакції гіпер чутливості

частіше:

  • з боку шкіри (свербіж, висипання, почервоніння),
  • кропив’янка,
  • ангіо невротичний набряк,

рідко:

  • бронхоспазм,
  • анафілактичний шок,
  • синдром Лайєлла і Стівенса-Джонсона,
  • інші алергічні реакції;

серцево-судинної системи

  • тахікардія,
  • пальпітація (тріпотіння),
  • підвищення артеріального тиску;

системи кровотворення

  • перехідна лейкопенія;

винятково рідко

  • агранулоцитоз,
  • гемолітична і апластична анемія,
  • пурпура,
  • тромбоцит опенія;

травної та гепатобіліарної системи

  • втрата апетиту,
  • нудота,
  • шлунково-кишковий дискомфорт,
  • блювання,
  • холестаз,
  • жовтяниця,
  • порушення функції печінки,
  • гепатит,
  • загострення гастриту та виразкової хвороби шлунка;

сечовидільної системи

  • розвиток гострої ниркової недостатності,
  • олігурія,
  • анурія,
  • інтерстиціальний нефрит,
  • посилений діурез.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати у сухому, захищеному від світла місці при температурі не вище 25 ºС.

Зберігати у місцях, недоступних для дітей.

Не застосовувати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Упаковка

По 10 або 20 таблеток у блістері; по 1 (10х 1) (20х 1), або 2 (10х 2) блістери в пачці.

Категорія відпуску з аптеки

Без рецепта.

Завантажити повну інструкцію
Повідомлення
Зворотний дзвінок
Онлайн чат
Як вам зручніше з нами звʹязатися?
Скасувати
Кнопка зв'язку