Парацетамол 500 мг таблетки №10 Технолог ЗАТ (Україна, Умань)

Показання

Короткочасне лікування головного, зубного, м’язового та менструального болю, помірного болю при остеоартриті, а також симптомів гарячки під час застуди та грипу.

Протипоказання
Підвищена чутливість до складників препарату, тяжкі порушення функцій печінки або нирок, вроджена гіпербілірубінемія, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, алкоголізм, захворювання крові, синдром Жильбера, виражена анемія, лейкопенія, а також вік до 6 років.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Всмоктування парацетамолу може відбуватись швидше при одночасному прийомі метоклопраміду або домперидону, тоді як холестирамін уповільнює цей процес. У зв’язку з цим парацетамол рекомендується приймати за годину до або через 4–6 годин після холестираміну.

При тривалому спільному застосуванні з варфарином та іншими кумариновими антикоагулянтами парацетамол може посилювати їх ефект і підвищувати ризик кровотеч. Періодичне застосування таких наслідків, як правило, не має.

Барбітурати можуть знижувати жарознижувальну дію парацетамолу.

Антисудомні засоби (зокрема фенітоїн, барбітурати, карбамазепін), що активують мікросомальні ферменти печінки, підвищують утворення гепатотоксичних метаболітів парацетамолу, посилюючи його токсичний вплив на печінку. Цей ризик зростає при одночасному прийомі інших гепатотоксичних препаратів або високих доз парацетамолу з ізоніазидом.

Пробенецид знижує кліренс парацетамолу майже вдвічі шляхом гальмування його кон’югації з глюкуроновою кислотою. У разі комбінованого застосування дозу парацетамолу слід зменшити.

При сумісному прийомі з хлорамфеніколом можливе подовження періоду напіввиведення останнього та підвищення його токсичності.

Парацетамол може знижувати ефективність діуретиків. Його не слід застосовувати одночасно з алкоголем.

З обережністю слід підходити до поєднання парацетамолу з флуклоксациліном, оскільки така комбінація може спричинити розвиток метаболічного ацидозу з високою аніонною щілиною, особливо у пацієнтів із супутніми факторами ризику.

Особливі вказівки

Препарат містить парацетамол, тому не слід приймати його одночасно з іншими засобами, що також містять парацетамол (наприклад, протигрипозні, жарознижувальні, знеболювальні або снодійні), щоб уникнути передозування, яке може спричинити тяжке ураження печінки.

Перед застосуванням необхідно проконсультуватися з лікарем, особливо пацієнтам із захворюваннями печінки чи нирок, а також тим, хто приймає варфарин або інші антикоагулянти.

З обережністю слід застосовувати при таких станах:

• хронічний алкоголізм;

• сильне виснаження, сепсис, анорексія;

• низький індекс маси тіла;

• застосування флуклоксациліну;

• калій-контрольована дієта (містить калію сорбат).

У пацієнтів зі зниженим рівнем глутатіону можливий розвиток метаболічного ацидозу. Ознаки: глибоке чи прискорене дихання, нудота, втрата апетиту. У разі появи симптомів слід звернутися до лікаря.

Препарат не слід застосовувати тривалий час без медичного нагляду. Під час лікування заборонено вживати алкоголь.

Вагітність і грудне вигодовування

Під час вагітності парацетамол можна застосовувати лише за призначенням лікаря, у мінімальній ефективній дозі та на найкоротший термін. Під час грудного вигодовування дозволений до застосування у рекомендованих дозах.

Вплив на здатність керувати транспортом

Не впливає.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначений для перорального застосування.

Слід використовувати найменшу ефективну дозу, що забезпечує полегшення симптомів, і не перевищувати рекомендовану кількість.

Дорослі та діти від 12 років
Приймати по 1–2 таблетки за потреби до 4 разів на добу з інтервалом не менше 4 годин. Максимальна добова доза — 8 таблеток (4000 мг).

Діти 6–11 років
Приймати по ½–1 таблетці до 4 разів на добу за необхідності з інтервалом не менше 4 годин. Максимальна кількість — 4 дози на добу. Без консультації з лікарем курс застосування не має перевищувати 3 дні.

Препарат не рекомендується застосовувати дітям молодше 6 років.

Побічні реакції

У разі появи небажаних реакцій необхідно припинити прийом препарату та якнайшвидше звернутися до лікаря.

Побічні ефекти при застосуванні парацетамолу трапляються рідко (<1 випадку на 10 000):

• з боку дихальної системи: можливий бронхоспазм, особливо у пацієнтів із підвищеною чутливістю до ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних препаратів;

• з боку травної системи: нудота, біль у ділянці шлунка (епігастрії);

• з боку печінки: порушення функції печінки, підвищення рівня печінкових ферментів, зазвичай без появи жовтяниці;

• з боку ендокринної системи: можливе зниження рівня глюкози в крові (гіпоглікемія), у тяжких випадках — гіпоглікемічна кома;

• з боку системи крові: зміни формули крові, зокрема тромбоцитопенія, агранулоцитоз, анемія, сульфгемоглобінемія, метгемоглобінемія (що може проявлятись ціанозом, задишкою, болем у серці), гемолітична анемія, схильність до утворення синців або кровотеч;

• з боку імунної системи: реакції гіперчутливості, включаючи анафілаксію, свербіж, висипи на шкірі та слизових (часто генералізовані або еритематозні, кропив’янка), ангіоневротичний набряк, мультиформна ексудативна еритема (зокрема синдром Стівенса–Джонсона), токсичний епідермальний некроліз (синдром Лаєлла).