АЦЦ-Лонг 600 мг шипучі таблетки №10 Salutas Pharma (Німеччина)

Показання

Застосовується для терапії гострих і хронічних захворювань бронхолегеневої системи, при яких необхідно знизити в’язкість мокротиння, полегшити його виведення та покращити відхаркування.

Протипоказаннями до застосування АЦЦ Лонг є:

• індивідуальна непереносимість ацетилцистеїну чи будь-якого допоміжного компонента препарату;

• виразкова хвороба шлунка чи дванадцятипалої кишки в період загострення;

• кровохаркання чи легенева кровотеча;

• тяжкі напади бронхіальної астми.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Дослідження щодо взаємодії препарату проводилися виключно за участю дорослих пацієнтів.

Одночасне застосування ацетилцистеїну з протикашльовими засобами може призводити до застою мокротиння через пригнічення кашльового рефлексу.

Активоване вугілля знижує терапевтичну дію ацетилцистеїну.

При комбінованому використанні з такими антибіотиками, як тетрацикліни (за винятком доксицикліну), ампіцилін, амфотерицин В, цефалоспорини та аміноглікозиди, можлива їх взаємодія з тіоловою групою ацетилцистеїну, що веде до зменшення ефективності обох препаратів. З цієї причини інтервал між прийомом зазначених лікарських засобів має становити щонайменше 2 години. Це правило не поширюється на цефіксим і лоракарбеф.

Поєднане застосування ацетилцистеїну з нітрогліцерином може викликати значне зниження артеріального тиску та розширення скроневих артерій. Якщо виникає необхідність у такій комбінації, пацієнтам слід контролювати рівень артеріального тиску, враховуючи можливість розвитку тяжкої гіпотензії, а також попереджати про ймовірність появи головного болю.

Ацетилцистеїн може виступати донором цистеїну та підвищувати рівень глутатіону, що бере участь у процесах детоксикації вільних кисневих радикалів і деяких токсичних сполук в організмі.

Відомо, що ацетилцистеїн зменшує гепатотоксичний вплив парацетамолу.

Не рекомендується розчиняти ацетилцистеїн в одній склянці разом з іншими лікарськими препаратами.

У разі контакту з металевими поверхнями або гумою утворюються сульфіди, які мають характерний запах. Тому для розчинення препарату слід застосовувати скляний посуд.

Вплив на лабораторні дослідження

Ацетилцистеїн може спотворювати результати колориметричного визначення саліцилатів та впливати на показники при дослідженні кетонових тіл у сечі.

Особливі вказівки 

Існують окремі повідомлення про розвиток тяжких шкірних реакцій, зокрема синдромів Стівенса–Джонсона та Лайєлла, при застосуванні ацетилцистеїну. У випадку появи будь-яких змін з боку шкіри чи слизових оболонок слід негайно припинити прийом препарату та звернутися до лікаря для визначення подальшої тактики лікування.

З обережністю препарат слід застосовувати у пацієнтів із виразковою хворобою шлунка та дванадцятипалої кишки в анамнезі, особливо якщо одночасно приймаються інші лікарські засоби, що подразнюють слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Хворим на бронхіальну астму ацетилцистеїн призначають з особливою обережністю, оскільки можливий розвиток бронхоспазму.

Пацієнтам із захворюваннями печінки чи нирок препарат також слід застосовувати з обережністю, щоб уникнути накопичення азотовмісних метаболітів в організмі.

На початкових етапах терапії можливе розрідження бронхіального секрету та збільшення його об’єму. У випадках, коли пацієнт не може ефективно відкашлювати мокротиння, можуть бути потрібні допоміжні методи — постуральний дренаж або бронхоаспірація.

Шипучі таблетки містять натрій: 1 таблетка відповідає 6,03 ммоль (138,8 мг) натрію. Цю особливість слід враховувати пацієнтам, які дотримуються дієти з обмеженим вмістом солі.

Оскільки ацетилцистеїн впливає на обмін гістаміну, його не слід призначати для тривалого лікування пацієнтам із непереносимістю гістаміну, щоб запобігти появі симптомів, таких як головний біль, вазомоторний риніт або свербіж.

Наявність легкого сірчаного запаху не свідчить про псування препарату — це характерна властивість діючої речовини.

Препарат містить лактозу, тому пацієнтам із рідкісними спадковими формами непереносимості галактози, лактазною недостатністю або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції застосування АЦЦ Лонг протипоказане.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Вагітність

Дані щодо використання ацетилцистеїну у вагітних обмежені. Експериментальні дослідження на тваринах не показали шкідливого впливу на перебіг вагітності, розвиток плода, процес пологів або післяпологовий розвиток.

Годування груддю

Відомості про виділення препарату з грудним молоком відсутні. Застосовувати засіб у ці періоди можна лише після уважного зважування потенційної користі для матері та можливих ризиків для дитини.

Вплив на здатність керувати транспортом або працювати з механізмами
Препарат не чинить негативного впливу на швидкість реакцій.

Спосіб застосування та дози

Дорослим та дітям від 14 років рекомендується приймати по 600 мг (1 таблетка) один раз на добу.

Для дітей молодшого віку, а також у випадках, коли добову дозу необхідно поділити на кілька прийомів, слід використовувати ацетилцистеїн в іншій лікарській формі чи з іншим дозуванням.

Препарат приймають після їжі. Таблетку потрібно розчинити у склянці води та одразу випити отриманий розчин. За потреби, завдяки наявності в складі аскорбінової кислоти, готовий розчин можна зберігати до 2 годин перед вживанням. Додаткове вживання рідини підсилює муколітичну дію.

Тривалість лікування визначається лікарем індивідуально, з урахуванням перебігу захворювання (гострого чи хронічного). Без консультації спеціаліста не рекомендується застосовувати препарат довше ніж 4–5 днів.

Діти 

Засіб дозволено застосовувати тільки з 14-річного віку.

Побічні реакції 

• з боку імунної системи: нечасто — реакції гіперчутливості, рідко — анафілактичний шок, а також анафілактичні чи анафілактоїдні реакції;

• кров і лімфатична система: частота невідома — анемія.

• нервова система: нечасто — головний біль;

• органи слуху та рівноваги: нечасто — шум у вухах;

• серцево-судинна система: нечасто — тахікардія, зниження артеріального тиску, а рідко — кровотечі;

• дихальна система: поодинокі випадки — задишка, бронхоспазм (особливо у хворих із бронхіальною астмою та підвищеною реактивністю бронхів), частота невідома — ринорея;

• травний тракт: нечасто — нудота, блювання, біль у животі, діарея та стоматит, рідко — диспепсія, частота невідома — неприємний запах з рота;

• шкіра та підшкірні тканини: нечасто — висипання, кропив’янка, свербіж і набряк Квінке, частота невідома — екзантема, екзема й ангіоневротичний набряк;

• загальні розлади: нечасто — підвищення температури тіла, частота невідома — набряк обличчя.

У поодиноких випадках повідомлялося про тяжкі ураження шкіри (синдром Стівенса–Джонсона чи синдром Лайєлла). У більшості пацієнтів їх виникнення могло бути пов’язане з одночасним прийомом інших препаратів. При появі будь-яких нових висипань або змін на слизових оболонках слід одразу звернутися до лікаря і припинити прийом ацетилцистеїну.

Також відзначалися випадки зниження агрегації тромбоцитів, однак клінічна значущість цього явища не встановлена.