Пофол

Пофол(Pofol) інструкція з використання, дозування

• Склад
• Лікарська форма
• Фармакотерапевтична група
• Показання
• Протипоказання
• Спосіб застосування та дози
• Побічні реакції
• Передозування
• Застосування у період вагітності або годування груддю
• Діти

склад

діюча речовина: пропофол;

1 мл емульсії містить пропофолу 10 мг;

допоміжні речовини: олія соєва, лецитин яєчний, гліцерин, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.

лікарська форма

емульсія для інфузій.

фармакотерапевтична група

засоби для загальної анестезії. код атх n01a x10.

показання

для індукції та підтримання загальної анестезії.

для забезпечення седативного ефекту у пацієнтів, яким проводиться штучна вентиляція легень в умовах реанімації.

для забезпечення седативного ефекту при проведенні хірургічних і діагностичних процедур.

протипоказання

гіперчутливість до діючої речовини або до будь-якої з допоміжних речовин.

дитячий вік до 1 місяця (для індукції та підтримання загальної анестезії).

пропофол фармюніон містить олію соєву та не призначений до застосування пацієнтами з гіперчутливістю до арахісу чи сої.

пропофол фармюніон не слід застосовувати з метою седації пацієнтам віком ? 16 років, які перебувають у відділенні інтенсивної терапії (див. розділ «особливості застосування»).

спосіб застосування та дози

індукція загальної анестезії

дорослі

незалежно від того, проведено чи не проведено премедикацію пацієнту, рекомендується титрувати дозу препарату (у вигляді болюсної ін’єкції або інфузії приблизно 4 мл (40 мг) кожні 10 секунд для дорослих пацієнтів із задовільним станом здоров’я) залежно від реакції хворого до появи клінічних ознак анестезії. для більшості дорослих пацієнтів віком до 55 років доза препарату становить 1,5-2,5 мг/кг. необхідну загальну дозу можна зменшити шляхом зменшення швидкості введення (від 2 до 5 мл (від 20 до 50 мг/хв.)). пацієнтам віком від 55 років, як правило, необхідна нижча доза. пацієнтам iii і iv класів за шкалою asa (американське товариство анестезіологів) слід вводити препарат з меншою швидкістю (приблизно 2 мл (20 мг) кожні 10 секунд).

пацієнти літнього віку.

пацієнтам літнього віку для індукції анестезії необхідні нижчі дози препарату.

при зменшенні дози слід враховувати фізичний стан і вік пацієнта. зменшену дозу слід вводити з меншою швидкістю і титрувати залежно від відповіді пацієнта.

діти

препарат протипоказаний для індукції загальної анестезії дітям віком до 1 місяця.

при застосуванні у якості вступної анестезії дітям лікарський засіб рекомендовано вводити повільно до появи клінічних ознак анестезії. дозу слід коригувати відповідно до віку та/або маси тіла. для більшості дітей віком від 8 років для індукції загальної анестезії необхідно, як правило, приблизно 2,5 мг/кг препарату. дітям віком до 8 років доза може бути вищою. нижча доза рекомендується для дітей iii і iv класів за шкалою asa.

підтримання загальної анестезії

дорослі

анестезію можна підтримувати шляхом введення пропофол фармюніон у вигляді постійної інфузії або повторних болюсних ін’єкцій для попередження клінічних ознак недостатньої анестезії. нормалізація стану після анестезії відбувається, як правило, швидко, тому важливо підтримувати введення препарату пропофол фармюніон до закінчення процедури.

постійна інфузія

необхідна швидкість введення значно варіює залежно від індивідуальних особливостей пацієнтів, але, як правило, швидкість у межах 4-12 мг/кг/годину забезпечує підтримування адекватної анестезії.

повторні болюсні ін’єкції

якщо використовують техніку введення, що включає повторні болюсні ін’єкції, слід застосовувати зростаючі дози від 25 мг (2,5 мл) до 50 мг (5 мл) відповідно до клінічної необхідності.

пацієнти літнього віку.

пацієнтам літнього віку для підтримання анестезії швидкість інфузії або цільову концентрацію також слід зменшувати. пацієнтам iii і iv класу за шкалою asa необхідне додаткове зниження дози і швидкості введення. пацієнтам літнього віку не слід застосовувати швидке болюсне введення (разове або повторне), оскільки це може призводити до пригнічення роботи серця і дихання.

діти.

пропофол фармюніон протипоказаний для підтримання загальної анестезії дітям віком до 1 місяця.

анестезію можна підтримувати шляхом введення препарату у вигляді інфузії або повторних болюсних ін’єкцій для попередження клінічних ознак недостатньої анестезії. необхідна швидкість введення значно варіює залежно від індивідуальних особливостей пацієнтів, але швидкість у межах 9-15 мг/кг/годину, як правило, забезпечує підтримку адекватної анестезії.

дітям віком до 3 років порівняно зі старшими дітьми можуть бути необхідними вищі дози препарату у рамках діапазону рекомендованих доз. дозу слід коригувати індивідуально і з особливою увагою контролювати адекватність анестезії.

не слід перевищувати максимальну тривалість введення препарату, що становить приблизно 60 хвилин, за винятком випадків специфічного показання для тривалішого застосування, наприклад злоякісна гіпертермія, при якій застосування інгаляційних засобів для наркозу неприпустиме.

забезпечення седативного ефекту під час інтенсивної терапії

дорослі

для забезпечення седативного ефекту під час інтенсивної терапії рекомендується вводити пропофол фармюніон шляхом постійної інфузії. швидкість інфузії має залежати від необхідної глибини седативного ефекту. для більшості пацієнтів достатнього седативного ефекту можна досягти при введенні препарату у дозі 0,3-4 мг/кг/години. верхня межа швидкості проведення інфузії для забезпечення седативного ефекту в умовах реанімації не повинна перевищувати 4 мг/кг/годину, за винятком випадків, коли користь переважає ризики.

препарат можна розводити 5 % розчином глюкози (див. нижче таблицю щодо розведення та одночасного застосування).

рекомендовано перевіряти рівні ліпідів у крові при застосуванні препарату пацієнтам з особливим ризиком підвищення рівнів жирів. введення препарату слід відповідно коригувати, якщо моніторинг вказує на недостатнє виведення жирів з організму. якщо пацієнту одночасно вводити внутрішньовенно інший засіб, що містить ліпіди, слід зменшити дозу препарату, враховуючи кількість ліпідів, що потрапила в організм при інфузії пропофолу.

1 мл препарату містить приблизно 0,1 г жирів.

якщо тривалість седативного ефекту перевищує 3 дні, рівні ліпідів слід перевіряти в усіх пацієнтів.

пацієнти літнього віку.

якщо пропофол фармюніон застосовувати для забезпечення седативного ефекту, швидкість інфузії також слід зменшити. для пацієнтів ііі і iv класу за шкалою asa буде необхідним додаткове зниження дози і швидкості введення препарату. пацієнтам літнього віку не слід застосовувати швидке болюсне введення (разове або повторне), оскільки це може призводити до пригнічення роботи серця і дихання.

діти.

пропофол фармюніон протипоказаний для забезпечення седативного ефекту дітям віком до 16 років, яким проводиться штучна вентиляція легень при інтенсивній терапії.

швидкість введення дози пропофолу для забезпечення седативного ефекту в умовах реанімації у дітей не повинна перевищувати рекомендовану, за винятком випадків, коли користь переважає ризики.

забезпечення седативного ефекту при проведенні хірургічних або діагностичних процедур

дорослі.

для забезпечення седативного ефекту при проведенні хірургічних або діагностичних процедур швидкість введення препарату слід підбирати індивідуально і титрувати залежно від клінічної відповіді.

для більшості пацієнтів для настання седативного ефекту необхідне введення від 0,5 до 1 мг/кг протягом 1-5 хвилин.

підтримання седативного ефекту можна забезпечувати шляхом титрування інфузії препарату до необхідного рівня вираженості седативного ефекту; для більшості пацієнтів необхідно від 1,5 до 4,5 мг/кг/годину. крім інфузії можна проводити болюсне введення від 10 до 20 мг, якщо необхідне швидке настання глибокого седативного ефекту. пацієнтам ііі і іv класу за asa може бути необхідним зниження дози і швидкості введення препарату.

пацієнти літнього віку.

якщо препарат застосовувати для забезпечення седативного ефекту, швидкість інфузії або цільову концентрацію також слід зменшувати. для пацієнтів ііі і іv класу за asa буде необхідним додаткове зниження дози і швидкості введення. пацієнтам літнього віку не слід застосовувати швидке болюсне введення (разове або повторне), оскільки це може призводити до пригнічення роботи серця і дихання.

діти.

препарат не рекомендується для забезпечення седативного ефекту у дітей, оскільки безпека та ефективність препарату не підтверджені для пацієнтів цієї вікової категорії.

застосування

пропофол фармюніон не спричиняє аналгетичної дії і тому, як правило, крім препарату, необхідне введення додаткових аналгетичних засобів.

для проведення інфузії пропофол фармюніон можна застосовувати нерозведеним, використовуючи скляні контейнери, пластмасові шприци або у попередньо заповнені препаратом шприци, або розведеним тільки 5 % розчином глюкози (для внутрішньовенних інфузій, бр. фарм.) у мішках із пвх для інфузій або скляних флаконах для інфузій. розведення, співвідношення якого не має перевищувати 1:5 (2 мг пропофолу на 1 мл), слід проводити в асептичних умовах безпосередньо перед введенням; розчин слід використати протягом

6 годин після розведення.

при застосуванні розведеного препарату рекомендується, щоб об’єм 5 % розчину глюкози, видалений із мішка для інфузій під час процесу розведення, повністю заміщувався об’ємом емульсії пропофолу (див. нижче таблицю щодо розведення та одночасного застосування).

розведений препарат можна вводити з використанням різних технік контролю проведення інфузії, але застосування тільки набору для інфузії не дає змоги повністю уникнути випадкового неконтрольованого інфузійного введення великих об’ємів розведеного препарату. бюретки, лічильники крапель або дозуючі насоси завжди повинні входити до складу лінії для інфузії. ризик неконтрольованої інфузії слід завжди враховувати при розрахунку максимального об’єму препарату у бюретці.

при застосуванні нерозведеного препарату для підтримання загальної анестезії рекоменується для контролю швидкості введення завжди використовувати таке устаткування як шприцовий насос або волюметричний інфузійний насос.

препарат можна вводити через y-подібний конектор, встановлений поряд з місцем ін’єкції, при інфузії таких препаратів:

• 5 % розчин глюкози для внутрішньовенних інфузій;
• 0,9 % розчин натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій;
• 4 % розчин глюкози з 0,18 % розчином натрію хлориду для внутрішньовенних інфузій.

попередньо заповнений скляний шприц має менший фракційний опір поршня порівняно з пластиковим одноразовим шприцом, і легше приводиться в рух. тому при введенні препарату вручну за допомогою попередньо заповненого шприца, систему для інфузії між шприцом і пацієнтом не можна залишати відкритою при відсутності спостереження з боку медичного персоналу.

відповідну сумісність необхідно забезпечити у разі, коли попередньо заповнений шприц використовується у шприцовому насосі. зокрема, конструкція насоса повинна запобігати сифонуванню і мати сигналізатор щодо закупорки при тиску не більше 1000 мм рт.ст. якщо використовується програмований або еквівалентний насос, що дає змогу використовувати різні шприци, то у разі застосування препарату у вигляді попередньо заповненого шприца слід вибирати тільки режим «b-d» 50/60 мл plastipak.

пропофол фармюніон можна попередньо змішувати з альфентанілом для ін'єкцій, що містить

500 мкг/мл альфентанілу в об'ємному співвідношенні від 20:1 до 50:1. суміші слід готувати в асептичних умовах і використати протягом 6 годин після приготування.

для зменшення больових відчуттів на початку введення препарат можна змішати з 0,5 % або 1 % розчином лідокаїну для ін'єкцій, що не містить консервантів (див. нижче таблицю щодо розведення та одночасного застосування). у такому разі слід проводити попередні шкірні проби на переносимість лідокаїну.

вказівки щодо цільових концентрацій пропофолу наведені нижче. у зв'язку з індивідуальними відмінностями фармакокінетики і фармакодинаміки пропофолу пацієнтам, незалежно від того, чи проведено їм премедикацію, цільову концентрацію пропофолу слід титрувати залежно від клінічної відповіді з метою досягнення необхідної глибини анестезії.

індукція і підтримання загальної анестезії

у дорослих пацієнтів віком до 55 років анестезія, як правило, може бути індукована цільовими концентраціями пропофолу у діапазоні від 4 до 8 мкг/мл. початкова цільова концентрація 4 мкг/мл рекомендована пацієнтам, яким проведено премедикацію, а концентрація 6 мкг/мл – пацієнтам, яким не проводилася премедикація. час індукції при даних цільових концентраціях знаходиться у межах, як правило, 60-120 секунд. вищі цільові концентрації призведуть до швидшої індукції анестезії, але можуть спричини більш виражене пригнічення гемодинаміки і дихання.

меншу початкову цільову концентрацію слід застосовувати пацієнтам віком від 55 років і пацієнтам iii і iv класів за asa. цільову концентрацію надалі можна поступово збільшувати на величину від 0,5 до 1 мкг/мл з інтервалами в 1 хвилину для досягнення поступової індукції анестезії.

як правило, необхідна додаткова аналгезія, і величина, на яку можна знижувати цільові концентрації для підтримання анестезії, залежатиме від кількості анальгетиків, що застосовуються одночасно. цільові концентрації пропофолу у межах від 3 до 6 мкг/мл зазвичай підтримують достатній рівень анестезії.

прогнозована концентрація пропофолу для пробудження перебуває, як правило, у межах від 1 до 2 мкг/мл і залежить від рівня аналгезії у період підтримання наркозу.

забезпечення седативного ефекту під час інтенсивної терапії

зазвичай необхідні цільові концентрації пропофолу в крові у діапазоні 0,2-2 мкг/мл. введення препарату слід розпочинати з низької цільової концентрації, яку слід титрувати залежно від реакції пацієнта для досягнення необхідної глибини седативного ефекту.

розведення пропофолу та одночасне застосування з іншими лікарськими засобами або інфузійними розчинами (див. також р. «особливості застосування» - додаткові застереження).

таблиця 1

* у разі застосування лідокаїну для розведення препарату необхідно врахувати інформацію з безпеки лідокаїну.

побічні реакції

системні

індукція та підтримка анестезії або седація зазвичай проходять нормально, з мінімальною фазою збудження. найчастіше повідомлялося про небажані реакції, які є фармакологічно передбачуваними побічними ефектами засобу для наркозу/лікарського засобу, що пригнічує центральну нервову систему, наприклад, такі як гіпотензія. природа, тяжкість та частота виникнення небажаних явищ у пацієнтів, яким вводять пропофол, можуть бути пов’язані зі станом хворих та хірургічними або терапевтичними процедурами, що проводяться.

у таблиці 2 застосовані такі критерії для визначення частоти виникнення небажаних явищ: дуже часто (? 1/10), часто (? 1/100, < 1/10), іноді (? 1/1000, < 1/100), рідко

(? 1/10000, < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000) та невідомо (не можна встановити частоту на основі наявних даних).

таблиця 2

таблиця небажаних реакцій

(1) випадки розвитку серйозної брадикардії рідкі. існують окремі повідомлення про прогресування до асистолії.

(2) в окремих випадках для усунення гіпотензії може бути потрібне застосування рідин внутрішньовенно та зниження швидкості введення пропофол фармюніон.

(3) дуже рідко повідомлялося про випадки розвитку рабдоміолізу, коли пропофол фармюніон вводили у дозах більше 4 мг/кг/год для седації у віт.

(4) можна мінімізувати шляхом введення у вени більшого діаметру: вени передпліччя та ліктьової ямки. при застосуванні пропофолу фармюніону місцевий біль також можна зменшити шляхом сумісного введення лідокаїну.

(5) комбінацію даних явищ називають синдромом інфузії пропофолу, що може спостерігатися у серйозно хворих пацієнтів з множинними факторами ризику розвитку цих явищ, див. розділ «особливості застосування».

(6) екг типу бругада: підвищення сегменту st та опуклий зубець т на екг.

(7) швидко прогресуюча серцева недостатність (у деяких випадках зі смертельним наслідком) у дорослих. серцева недостатність у таких випадках зазвичай була нечутлива до підтримуючої терапії інотропами.

(8) зловживання та медикаментозна залежність від пропофолу, переважно серед медичних працівників.

(9) частота невідома, тому що не може бути оцінена на основі наявних даних клінічних досліджень.

(10) про некроз повідомлялося у разі порушення життєздатності тканин.

(11) після раптового припинення введення препарату пропофол фармюніон під час проведення інтенсивної терапії.

повідомлялося про набряк легенів, артеріальну гіпотензію, асистологію, брадикардію, судоми, випадки розвитку дистонії/дискінезії. рідко спостерігалися рабдоміоліз, метаболічний ацидоз, гіперкаліємія або серцева недостатність, іноді з летальним наслідком, при застосуванні пропофолу у дозах понад 4 мг/кг/год для досягнення седативного ефекту в умовах реанімації.

повідомлення стосовно неліцензійного застосування препарату для індукції анестезії новонародженим вказують на те, що може розвиватися пригнічення роботи серця і дихання при застосуванні режиму дозування для дітей.

місцеві

місцевий біль, що може виникнути на стадії індукції пропофолом фармюніон анестезії, можна мінімізувати супутнім застосуванням лідокаїну (див. розділ «дози та спосіб застосування») та шляхом введення у вени більшого діаметра: вени передпліччя та ліктьової ямки. випадки розвитку тромбозу та флебіту рідкі. випадки випадкового позасудинного введення та дослідження на тваринах свідчать про мінімальну реакцію тканин. при внутрішньоартеріальному введенні тваринам не спостерігали місцевих тканинних ефектів.

передозування

випадкове передозування з високою імовірністю характеризується пригніченням функції серцево-судинної та дихальної систем. пригнічення функції дихальної системи слід лікувати за допомогою штучної вентиляції легенів та подачі кисню. при пригніченні функції серцево-судинної системи слід опустити голову пацієнта та у тяжких випадках ввести плазмозамінні розчини та пресорні лікарські засоби.

застосування у період вагітності або годування груддю

вагітність

безпека пропофол фармюніон при застосуванні у період вагітності не встановлена. пропофол фармюніон не слід застосовувати вагітним жінкам, за винятком випадків абсолютної необхідності. однак пропофол фармюніон можна застосовувати при проведенні штучного переривання вагітності.

пологи

пропофол фармюніон долає плацентарний бар’єр та може спричинити депресію у новонароджених. даний лікарський засіб не слід застосовувати для анестезії пологів, за винятком випадків абсолютної необхідності.

годування груддю

дослідження з участю матерів, які годували груддю, показали, що невеликі кількості пропофолу екскретуються у грудне молоко. тому жінкам не слід годувати груддю протягом 24 годин після введення пропофол фармюніон. молоко, що виділяється у даний період, слід виливати.

діти

для детальної інформації див. «спосіб застосування та дози».

не рекомендується застосовувати препарат новонародженим, тому що застосування лікарського засобу даній групі пацієнтів не повністю досліджене. дані фармакокінетики (див. розділ «спосіб застосування та дози») вказують на те, що у новонароджених кліренс лікарського засобу значно знижений і має дуже велику мінливість між пацієнтами. введення доз, рекомендованих для старших дітей, може призвести до відносного передозування та розвитку тяжкого пригнічення функції серцево-судинної системи.

застосування пропофолу не рекомендоване дітям віком < 3 років через складність титрування малих об’ємів.

пропофол не слід застосовувати пацієнтам віком 16 років або молодше для седації у відділенні інтенсивної терапії, оскільки безпека та ефективність пропофолу для седації у даній віковій групі невідома (див. розділ «протипоказання»).

пропофол фармюніон повинен вводити спеціаліст, який має досвід проведення анестезії (або, у разі необхідності, лікар з досвідом роботи у відділенні інтенсивної терапії).

слід проводити постійний моніторинг стану пацієнта. обладнання для забезпечення прохідності дихальних шляхів пацієнта, штучної вентиляції легенів, подачі кисню та проведення інших реанімаційних заходів має бути завжди доступним та готовим до використання. пропофол фармюніон не повинна вводити одна й та сама особа, яка проводить діагностичну або хірургічну процедуру.

повідомлялося про випадки зловживання та розвитку медикаментозної залежності від пропофол фармюніон, переважно серед медичних працівників. як і у разі застосування інших лікарських засобів для загальної анестезії, введення пропофол фармюніон без підтримки функції дихання може призвести до розвитку ускладнень з боку дихальної системи, які загрожують життю.

при введенні пропофол фармюніон для седації без втрати свідомості для проведення хірургічних або діагностичних процедур слід проводити безперервний моніторинг стану пацієнта щодо ранніх ознак гіпотензії, порушення прохідності дихальних шляхів та зменшення насичення киснем.

як і в разі застосування інших лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, при застосуванні пропофол фармюніон для седації під час хірургічних процедур у пацієнта можуть виникати мимовільні рухи. при проведенні процедур, які вимагають іммобілізації, дані рухи можуть становити небезпеку для хворого.

до виписування пацієнта має пройти достатньо часу для переконання у повному відновленні функцій організму після застосування пропофол фармюніон. дуже рідко застосування пропофолу фармюніону може бути пов’язане з післяопераційною втратою свідомості, що може супроводжуватися підвищенням тонусу мускулатури. даному стану може передувати період безсоння. хоча даний стан проходить спонтанно, слід надавати пацієнту, який втратив свідомість, необхідну допомогу.

зазвичай порушення функцій, спричинені застосуванням пропофол фармюніон, не визначаються вже через 12 годин. слід враховувати ефекти пропофол фармюніон, характер проведеної процедури, прийом супутніх лікарських засобів, вік та стан пацієнта при наданні порад щодо:

• бажання покидати заклад охорони здоров’я у супроводі інших осіб;
• періоду часу до відновлення діяльності, пов’язаної з виконанням складних або небезпечних завдань, таких як керування транспортними засобами;
• застосування інших лікарських засобів, що можуть пригнічувати центральну нервову систему (наприклад, бензодіазепінів, опіатів, спирту етилового).

як і інші лікарські засоби для внутрішньовенної анестезії, слід з обережністю застосовувати пропофол фармюніон пацієнтам з порушенням функції серця, дихання, нирок або печінки, а також гіповолемічним або виснаженим пацієнтам. кліренс пропофол фармюніон залежить від кровообігу, тому супутнє призначення лікарських засобів, що зменшують серцевий викид, призведе до зниження кліренсу пропофол фармюніон.

пропофол фармюніон не має вираженої ваголітичної активності, застосування даного лікарського засобу пов’язане з випадками розвитку брадикардії (в окремих випадках – глибокої) та асистолії. слід розглянути доцільність внутрішньовенного введення антихолінергічного лікарського засобу перед індукцією або протягом підтримки анестезії, особливо у разі можливого превалювання тонусу блукаючого нерва або застосування пропофол фармюніон сумісно з іншими лікарськими засобами, що можуть спричинити брадикардію.

як і у разі застосування інших лікарських засобів для внутрішньовенної анестезії та лікарських засобів, що пригнічують центральну нервову систему, пацієнтам слід наголосити на важливості уникнення вживання алкоголю до та щонайменше протягом

8 годин після введення пропофолу.

під час болюсного введення лікарського засобу протягом хірургічних процедур особливої обережності слід дотримуватися щодо пацієнтів з гострою дихальною недостатністю або пригніченням дихання.

сумісне застосування з лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, наприклад, зі спиртом етиловим, лікарськими засобами для загальної анестезії та наркотичними анальгетиками, призведе до посилення ефектів пригнічення центральної нервової системи. при комбінованому застосуванні пропофол фармюніон з лікарськими засобами, що пригнічують центральну нервову систему, які вводяться парентерально, може виникнути тяжке пригнічення функції дихальної та серцево-судинної систем. рекомендується вводити пропофол фармюніон після застосування анальгетику, а дозу слід обережно титрувати з урахуванням клінічної відповіді (див. розділ «взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

під час індукції анестезії можуть виникнути гіпотензія та тимчасове апное, залежно від дози, проведення заходів премедикації та застосування інших лікарських засобів.

в окремих випадках для усунення гіпотензії може бути потрібне застосування рідин внутрішньовенно та зниження швидкості введення пропофол фармюніон протягом періоду підтримки анестезії.

при введенні пропофол фармюніон пацієнтам з епілепсією існує ризик виникнення судом.

пацієнтам з порушенням ліпідного обміну та зі станами, при яких слід з обережністю застосовувати жирові емульсії, слід надавати відповідну допомогу (див. розділ «спосіб застосування та дози»).

не рекомендується застосовувати при проведенні електросудомної терапії.

як і у разі застосування інших лікарських засобів для анестезії, протягом виходу з наркозу може спостерігатися сексуальне розгальмування.

рекомендації щодо застосування пацієнтам у відділенні інтенсивної терапії (віт)

застосування емульсій пропофолу для інфузій для седації у віт пов’язане з різними метаболічними порушеннями та недостатністю різних систем органів, що можуть призвести