Ко-Пренеса 8 мг/2,5 мг таблетки №90 KRKA (Словенія)

Показання до застосування

Ко-Пренеса призначається для лікування есенціальної гіпертензії, тобто високого артеріального тиску, причина якого не пов'язана з іншими захворюваннями. Цей препарат допомагає знизити тиск і тримати його під контролем, зменшуючи ризики для серцево-судинної системи.

Протипоказання та обмеження

Препарат Ко-Пренеса має ряд важливих обмежень і протипоказань. Далі описані випадки, коли не рекомендується приймати даний препарат.

Протипоказання, пов'язані з периндоприлом:

1. Ви маєте підвищену чутливість до периндоприлу, будь-яких компонентів препарату чи до інших ліків групи інгібіторів АПФ.

2. У вас був ангіоневротичний набряк, спричинений прийомом інших інгібіторів АПФ у минулому, або якщо у вас є спадковий чи безпричинний ангіоневротичний набряк.

3. Ви одночасно приймаєте ліки, що містять аліскірен, а у вас цукровий діабет або проблеми з нирками (швидкість клубочкової фільтрації менше ніж 60 мл/хв/1,73 м²).

4. Ви вагітні або плануєте вагітність.

5. Ви одночасно приймаєте сакубітрил/валсартан. Важливо дотримуватися певного інтервалу між прийомами цих ліків.

6. Ви проходите екстракорпоральні методи лікування, при яких кров контактує з негативно зарядженими поверхнями, наприклад, деякі види діалізу або гемофільтрації.

7. У вас є значне двобічне звуження ниркових артерій або звуження артерії єдиної нирки, що функціонує.

Протипоказання, пов'язані з індапамідом:

1. Маєте підвищену чутливість до індапаміду або інших сульфонамідів.

2. У вас тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну менше ніж 30 мл/хв).

3. У вас печінкова енцефалопатія або тяжкі порушення функції печінки.

4. Спостерігається дуже низький рівень калію в крові.

5. Маєте дитину, яка перебуває на грудному вигодовуванні.

Не рекомендується приймати цей препарат у комбінації з деякими іншими ліками, які можуть викликати серйозні порушення серцевого ритму (наприклад, шлуночкову тахікардію типу «пірует»).

Загальне протипоказання для Ко-Пренеса для всіх дозувань — це підвищена чутливість до будь-якого компонента препарату.

Через обмежений клінічний досвід Ко-Пренеса не призначається пацієнтам, які проходять гемодіаліз або мають неліковану декомпенсовану серцеву недостатність.

Додаткові обмеження, пов’язані з дозуванням: препарат Ко-Пренеса 8 мг/2,5 мг не рекомендується застосовувати при помірних і тяжких порушеннях функції нирок (кліренс креатиніну < 60 мл/хв).

Спосіб застосування та дозування

Дозування та схему прийому Ко-Пренеса завжди визначає лікар. Дотримуйтесь його рекомендацій.

Для більшості пацієнтів, особливо тих, хто вже приймав периндоприл та індапамід окремо у відповідних дозах, призначають 1 таблетку Ко-Пренеса 8 мг/2,5 мг на добу. Ліки бажано приймати вранці — до вживання їжі. Не приймайте більше ніж 1 таблетки Ко-Пренеса 8 мг/2,5 мг на добу.

Особливості дозування для окремих груп пацієнтів:

1. Пацієнти літнього віку. Рівень креатиніну в крові слід перевіряти та коригувати дозування з урахуванням віку, ваги та статі. Якщо функція нирок у нормі, лікування може бути призначене згідно з реакцією артеріального тиску.

2. Пацієнти з порушеннями функції нирок. При тяжких порушеннях (кліренс креатиніну менше ніж 30 мл/хв) лікування препаратом протипоказане. При помірних порушеннях (для Ко-Пренеса 8 мг/2,5 мг — кліренс креатиніну менше ніж 60 мл/хв) також протипоказано. Для інших дозувань (2 мг/0,625 мг та 4 мг/1,25 мг) інформацію щодо корекції дози при помірних порушеннях функцій нирок надасть ваш лікар.

3. Пацієнти з порушеннями функції печінки. При тяжких станах лікування препаратом протипоказане. Пацієнти з помірними порушеннями функції печінки зазвичай не потребують корекції дози.

Препарат не рекомендований для застосування дітям через недостатні дані щодо його безпеки та ефективності у цій віковій групі.

Побічні ефекти

Як і будь-які ліки, Ко-Пренеса може викликати побічні реакції, хоча не у всіх пацієнтів вони проявляються. Важливо знати про них і повідомляти свого лікаря про будь-які незвичні симптоми.

Загалом периндоприл, що входить до складу препарату, може зменшувати втрату калію, яка іноді виникає під час прийому індапаміду. Однак у деяких людей все ж може розвинутись гіпокаліємія — зазвичай це 6% пацієнтів, які приймали Ко-Пренеса 8 мг/2,5 мг.

Найбільш поширені побічні реакції, що можуть виникнути:

• запаморочення, головний біль, відчуття поколювання, порушення смаку, проблеми із зором, запаморочення, шум у вухах, низький тиск, кашель, задишка, біль у животі, запор, розлади травлення, діарея, нудота, блювання, свербіж, висипання, м’язові спазми та загальна слабкість;

• реакції підвищеної чутливості, переважно шкірні, наприклад, макуло-папульозні висипання, особливо у людей, схильних до алергічних реакцій або астми.

Крім того, часто виникають шкірні реакції гіперчутливості та судоми м'язів. Повідомляли про випадки синдрому неадекватної секреції антидіуретичного гормону (СНС АДГ) — це дуже рідкісне, але можливе ускладнення, пов'язане з терапією інгібіторами АПФ, включно з периндоприлом.

Якщо ви помітили будь-які з цих побічних реакцій або інші незвичні симптоми, негайно зверніться до свого лікаря. Дуже важливо повідомляти про будь-які підозрілі прояви після початку використання лікарського засобу. Це допомагає постійно відстежувати співвідношення користі та ризику препарату.

Взаємодія з іншими препаратами

Прийом Ко-Пренеса разом з іншими ліками може змінювати їхню дію або викликати небажані реакції. Завжди повідомляйте свого лікаря про всі препарати, які ви приймаєте, включаючи ті, що продаються без рецепта.

Що слід врахувати:

1. Літій. Одночасний прийом не рекомендується, оскільки це може призвести до небезпечного підвищення рівня літію в крові. Якщо така комбінація вкрай необхідна, потрібен дуже суворий контроль.

2. Баклофен. Можливе посилення гіпотензивної дії, тому потрібен моніторинг тиску та функції нирок.

3. Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи аспірин у протизапальних дозах. Можуть знижувати антигіпертензивний ефект Ко-Пренеса і збільшувати ризик проблем з нирками, включаючи гостру ниркову недостатність і підвищення рівня калію, особливо у літніх людей або пацієнтів з уже порушеною функцією нирок. Важливо також пити достатньо рідини та контролювати функцію нирок.

4. Антидепресанти (трициклічні), нейролептики. Можливе посилення гіпотензивного ефекту та ризику ортостатичної гіпотензії.

Важливі взаємодії, пов'язані з периндоприлом:

1. Подвійна блокада РААС (з аліскіреном або блокаторами рецепторів ангіотензину II). Одночасне застосування з аліскіреном протипоказане пацієнтам з діабетом або порушеннями функції нирок через високий ризик гіперкаліємії, погіршення функції нирок та серйозні серцево-судинні захворювання. Усім іншим пацієнтам така комбінація не рекомендована. Поєднання з блокаторами рецепторів ангіотензину II можлива лише в окремих випадках під ретельним наглядом лікаря.

2. Ліки, що підвищують калій. Деякі препарати, такі як солі калію, калійзберігаючі діуретики (спіронолактон, триамтерен, амілорид), гепарини, імуносупресанти (циклоспорин, такролімус) та ко-тримоксазол (триметоприм/сульфаметоксазол) — підвищують ризик гіперкаліємії. Їх одночасний прийом з периндоприлом не рекомендований, тож потребує дуже ретельного контролю.

3. Сакубітрил/валсартан. Протипоказаний одночасний прийом через ризик ангіоневротичного набряку. Необхідний 36-годинний інтервал між прийомами.

4. Екстракорпоральні методи лікування. Протипоказано через ризик тяжких алергічних реакцій.

5. Естрамустин. Можливе підвищення ризику ангіоневротичного набряку.

6. Антидіабетичні препарати. Інгібітори АПФ можуть посилювати їхню дію, що може призвести до зниження рівня цукру в крові (гіпоглікемії), особливо на початку лікування та у пацієнтів із нирковими проблемами.

7. Діуретики, що не зберігають калій. Можливе надмірне зниження артеріального тиску на початку лікування периндоприлом, особливо у пацієнтів із порушенням водно-електролітного балансу. Може знадобитися або скасування діуретика, або початок лікування з дуже низької дози.

8. Рацекадотрил. Збільшує ризик ангіоневротичного набряку.

9. Інгібітори mTOR, наприклад, сиролімус, еверолімус. Збільшують також ризик ангіоневротичного набряку.

10. Антигіпертензивні засоби та вазодилататори. Можуть посилювати гіпотензивний ефект.

11. Алопуринол, цитостатики, імуносупресанти, системні кортикостероїди та прокаїнамід. Можливе підвищення ризику лейкопенії.

12. Анестетики. Інгібітори АПФ можуть посилювати гіпотензивні ефекти деяких анестетиків.

13. Препарати золота. Рідко можуть викликати реакції, подібні до нітратів, наприклад, почервоніння обличчя, нудота, блювання або низький тиск;

14. Гліптини. Збільшують ризик ангіонедеми.

15. Симпатоміметики. Можуть послаблювати антигіпертензивну дію.

Важливі взаємодії, пов'язані з індапамідом:

• препарати, що викликають шлуночкову тахікардію типу «пірует» - через ризик гіпокаліємії індапамід слід застосовувати з обережністю з деякими антиаритмічними засобами, нейролептиками та іншими препаратами, а такоже потрібен контроль рівня калію та ЕКГ.

• препарати, що знижують рівень калію, наприклад, амфотерицин B, системні глюкокортикоїди/мінералокортикоїди, тетракозактид і стимулюючі проносні —  збільшують ризик гіпокаліємії, потрібен контроль калію;

• серцеві глікозиди — існує ризик посилення їхньої токсичної дії, тож необхідний моніторинг калію та ЕКГ.

Особливі вказівки 

Є деякі важливі аспекти, на які слід звернути увагу під час прийому цього препарату.

Достатні дані щодо застосування Ко-Пренеса у дітей відсутні. Тому препарат не рекомендується використовувати до 18 років.

Ко-Пренеса — комбінація двох компонентів, які взаємно посилюють дію один одного. Периндоприл блокує фермент АПФ, який звужує судини та підвищує тиск. Це призводить до розширення судин, зниження навантаження на серце та покращення кровотоку. Він допомагає знизити тиск як у стані спокою, так і при навантаженні. Індапамід — це діуретик, який допомагає виводити зайвий натрій, хлор, а також калій і магній з організму, що призводить до зниження тиску. Його діуретичний ефект помірний при антигіпертензивних дозах. Разом вони забезпечують стабільне зниження тиску протягом 24 годин. Ефект досягається протягом місяця і зберігається, не викликаючи звикання. Припинення прийому не викликає синдрому відміни.

При одночасному прийомі периндоприл та індапамід не впливають на процеси всмоктування, розподілу та виведення один одного з організму. Перший швидко всмоктується, перетворюючись на активну речовину (периндоприлат) у печінці. Виводиться нирками. Краще приймати вранці до їжі для кращого засвоєння. У літніх людей та при проблемах з нирками виведення може сповільнюватися, тому може знадобитися корекція дозування. При цирозі печінки кількість препарату зазвичай не змінюють. Індапамід також швидко і майже повністю всмоктується. Виводиться здебільшого нирками та з калом. Накопичення в організмі при регулярному прийомі не відбувається. Проблеми з нирками не впливають на його фармакокінетику.