Дексалгін ін'єкт розчин для ін'єкцій 50 мг/2 мл ампули 2 мл №5

КОД: 122472
  1. Наявність товару в аптеках
    Наявність товару в аптеці

    Дексалгін ін'єкт розчин для ін'єкцій 50 мг/2 мл ампули 2 мл №5

    205,44 грн.

    Доступность: Есть в наличии

    Увага! Ціни актуальні тільки при замовленні, бронюванні на сайті!
  2. Доставка
    • Доставка Кур'єром
    • Самовивіз
    • Доставка Новою поштою
    При сумі замовлення від 200 грн. доставка здійснюється безкоштовно
    Міста безкоштовної доставки
    • Київ
    • Одеса
    • Харків
    • Дніпро
    • Львів
    • Івано-Франківськ
    • Вінниця
    • Запоріжжя
    • Кременчук
    • Кривий Ріг
    • Тернопіль
    Оплата
    Готівкою, Visa, MasterCard, Maestro
    Нам довіряють
    • Більше ніж 15 000 ліків і товарів для здоров'я
    • 100% товарів сертифіковані
    • Термінова доставка по Україні за 24 години
    • Працюємо без вихідних



  • add.ua-Berlin-Chemie (Menarini Group) (Германия)-Дексалгін інєкт розчин для інєкцій 50 мг/2 мл ампули 2 мл №5-01
205,44 грн.

Наявність: Є в наявності

Повтор замовлення
Замовлення кожні:
Кількість
Замовити в один клік
  • Виробник: Berlin-Chemie (Menarini Group) (Германия)
  • Форма товару: Ампули, Розчин
  • Реєстраційне посвідчення: UA/3764/01/01
Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

ДЕКСАЛГІН® ІН’ЄКТ

(DEXALGIN® INJECT)


Склад:

діюча речовина: 1 мл розчину для ін’єкцій містить декскетопрофену трометамолу 36 9 мг що еквівалентно декскетопрофену 25 мг (одна ампула по 2 мл містить декскетопрофену трометамолу  73 8 мг що еквівалентно декскетопрофену 50 мг);

допоміжні речовини: етанол 96 % натрію хлорид натрію гідроксид вода для ін’єкцій.


Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозорий безбарвний розчин.


Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Похідні пропіонової кислоти. Декскетопрофен. Код АТХ M01A E17.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Декскетопрофену трометамол – це сіль пропіонової кислоти що чинить аналгетичну протизапальну та жарознижувальну дію і належить до класу нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Механізм її дії базується на зменшенні синтезу простагландинів за рахунок пригнічення циклооксигенази. Зокрема гальмується перетворення арахідонової кислоти у циклічні ендопероксиди PGG2 та PGH2 з яких утворюються простагландини PGE1 PGE2 PGF2a PGD2 а також простациклін PGI2 та тромбоксани ТхА2 і ТхВ2. Крім цього пригнічення синтезу простагландинів може впливати на інші медіатори запалення такі як кініни що може також опосередковано впливати на основну дію препарату. Була виявлена пригнічувальна дія декскетопрофену трометамолу на активність циклооксигенази-1 та циклооксигенази-2. Клінічні дослідження при різних видах болю продемонстрували що декскетопрофену трометамол має виражену аналгетичну дію. Знеболювальна дія декскетопрофену трометамолу при внутрішньом’язовому та внутрішньовенному введенні пацієнтам із болем середньої та сильної інтенсивності була вивчена при різних видах болю при хірургічних втручаннях (ортопедичні та гінекологічні операції операції на черевній порожнині) а також при болю в опорно-руховому апараті (гострий біль у попереку) та ниркових коліках. Під час проведених досліджень аналгетичний ефект препарату швидко розпочинався та досягав максимуму протягом перших       45 хвилин. Тривалість знеболювальної дії після застосування 50 мг декскетопрофену трометамолу як правило становить 8 годин. Клінічні дослідження продемонстрували що застосування препарату Дексалгін® ін’єкт дозволяє значно скоротити дозу опіатів при їх одночасному застосуванні з метою купірування післяопераційного болю. Якщо пацієнтам яким призначали з метою купірування післяопераційного болю морфій за допомогою приладу для знеболювання що контролюється пацієнтам призначали і декскетопрофену трометамол то їм було потрібно значно менше морфію (на 30-45 %) ніж пацієнтам які отримували плацебо.




Фармакокінетика.

Після внутрішньом’язового введення декскетопрофену трометамолу максимальна концентрація досягається приблизно через 20 хвилин (10-45 хвилин). Доведено що при одноразовому внутрішньом’язовому або внутрішньовенному введенні 25-50 мг препарату площа під кривою AUC («концентрація – час») пропорційна до дози. Фармакокінетичні дослідження багаторазового застосування препарату довели що AUC та Cmax (середнє максимальне значення) після останнього внутрішньом’язового та внутрішньовенного введення не відрізняються від показників після одноразового застосування що свідчить про відсутність кумуляції лікарського засобу. Аналогічно до інших лікарських засобів із високим ступенем зв’язування з білками плазми крові (99 %) об’єм розподілу декскетопрофену становить у середньому 0 25 л/кг. Період напіврозподілу становить приблизно 0 35 години а період напіввиведення – 1-2 7 години. Метаболізм декскетопрофену в основному відбувається шляхом кон’югації з глюкуроновою кислотою та наступним виведенням нирками. Після введення декскетопрофену трометамолу у сечі виявляється тільки оптичний ізомер S-(+) що свідчить про відсутність трансформації препарату в оптичний ізомер R-(-). Після введення одноразових та багаторазових доз ступінь впливу препарату на здорових добровольцях літнього віку (від 65 років) які приймали участь у дослідженні була значно вищою (до 55 %) ніж на молодих добровольцях однак статистично значущої різниці у максимальній концентрації та часі її досягнення не спостерігалося. Середній період напіввиведення збільшувався (до 48 %) а визначений сумарний кліренс скорочувався.


Клінічні характеристики.

Показання.

Симптоматичне лікування гострого болю середньої та високої інтенсивності у випадках коли пероральне застосування препарату недоцільне наприклад при післяопераційних болях ниркових коліках та болю у попереку (біль у спині).


Протипоказання.

-          Підвищена чутливість до декскетопрофену будь-якого іншого нестероїдного протизапального засобу (НПЗЗ) або до допоміжних речовин препарату;

-          якщо речовини аналогічної дії наприклад ацетилсаліцилова кислота або інші НПЗЗ провокують розвиток нападів бронхіальної астми бронхоспазму гострого риніту або спричиняють розвиток носових поліпів появу кропив’янки або ангіоневротичного набряку;

-          в активній фазі виразкової хвороби або при кровотечі підозрі на них або при рецидивуючій виразковій хворобі або кровотечі в анамнезі (не менше двох підтверджених фактів виразки або кровотечі) або хронічна диспепсія;

-          при шлунково-кишковій кровотечі іншій кровотечі в активній фазі або при підвищеній кровоточивості;

-          при шлунково-кишковій кровотечі або перфорації в анамнезі пов’язаних із попередньою терапією НПЗЗ;

-          при хворобі Крона або при неспецифічному виразковому коліті;

-          при бронхіальній астмі в анамнезі;

-          при тяжкій серцевій недостатності;

-          при порушенні функції нирок середнього або тяжкого ступеня (кліренс креатиніну

     < 50 мл/хв);

-          при тяжкому порушенні функції печінки (10-15 балів за шкалою Чайлда-П’ю);

-          при геморагічному діатезі та при інших порушеннях згортання крові;

-          у ІІІ триместрі вагітності та у період годування груддю;

-          застосування з метою нейроаксіального (інтратекального або епідурального введення (через вміст етанолу).


Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одночасне застосування таких засобів з НПЗЗ не рекомендується:

-          інші НПЗЗ у тому числі саліцилати у високих дозах (≥ 3 г/добу). При одночасному застосуванні кількох НПЗЗ підвищується ризик виникнення виразки у травному тракті та шлунково-кишкової кровотечі внаслідок їх взаємно посилюючої дії;

-          антикоагулянти: НПЗЗ посилюють дію антикоагулянтів наприклад варфарину внаслідок високого ступеня зв’язування декскетопрофену з білками плазми крові а також пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки. Якщо одночасне застосування необхідне його слід проводити під ретельним контролем лікаря та відповідних лабораторних показників;

-          гепарин: підвищується ризик кровотеч (через пригнічення функції тромбоцитів та пошкодження слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки). Якщо одночасне застосування необхідне його слід проводити під ретельним контролем лікаря та відповідних лабораторних показників;

-          кортикостероїдні засоби: підвищується ризик розвиту виразки у травному тракті та шлунково-кишкової кровотечі;

-          літій (були повідомлення для кількох НПЗЗ): НПЗЗ підвищують рівень літію у крові що може призвести до інтоксикації (понижується виведення літію нирками). Тому на початку застосування декскетопрофену при корекції дози або відміні препарату необхідно проконтролювати рівень літію у крові;

-          метотрексат у високих дозах (не менше 15 мг на тиждень). За рахунок зменшення ниркового кліренсу метотрексату на тлі застосування НПЗЗ у цілому посилюється його негативний вплив на систему крові;

-          похідні гідантоїну та сульфонаміди: можливе посилення токсичності цих речовин.

Одночасне застосування таких засобів з НПЗЗ вимагає обережності:

-          діуретичні засоби інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) антибактеріальні аміноглікозиди та антагоністи рецепторів ангіотензину ІІ. Декскетопрофен понижує ефективність діуретичних засобів та інших антигіпертензивних засобів. У деяких пацієнтів із порушенням функції нирок (наприклад при зневодненні або в осіб літнього віку) застосування засобів що пригнічують циклооксигеназу одночасно з інгібіторами АПФ   антагоністами рецепторів ангіотензиіну ІІ або антибакт