Скарлатина — це гостре інфекційне захворювання, яке супроводжується ангіною, висипом по тілу та симптомами загальної інтоксикації. Найчастіше нею хворіють діти, але інфекція може вражати й дорослих з ослабленим імунітетом. До появи антибіотиків скарлатина була однією з головних причин дитячої смертності. Сьогодні ж, за умови своєчасної діагностики та правильного лікування, вона добре піддається терапії. За допомогою сучасних лікарських засобів можна запобігти ускладненням та повністю вилікувати хворобу.
Огляд захворювання
Скарлатина завжди має гострий перебіг. Захворювання може бути легке, середньої тяжкості або тяжке. Також виділяють «гладку» (без ускладнень) та «негладку» (з приєднанням вторинних інфекцій або загостренням хронічних станів) форми.
Збудником скарлатини є β-гемолітичний стрептокок групи A, який продукує токсини. Інфекція передається повітряно-краплинним або контактним шляхом. Часто потрапляє в організм через мигдалики та пошкоджену шкіру. Найвразливішими до скарлатини є діти віком 2–8 років. Рідше хворіють підлітки та дорослі, однак у них частіше трапляються стерті або ускладнені форми. Основні симптоми захворювання:
-
підвищення температури до 38–41 °C;
-
біль у горлі, яскраве почервоніння слизової ротоглотки;
-
малиновий язик, білий наліт на ньому в перші дні;
-
дрібні точкові висипи, переважно в складках шкіри;
-
характерно блідий носогубний трикутник — висипання на ньому відсутні;
-
збільшення лімфовузлів, головний біль, нудота, блювання;
-
лущення шкіри на долонях і стопах — на етапі одужання.
Попередній діагноз ставиться на основі типових клінічних ознак. У разі потреби проводять лабораторні дослідження.
Лікування скарлатини
Скарлатина потребує етіотропного лікування антибіотиками. У більшості випадків хвороба лікується амбулаторно. Госпіталізація необхідна лише при тяжкому перебігу або розвитку ускладнень. Для лікування скарлатини застосовуються різні групи препаратів.
Група препаратів
|
Приклади (активна речовина/торгова назва)
|
Призначення
|
Форма та режим введення
|
Антибіотики (етіотропна терапія)
|
Феноксиметилпеніцилін, Бензилпеніцилін, амоксицилін + клавуланова к-та (Аугментин, Амоксиклав, Бетаклав), Цефотаксим, Цефтріаксон, Кларитроміцин (Фромілід), Азитроміцин, Кліндаміцин, Ванкоміцин
|
Знищення збудника — β-гемолітичного стрептокока групи A
|
Перорально, внутрішньом’язово або внутрішньовенно (залежно від тяжкості)
|
Жарознижувальні, НПЗП
|
Ібупрофен, Парацетамол
|
Зниження температури, зменшення болю та запалення
|
Перорально, у разі потреби — ректально або ін’єкційно
|
Антигістамінні засоби
|
Лоратадин, Цетиризин, Фенкарол, Тигофаст
|
Усунення алергічних проявів, зменшення набряків
|
Перорально, раз на добу
|
Дезінтоксикаційна терапія
|
Розчини електролітів (Na, K, Ca, Mg хлориди, ацетат натрію), Декстроза
|
Виведення токсинів, корекція водно-електролітного балансу
|
Внутрішньовенно, при середньотяжкому та тяжкому перебігу
|
Вітаміни
|
Групи B (B1, B6), C, вітамінно-мінеральні комплекси
|
Підтримка імунітету, прискорення відновлення
|
Внутрішньом’язово, внутрішньовенно або перорально
|
Місцеві антисептики для горла
|
Гексорал, Тантум Верде, Фурацилін, настоянка ромашки, календули
|
Зменшення болю, санація ротової порожнини та горла
|
Полоскання, зрошення 3–4 рази на день
|
Поради щодо застосування ліків проти скарлатини
Скарлатина вимагає звернення до лікаря-інфекціоніста. Неправильні дозування чи вибір антибіотика можуть призвести до ускладнень, стійкості збудника до препарату або хронізації процесу. Курс антибіотикотерапії зазвичай триває 10–14 днів. Навіть за умови покращення стану припиняти приймати ліки від скарлатини не можна. Перерване лікування сприяє розвитку ускладнень, таких як ревматизм, гломерулонефрит або отит.
Антибіотики можуть викликати шлунково-кишкові розлади, алергічні реакції, дисбактеріоз. Щоб мінімізувати ці ефекти, варто дотримуватися рекомендацій лікаря. Нестероїдні протизапальні засоби (Ібупрофен, Парацетамол) можуть подразнювати шлунок, тому бажано приймати їх після їди.
Важливе значення також має немедикаментозна підтримка, яка передбачає:
-
дієту (стіл №13) — легкозасвоювана їжа, обмеження жирів, солодощів, прянощів, достатня кількість рідини;
-
постільний режим — обов’язковий на період підвищеної температури та інтоксикації (приблизно 5–7 днів);
-
гігієна та ізоляція — важливо забезпечити хворому окремий посуд, гігієнічні засоби, чисті речі, окрему кімнату.
Через підвищену чутливість шкіри варто уникати тертя та використання агресивних мийних засобів.
Висновок
Ефективне лікування скарлатини залежить від своєчасної діагностики, правильного вибору антибіотиків і дотримання комплексного підходу. Щоб уникнути ускладнень, важливо не займатися самолікуванням і звертатися до лікаря. Для профілактики потрібно дотримуватися гігієни, уникати контактів зі хворими, зміцнювати імунітет і своєчасно лікувати стрептококові інфекції.
Поширені запитання
1. Які найкращі ліки проти скарлатини?
Кращі ліки при скарлатині — антибіотики пеніцилінового ряду, зокрема Феноксиметилпеніцилін, Амоксицилін. Їх підбирає лікар залежно від віку, стану пацієнта та чутливості збудника.
2. Чи можна купити ліки проти скарлатини без рецепта?
Багато ефективних препаратів, зокрема антибіотики, відпускаються тільки за рецептом. Призначити оптимальний засіб повинен лікар.
3. Як швидко діють ліки проти скарлатини?
При правильному виборі антибіотика полегшення зазвичай настає протягом 24–48 год. Важливо пройти повний курс, навіть якщо самопочуття покращилось.
4. Які побічні ефекти можуть виникнути?
Під час лікування скарлатини можливі такі побічні ефекти:
-
нудота, діарея, біль у животі;
-
висип, свербіж, рідше — набряк;
-
кандидоз (молочниця), зміна мікрофлори кишківника;
-
слабкість, головний біль.
У разі появи виражених симптомів потрібно звернутися до лікаря для корекції лікування.
5. Чи можна приймати ліки проти скарлатини разом з іншими препаратами?
Деякі лікарські засоби можуть взаємодіяти між собою. Одночасне застосування антибіотиків, жарознижувальних, антигістамінних та інших препаратів можливе лише за призначенням лікаря.
Список використаної літератури
-
Державний реєстр лікарських засобів України
-
Компендіум 2024 — довідник лікарських препаратів
-
Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)»
-
Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. — К.: Медицина, 2010