Для поліпшення роботи сайту ми використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати сайт, ви погоджуєтеся з цим.
Таванік
Інструкція до препарату Таванік
Опис
Таваник(Tavanik) інструкція з використання, дозування
склад
діюча речовина: левофлоксацин;
1 мл розчину містить левофлоксацину гемігідрату 5,1246 мг (еквівалентно 5 мг левофлоксацину);допоміжні речовини: натрію хлорид, натрію гідроксид, кислота хлористоводнева концентрована, вода для ін’єкцій.
лікарська форма
розчин для інфузій.
фармакотерапевтична група
антибактеріальні засоби групи хінолонів. фторхінолони. код атс j01m а12.
показання
таванік® для в/в введення призначається при лікуванні бактеріальних
запальних процесів у дорослих, спричинених бактеріями, чутливими до левофлоксацину: запалення легенів, ускладнені інфекції сечовивідних шляхів (у тому числі пієлонефрити), інфекції шкіри та м’яких тканин, хронічний бактеріальний простатит.
протипоказання
підвищена чутливість до левофлоксацину або до інших хінолонів, епілепсія, хворі зі скаргами на побічні реакції з боку сухожиль після попереднього застосування хінолонів, діти і підлітки віком до 18 років, вагітність, період годування груддю.
спосіб застосування та дози
таванік® для в/в введення слід застосовувати негайно (протягом 3 годин) після перфорації гумової пробки. захист від світла при інфузії не потрібний.
при кімнатному освітленні розчин для в/в введення можна зберігати щонайбільше протягом 3 діб без захисту від світла.
з урахуванням біологічної еквівалентності пероральної та парентеральної форм можливе однакове дозування.
дозування залежить від виду і тяжкості інфекції.
для лікування дорослих з нормальною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить понад 50 мл/хвилину, зазвичай рекомендують наступні дози препарату:
показання | добова доза | кількість введень на добу | |
негоспітальні пневмонії | 500 мг | 1-2 рази | |
ускладнені інфекції сечовивідних шляхів включно з пієлонефритом | 250 мг* | 1 раз | |
хронічний бактеріальний простатит | 500 мг** | 1 раз | |
інфекції шкіри і м`яких тканин | 500 мг | 1-2 рази | |
* слід розглядати доцільність збільшення дози у випадках тяжкої інфекції
(це посилання стосується лише розчинів для інфузій).
** відповідно до стану пацієнта через кілька днів можливим є перехід від початкового внутрішньовенного введення до перорального прийому з тим самим дозуванням.
*** у комбінації з антибіотиками з дією на анаеробні збудники.
оскільки левофлоксацин виводиться переважно через нирки, для хворих з послабленою функцією нирок доза повинна бути зменшена.
дозування для дорослих пацієнтів з порушеною функцією нирок, у яких кліренс креатиніну становить менше 50 мл/хв:
патоген | чутливі | резистентні |
enterobacteriacae | ? 1 мг/л | > 2 мг/л |
pseudomonas spp. | ? 1 мг/л | > 2 мг/л |
acinetobacter spp. | ? 1 мг/л | > 2 мг/л |
staphylococcus spp. | ? 1 мг/л | > 2 мг/л |
s. pneumoniae1 | ? 2 мг/л | > 2 мг/л |
streptococcus a, b, c, g | ? 1 мг/л | > 2 мг/л |
h. influenzae m.catarrhalis2 | ? 1 мг/л | > 1 мг/л |
межові значення, не пов’язані з видами3 | ? 1 мг/л | > 2 мг/л |
1межове значення мік між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами було збільшено з 1,0 до 2,0 з метою стримування росту диких штамів цього мікроорганізму, що демонструють варіабельність даного параметра. межові значення стосуються терапії високих доз. 2штами з величинами мік вище межового значення між чутливими та проміжно чутливими (помірно резистентними) штамами є дуже рідкісними чи про них ще не повідомлялося. тести на ідентифікацію та протимікробну чутливість на будь-якому такому ізоляті слід повторити, та якщо результат буде підтверджено, надіслати ізолят у довідкову лабораторію. 3 межові значення мік, не пов’язані з видами, було визначено, переважно виходячи з даних фармакокінетики/фармакодинаміки, та є незалежними від розподілу мік певних видів. вони є для використання лише для видів, яким не було визначено конкретне для виду межове значення, та не є для використання для видів, де тестування на чутливість не рекомендується чи для яких існує недостатньо доказів щодо сумнівних видів (enterococcus, neisseria, грамнегативні анаероби). |
рекомендовані clsi (інститутом клінічних та лабораторних стандартів, раніше nccls) межові значення мік для левофлоксацину, що відділяють чутливі від проміжно чутливих організмів, та проміжно чутливі від резистентних організмів, представлено у нижче наведеній таблиці, для тестування мік (мкг/мл) чи диско-дифузного методу (діаметр зони [мм] з використанням диска з левофлоксацином 5 мкг).
рекомендовані clsi межові значення мік та диско-дифузного методу для левофлоксацину (м100-s17, 2007):
патоген | чутливі | резистентні |
enterobacteriacae | ? 2 мкг/мл ?17 мм | ? 8 мкг/мл ? 13 мм |
не enterobacteriacae | ? 2 мкг/мл ?17 мм | ? 8 мкг/мл ? 13 мм |
acinetobacter spp. | ? 2 мкг/мл ?17 мм | ? 8 мкг/мл ? 13 мм |
stenotrophomonas maltophilia | ? 2 мкг/мл ?17 мм | ? 8 мкг/мл ? 13 мм |
staphylococcus spp. | ? 1 мкг/мл ?19 мм | ? 4 мкг/мл ? 15 мм |
enterococcus spp. | ? 2 мкг/мл ?17 мм | ? 8 мкг/мл ? 13 мм |
h. influenzae m.catarrhalis1 | ? 2 мкг/мл ?17 мм | |
streptococcus pneumoniae | ? 2 мкг/мл ?17 мм | ? 8 мкг/мл ? 13 мм |
бета-гемолітичний streptococcus | ? 2 мкг/мл ?17 мм | ? 8 мкг/мл ? 13 мм |
1 відсутність чи рідкісне поширення резистентних штамів попередньо виключає визначення будь-яких категорій результатів, інших, ніж «чутливі». для штамів, що дають результати, які свідчать про «нечутливу» категорію, ідентифікація організмів та результати тестів на антимікробну чутливість повинні бути підтверджені довідковою лабораторією, використовуючи еталонний метод розведень clsi. |
антибактеріальний спектр
поширеність резистентності може варіювати географічно та з часом для вибраних видів, і бажано отримати локальну інформацію про резистентність, особливо при лікуванні тяжких інфекцій. при необхідності слід звернутися за порадою до спеціаліста, коли місцева поширеність резистентності є такою, що корисність препарата, щонайменше при деяких типах інфекцій, є сумнівною
зазвичай чутливі види аеробні грампозитивні бактерії staphylococcus aureus* метицилін-чутливий, staphylococcus saprophyticus, streptococci, група с і g, streptococcus agalactiae, streptococcus pneumoniae*, streptococcus pyogenes* аеробні грамнегативні бактерії burkholderia cepacia**, eikenella corrodens, haemophilus influenzae*, haemophilus para- influenzae*, klebsiella oxytoca, klebsiella pneumoniae*, moraxella catarrhalis*, pasteurella multocida, proteus vulgaris, providencia rettgeri анаеробні бактерії peptostreptococcus інші chlamydophila pneumoniae*, chlamydophila psittaci, chlamidia trachomatis, legionella pneumophila*, mycoplasma pneumoniae*, mycoplasma hominis, ureaplasma urealyticum |
види, для яких набута (вторинна) резистентність може бути проблематичною аеробні грампозитивні бактерії enterococcus faecalis*, staphylococcus aureus метицилін-резистентний, staphylococcus coagulase spp. аеробні грамнегативні бактерії acinetobacter baumannii*, citrobacter freundii*, enterobacter aerogenes, enterobacter agglomerans, enterobacter cloacae*, escherichia coli*, morganella morganii*, proteus mirabilis*, providencia stuartii, pseudomonas aeruginosa*, serratia marcescens* анаеробні бактерії bacteroides fragilis, bacteroides ovatus**, bacteroides thetaiotamicron**, bacteroides vulgatus** clostridium difficile** |
* клінічна ефективність була продемонстрована для чутливих ізолятів у затверджених клінічних показаннях.
* *природна проміжна чутливість
інші дані
госпітальні інфекції, викликані p. aeruginosa, можуть потребувати комбінованої терапії.
фармакокінетика
абсорбція
немає суттєвої різниці щодо фармакокінетики левофлоксацину після внутрішньовенного та перорального введення.
після внутрішньовенного введення препарат накопичується у слизовій оболонці бронхів та бронхіальному секреті тканини легенів (концентрація у легенях перевищує таку у плазмі крові), сечі. у спинномозкову рідину левофлоксацин потрапляє погано.
розподіл
приблизно 30-40 % левофлоксацину зв’язується з протеїном сироватки крові. кумуляційний ефект левофлоксацину при застосуванні 500 мг 1 раз на добу багатократного застосування практично відсутній. існує незначний, але передбачуваний кумуляційний ефект після застосування доз по 500 мг двічі на добу. стабільний стан досяг