Мілукант 10 мг таблетки №28

КОД: 200482
  1. Наявність товару в аптеках
    Наявність товару в аптеці

    Мілукант 10 мг таблетки №28

    238,77 грн.

    Доступность: Есть в наличии

    Увага! Ціни актуальні тільки при замовленні, бронюванні на сайті!
  2. Нам довіряють
    • Більше ніж 15 000 ліків і товарів для здоров'я
    • 100% товарів сертифіковані
    • Термінова доставка по Україні за 24 години
    • Працюємо без вихідних
    Доставка
    • Доставка Кур'єром
    • Самовивіз
    • Доставка Новою поштой
    При сумі замовлення від 100грн. доставка здійснюється безплатно
    Міста безплатной доставки
    • Київ
    • Одеса
    • Харків
    • Дніпро
    • Львів
    • Івано-Франківськ
    • Вінниця
    • Запоріжжя
    • Кременчук
    • Кривий Ріг
    • Тернопіль
    Оплата
    Готівкою, Visa, MasterCard, Maestro


add.ua-Нікомед Фарма (Польша)-Мілукант 10 мг таблетки №28-30

238,77 грн.

Наявність: Є в наявності

Кількість
Замовити в один клік
  • Головний медикамент: Милукант
  • Виробник: Нікомед Фарма (Польша)
  • Форма товару: Таблетки
Інструкція

Мілукант (MILUKANTE) інструкція по застосуванню

Склад:

діюча речовина: монтелукаст натрію (montelukast sodium);1 таблетка містить монтелукасту натрію 10,4 мг, відповідно до монтелукасту 10,0 мг;
допоміжні речовини: ядро: целюлоза мікрокристалічна, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, динатрію едетат, магнію стеарат; оболонка: Opadry Yellow 20A82938, що складається з: гіпромелоза 6 ср, гідроксипропіл целюлоза, титану діоксид (E 171), заліза оксид жовтий (E 172), заліза оксид червоний (E 172).

Лікарська форма

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фармакотерапевтична група

Проти астматичні засоби. Селективні та перорально активні блокатори лейкотрієнових рецепторів. Код АТС R03D C03.

Клінічні характеристики

Показання

Допоміжна терапія бронхіальної астми у пацієнтів з персистуючою астмою від легкого до помірного ступеня у випадках, коли інгаляційні кортикостероїди та β-агоністи короткої дії не забезпечують необхідного клінічного контролю.
Симптоматичне лікування сезонного алергічного риніту у хворих на бронхіальну астму.
Профілактично перед фізичними навантаженнями для запобігання астматичного нападу.

Протипоказання

Гіпер чутливість до активної речовини препарату чи будь-якої допоміжної речовини.

Спосіб застосування та дози

Для лікування астми чи астми у поєднанні з сезонним алергічним ринітом дорослі та діти віком від 15 років застосовують по одній таблетці по 10 мг на добу, яку приймають ввечері. Мілукант по 10 мг можна приймати незалежно від прийому їжі. Дозування препарату є однаковим для пацієнтів чоловічої та жіночої статі.
Корекція дози у пацієнтів з печінковою недостатністю легкого або помірного ступеня не потребується. Дані щодо корегування дози у пацієнтів з тяжким ступенем печінкової недостатності відсутні. Корекція дози у пацієнтів літнього віку не потребується.

Препарат Мілукант існує у таких дозах та лікарських формах:

  • жувальні таблетки по 4 мг-призначені дітям віком від 2 до 5 років;
  • жувальні таблетки по 5 мг-призначені дітям віком від 6 до 14 років;
  • таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 10 мг - призначені дітям віком від 15 років та дорослих.

Побічні реакції

Загалом Мілукант добре переноситься. При клінічних дослідженнях тривале лікування в різних вікових групах демонструє незмінність профілю безпеки.
Розлади кровоносної та лімфатичної систем: тенденція до посилення кровоточивості.
Розлади імунної системи: реакції гіпер чутливості, в тому числі анафілаксія, еозинофільна інфільтрація печінки.
Психічні розлади: порушення сну, у тому числі нічні кошмари, галюцинації, безсоння, роздратованість, гнів, нетерплячість, збудженість, включаючи агресивну поведінку, тремор, депресії, дуже рідко - суїцидальна поведінка та наміри (спроби суїциду).
Розлади нервової системи: запаморочення, млявість, парестезія/гіпостезія, судоми, головний біль.
З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття.
Шлунково-кишкові розлади: діарея, сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання, абдомінальний біль.
Гепатобіліарні розлади: підвищений рівень трансаміназ сироватки (ALT, AST), холестатичний гепатит.
Розлади шкіри і підшкірних тканин: ангіо невротичний набряк, гематома, уртикарія, свербіж, висипання, нодозна еритема.
Розлади скелетно-мязової системи і сполучних тканин: артралгія, міалгія, включаючи судоми м’язів.
Загальні розлади і стан ділянки введення: астенія/втома, відчуття дискомфорту, набряк. Повідомлялось про дуже рідкісні випадки синдрому Чарг-Страуса (CSS) під час лікування монтелукастом у пацієнтів з астмою.

Передозування

Специфічної інформації щодо лікування передозування монтелукасту немає. У тривалих дослідженнях хронічної астми монтелукаст призначали в дозах до 200 мг/день дорослим пацієнтам протягом 22 тижнів, а при короткочасних дослідженнях – до 900 мг/день протягом приблизно одного тижня, клінічно значущі побічні реакції були відсутні.
У пост маркетинговому досвіді і клінічних дослідженнях повідомлялось про гостре передозування монтелукасту. Ці випадки стосувались дорослих та дітей, які приймали дозу до 1000 мг (приблизно 61 мг/кг у дитини віком 42 місяці). Отримані клінічні та лабораторні дослідження відповідали профілю безпеки у дорослих та дітей.
У більшості повідомлень при випадки передозування ніяких небажаних явищ не спостерігалось. Найчастіше прояви побічних ефектів відповідали профілю безпеки препарату та включали: абдомінальний біль, сонливість, спрагу, головний біль, блювання і психомоторну гіперактивність. Лікування симптоматичне. Не відомо, чи виводиться монтелукаст при перитонеальному діалізі або гемодіалізі.

Застосування у період час вагітності або годування груддю

Застосування препарату Мілукант під час вагітності не вивчалось. При призначенні Монтелукасту під час вагітності необхідно враховувати співвідношення ризик/користь. Невідомо, чи виводиться Мілукант з грудним молоком. Тому Мілукант може застосовуватись у матерів, які годують груддю з урахуванням співвідношення ризик/користь.

Діти

Застосовують Мілукант по 10 мг у дітей віком від 15 років та дорослих. У дітей до 15 років застосовуються жувальні таблетки, призначені для застосування у відповідному дитячому віці (Див. п. Спосіб застосування та дози).

Особливості застосування

Пацієнтам необхідно порадити ніколи не використовувати таблетки монтелукасту для лікування гострих нападів астми і тримати напоготові їх звичайні препарати першої допомоги для цих випадків. Якщо стався гострий напад, треба використовувати інгаляційні β-агоністи короткої дії. Пацієнти повинні якомога швидше проконсультуватися зі своїм лікарем, якщо вони потребують більше інгаляцій β-агоністів короткої дії, ніж звичайно.
Не слід різко замінювати монтелукастом терапію інгаляційними або пероральними кортикостероїд ними препаратами.
Відсутні дані, які свідчили б, що прийом пероральних кортикостероїдів можна зменшувати при одночасному прийомі монтелукасту.
У рідкісних випадках у пацієнтів, що лікуються анти астматичними препаратами, включаючи монтелукаст, може розвинутись системна еозинофілі я, що іноді супроводжується клінічними ознаками васкуліту, відповідно до синдрому Чарг-Страуса, стану, який часто лікують системною кортикостероїдною терапією. Ці випадки звичайно, але не завжди, асоціюються зі зменшенням чи відміною пероральної кортикостероїдної терапії. Не можна виключити чи встановити можливість того, що антагоністи лейкотрієнових рецепторів можуть асоціюватися з розвитком синдрому Чарг-Страуса. Лікарі мають не випускати з уваги присутність еозинофілії, васкуліт них висипань, погіршання легеневих симптомів, серцевих ускладнень та/або нейропатії у пацієнтів. Пацієнтам, у яких розвиваються ці симптоми, необхідно пройти повторне дослідження, а схему їх лікування слід повторно переглянути.
Лікування монтелукастом не змінює необхідності уникати прийому аспірину та інших не стероїдних протизапальних засобів у пацієнтів з аспірин-чутливою астмою.
Мілукант містить лактозу, тому пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості галактози, дефіциту лактози чи порушенням всмоктування глюкози-галактози не слід його приймати.
Загальні рекомендації:
Терапевтичний ефект Мілуканту за параметрами контролю астми спостерігається протягом однієї доби. Пацієнтам необхідно порадити продовжувати приймати препарат, навіть якщо астма під контролем, так само, як і протягом періодів погіршання астми.
Мілукант не слід використовувати одночасно з іншими препаратами, які містять ту саму діючу речовину, монтелукаст.
Корекції дози у пацієнтів похилого віку не потрібно. Корекції дози не потрібно також у пацієнтів з нирковою недостатністю, легким та помірним ураженням печінки. Немає даних щодо пацієнтів з тяжкими ураженнями печінки.

Лікування препаратом Мілукант порівняно з іншими методами лікування астми

Мілукант можна додавати до існуючого курсу лікування пацієнта.

Інгаляційні кортикостероїди

Лікування Мілукантом може застосовуватись, як додаткова терапія у пацієнтів, коли інгаляційні кортикостероїди плюс необхідні бета-агоністи короткої дії не забезпечують необхідного клінічного контролю астми.
Не слід замінювати інгаляційні кортикостероїди препаратом Мілукант.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами

Не очікується вплив монтелукасту на здатність пацієнта керувати автомобілем чи працювати зі складними механізмами. Проте в поодиноких випадках у окремих пацієнтів можуть виникати запаморочення або сонливість, тому під час прийому препарату слід утримуватись від керування автомобілем або іншими механізмами.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Монтелукаст може застосовуватись разом з іншими препаратами, що звичайно застосовують для профілактики та хронічного лікування астми та алергічного риніту. У дослідженнях лікарських взаємодій рекомендована клінічна доза монтелукасту не мала клінічно важливого впливу на фармакокінетику таких препаратів: теофілін, преднізолон, оральні контрацептиви (етиніл естрадіол/норетіндрон 35/1), терфенадин, дигоксин і варфарин.
Площа під кривою концентрація-час (AUC) для монтелукасту знижувалась приблизно на 40% у осіб, які одночасно приймали фенобарбітал. Монтелукаст метаболізується CYP 3A4, тому необхідно дотримуватись заходів обережності, особливо у дітей, якщо він призначається одночасно з індукторами CYP 3A4, такими як фенітоїн, фенобарбітал і рифампіцин.

У дослідженнях іn vitro було показано, що монтелукаст є сильним інгібітором CYP 2C8. Однак, дані клінічних досліджень лікарської взаємодії монтелукасту та розіглітазону (маркерний субстрат, що представляє препарати, первинно метаболізовані CYP 2C8) показали, що монтелукаст не інгібує CYP 2C8 in vivo. Тому не очікується, що монтелукаст значно змінить метаболізм препаратів, що метаболізуються цим ензимом (наприклад, паклітаксел, розіглітазон і репаглінід).

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Цистеїніллейкотрієни (LTC4, LTD4, LTE4) – сильні про-запальні ейкозаноїди, що вивільняються з різних клітин, включаючи тучні клітини та еозинофіли. Ці важливі про-астматичні медіатори зв’язуються з цистеїніл лейкотрієновими рецепторами (CysLT). CysLT тип-1 (CysLT1) рецептори знайдені у дихальних шляхах людини (включаючи клітини гладеньких м’язів дихальних шляхів і макрофаги дихальних шляхів) і в жодних інших про-запальних клітинах (включаючи еозинофіли і деякі мієлоїдні стовбурові клітини). CysLTs мають відношення до патофізіології астми та алергічних ринітів. При астмі лейкотрієн-пов’язані ефекти включають: бронхоконстрикцію, секрецію слизу, проникність судин і збільшення еозинофілів. При алергічних ринітах цистеїніллейкотрієни вивільняються із носової слизової оболонки після впливу алергену протягом ранньої та пізньої фази реакції і асоціюються з симптомами алергічного риніту.

Монтелукаст – це внутрішньо активна сполука, що зв’язується з CysLT1 рецепторами з високою спорідненістю та селективністю. Монтелукаст спричиняє значне блокування цистеїніллейкотрієнових рецепторів дихальних шляхів, що було підтверджено його здатністю інгібувати бронхоконстрикцію у астматичних пацієнтів, спричинену LTD4. Монтелукаст навіть в дозі до 5 мг інгібує бронхоконстрикцію, спричинену інгальованим LTD4. Бронходилатація спостерігається протягом двох годин після внутрішнього прийому, цей ефект додавався до ефекту бронходилятації, спричиненого бета-агоністами. Лікування монтелукастом інгібує бронхоспазм як на ранній, так і на пізній фазі, завдяки впливу на антигени. Монтелукаст знижує кількість еозинофілів периферичної крові. Лікування монтелукастом значно знижує кількість еозинофілів в дихальних шляхах (при вимірюванні в мокроті) і у периферичній крові, при покращанні клінічного контролю астми.

Фармакокінетика.

Абсорбція
Монтелукаст швидко абсорбується після внутрішнього прийому. У таблеток, вкритих плівковою оболонкою по 10 мг, прийнятих натщесерце, середнє значення піку концентрації в плазмі (Сmax) досягається через 3 години (Tmax) після застосування у дорослих в швидких умовах. Середня біодоступність становить 64% при прийомі стандартної їжі. Середня біодоступність та Сmax не залежать від стандартної їжі. Ефективність та безпека даної лікарської форми були продемонстровані клінічними дослідженнями, в яких таблетки, вкриті плівковою оболонкою по 10 мг застосовувались незалежно від прийому їжі.
Більше 99% монтелукасту зв’язується з протеїнами плазми. Рівноважний об’єм розподілу монтелукасту у стаціонарній фазі в середньому становить 8-11 л. Дослідження радіо- маркованого монтелукасту визначили мінімальний розподіл через гематоенцефалічний бар’єр. Крім того, концентрації радіо маркованого монтелукасту через 24 години після введення були мінімальними у всіх інших тканинах.
Монтелукаст метаболізується майже повністю. У дослідженнях терапевтичних доз, концентрації метаболітів монтелукасту в плазмі в стаціонарному стані не визначалися в рівноважному стані у дорослих та дітей.
У дослідженнях іn vitro з використанням мікросом печінки людини визначено, що цитохроми P450 3A4, 2A6 і 2C9 залучені до метаболізму монтелукасту. На основі подальших результатів іn vitro на мікро сомах печінки людини, продемонстровано, що терапевтичні концентрації монтелукасту в плазмі не інгібують цитохроми P450 3A4, 2C9, 1A2, 2A6, 2C19, чи 2D6. Внесок метаболітів у терапевтичний ефект монтелукасту є мінімальним.

Виведення.

Кліренс монтелукасту із плазми у середньому становить 45 мл/хв. у дорослих здорових осіб.
Після перорального прийому радіо маркованого монтелукасту 86% виводиться з калом протягом 5 днів, та менше 0,2% - із сечею. Беручи до уваги значення біодоступності та особливості елімінації, можна зробити висновок, що монтелукаст та його метаболіти майже повністю виводяться з жовчю.
Фармакокінетика у різних груп пацієнтів
Для пацієнтів літнього віку, а також пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості корекція дози не потрібна. Дослідження пацієнтів з нирковою недостатністю не проводилися, але корекція дози не вважається необхідною для пацієнтів з порушеннями функцій нирок, тому що Монтелукаст та його метаболіти майже повністю елімінуються з жовчю. Даних стосовно характеру фармакокінетики монтелукасту у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю немає.
При прийомі великих доз монтелукасту (більше ніж терапевтична в 20-60 разів) спостерігалося зниження концентрації теофіліну в плазмі. При прийомі терапевтичних доз цей ефект не спостерігався.

Фармацевтичні характеристики

основні фізико-хімічні властивості:

бежеві, округлі, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Упаковка

По 7 таблеток у блістерах з алюмінієвої фольги в картонній коробці разом з інструкцією. По 4 блістера в картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Додаткова інформація
Додаткова інформація
Количество в упаковке Ні
Форма товару Таблетки
Виробник Нікомед Фарма (Польша)
Головний медикамент Милукант
код моріону 107839
Відгуки
Напишіть власний відгук
Відмінити
УВАГА! ЦІНИ ДІЙСНІ ТІЛЬКИ ПРИ ЗАМОВЛЕННІ НА САЙТІ!
Новинки
Продукт {{var product.name}} был удален из Вашей корзины

Продовжити покупки
Оформити замовлення