Інструкція до препарату Ламолентал

Ламолентал(Lamolental) інструкція з використання, дозування

• Склад
• Лікарська форма
• Фармакотерапевтична група
• Фармакологічні властивості
• Показання
• Протипоказання
• Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

склад

діюча речовина: ламотриджин;

1 таблетка диспергована містить 25 мг, 50 мг або 100 мг ламотриджину;

допоміжні речовини: магнію карбонат важкий, целюлоза мікрокристалічна, повідон, гідроксипропілцелюлоза низькозаміщена, сахарин натрію, кросповідон, целюлоза мікрокристалічна та гуарова камедь, ароматизатор «чорна смородина» (silarom 1218203128), магнію стеарат.

лікарська форма

таблетки дисперговані.

основні фізико-хімічні властивості:

таблетки дисперговані, по 25 мг: білі або майже білі, круглі плоскоциліндричні з фаскою, без оболонки, з маркуванням «25», діаметр таблетки 5,5 мм;

таблетки дисперговані, по 50 мг: білі або майже білі, круглі плоскоциліндричні з фаскою, без оболонки, з маркуванням «50», діаметр таблетки 7 мм;

таблетки дисперговані, по 100 мг: білі або майже білі, круглі плоскоциліндричні з фаскою, без оболонки, з маркуванням «100», діаметр таблетки 9 мм.

фармакотерапевтична група

протиепілептичні засоби.

код атх n03a x09.

фармакологічні властивості

фармакодинаміка.

ламотриджин – це протисудомний препарат, механізм дії якого пов’язаний з блокуванням потенціалозалежних натрієвих каналів пресинаптичних мембран нейронів у фазі повільної інактивації та з пригніченням надлишкового вивільнення глутамату (амінокислоти, яка відіграє значну роль у розвитку епілептичного нападу).

фармакокінетика.

після перорального прийому препарат швидко та повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 2,5 год.

ламотриджин активно метаболізується, головним метаболітом є n-глюкуронід. у середньому період напіввиведення у дорослих становить 29 год. ламолентал має лінійний фармакологічний профіль. виводиться головним чином у вигляді метаболітів та частково в незміненому вигляді, переважно з сечею. у дітей період напіввиведення менший, ніж у дорослих.

показання

епілепсія

дорослі та діти віком від 12 років: монотерапія та додаткова терапія епілепсії, зокрема парціальних і генералізованих нападів, включаючи тоніко-клонічні напади, а також напади, пов’язані із синдромом леннокса – гасто.

діти віком від 2 до 12 років: додаткова терапія епілепсії, зокрема парціальних і генералізованих нападів, включаючи тоніко-клонічні напади, а також напади, пов`язані із синдромом леннокса – гасто.

після досягнення контролю нападів прийом допоміжних препаратів можна припинити і продовжити монотерапію ламоленталом.

монотерапія типових малих епілептичних нападів.

біполярні розлади у дорослих (віком від 18 років)

для запобігання випадкам емоційних порушень, переважно для запобігання депресивним епізодам, у хворих на біполярні розлади.

протипоказання

ламолентал протипоказаний пацієнтам з відомою гіперчутливістю до ламотриджину або будь-якого іншого компонента препарату.

взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

було встановлено, що уридиндифосфоглюкуронілтрансфераза – це фермент, який відповідає за метаболізм ламотриджину. немає доказів того, що ламотриджин може спричинити клінічно значиму стимуляцію або пригнічення окисних ферментів печінки, що беруть участь у метаболізмі лікарських засобів, і малоймовірно, що може виникнути взаємодія між ламотриджином і лікарськими засобами, які метаболізуються цитохромними р450 ферментами. ламотриджин може індукувати власний метаболізм, але цей ефект помірний і не має значних клінічних наслідків.

таблиця 1

вплив лікарських засобів на печінкові ферменти