Зокор 20 мг таблетки №28

КОД: 30146
  1. Наявність товару в аптеках
    Наявність товару в аптеці

    Зокор 20 мг таблетки №28

    86,34 грн.

    Доступность: Есть в наличии

    Увага! Ціни актуальні тільки при замовленні, бронюванні на сайті!
  2. Нам довіряють
    • Більше ніж 15 000 ліків і товарів для здоров'я
    • 100% товарів сертифіковані
    • Термінова доставка по Україні за 24 години
    • Працюємо без вихідних
    Доставка
    • Доставка Кур'єром
    • Самовивіз
    • Доставка Новою поштой
    При сумі замовлення від 100грн. доставка здійснюється безплатно
    Міста безплатной доставки
    • Київ
    • Одеса
    • Харків
    • Дніпро
    • Львів
    • Івано-Франківськ
    • Вінниця
    • Запоріжжя
    • Кременчук
    • Кривий Ріг
    • Тернопіль
    Оплата
    Готівкою, Visa, MasterCard, Maestro


  • add.ua-Зокор 20 мг таблетки №28-01
86,34 грн.

Наявність: Є в наявності

Кількість
Замовити в один клік
  • Головний медикамент: Зокор
  • Виробник: Ні
  • Форма товару: Таблетки
  • Реєстраційне посвідчення: UA/0645/01/02
Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу


ЗОКОР®

(ZOCOR®)


Склад:

діюча речовина: simvastatin;

1 таблетка вкрита плівковою оболонкою містить симвастатину 10 мг або 20 мг;

допоміжні речовини: бутилгідроксіанізол (Е 320); кислота аскорбінова; кислота лимонна моногідрат; целюлоза мікрокристалічна; крохмаль прежелатинізований; магнію стеарат; лактози моногідрат;

оболонка таблетки: гіпромелоза гідроксипропілцелюлоза титану діоксид (Е 171) тальк оксид заліза жовтий (Е 172)   оксид заліза червоний (Е 172).


Лікарська форма. Таблетки вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості:

10 мг – персикового кольору овальні таблетки вкриті плівковою оболонкою з маркуванням MSD 735 з одного боку і гладенькі з іншого;

20 мг – жовтувато-коричневого кольору овальні таблетки вкриті плівковою оболонкою з маркуванням MSD 740 з одного боку та гладенькі з іншого.


Фармакотерапевтична група.

Гіполіпідемічні засоби монокомпонентні. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази.

Код АТХ С10А А01.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка. Після прийому внутрішньо симвастатин що є неактивним лактоном гідролізується в печінці з утворенням відповідного бета-гідроксикислотного похідного що має високу інгібуючу активність щодо ГМГ-КоА-редуктази (3-гідрокси-3-метилглютарил-КоА- редуктази) – ферменту що каталізує перетворення ГМГ-КоА в мевалонат   початкову та найбільш значущу стадію біосинтезу холестерину. Доведено що Зокор® знижує нормальні та підвищені рівні  холестерину ліпопротеїнів низкої щільності (ХС ЛПНЩ). ЛПНЩ утворюється з ліпопротеїду дуже низької щільності (ЛПДНЩ) та катаболізується головним чином рецепторами з високою спорідненістю до ЛПНЩ. Механізм ЛПНЩ-знижувального ефекту препарату Зокор®  може складатись як зі зниження концентрації ХС ЛПДНЩ так і зі стимуляції рецепторів ЛПНЩ призводячи до зменшеного продукування та збільшеного катаболізму холестерину ЛПНЩ. Рівні аполіпопротеїну B також значно падають під час лікування препаратом Зокор®. Крім того Зокор® помітно збільшує  ХС ЛПВЩ та знижує рівень тригліцеридів у плазмі. В результаті цих змін знижується співвідношення загального ХС до  ХС ЛПВЩ та  ХС ЛПНЩ до  ХС ЛПВЩ.


Фармакокінетика

Симвастатин є неактивним лактоном що легко гідролізується перетворюючись in vivo до бета-гідроксикислоти потужного інгібітору ГМГ-КоА-редуктази. Гідроліз відбувається головним чином у печінці; швидкість гідролізу в плазмі людини дуже мала.Фармакокінетичні властивості оцінювались за участю дорослих. Фармакокінетичні дані щодо дітей та підлітків відсутні.

Абсорбція. У людини симвастатин добре всмоктується та проходить екстенсивний первинний печінковий метаболізм. Виділення в печінку залежить від кровотоку в печінці. Печінка є первинним центром дії активної форми. Було виявлено що доступність бета-гідроксикислоти до системного кровообігу після пероральної дози симвастатину становить менше 5 % дози. Максимальна концентрація активних інгібіторів у плазмі досягається приблизно через 1-2 години після прийому симвастатину. Супутній прийом їжі не впливає на абсорбцію. Фармакокінетика однократної та багатократних доз симвастатину продемонструвала що не відбувається ніякого накопичення лікарського препарату після багатократного дозування.

Розподіл. Зв’язування симвастатину та його активного метаболіту з білками плазми становить  > 95 %.

Виведення. Симвастатин є субстратом CYP3A4 (див. розділ «Протипоказання» «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Найбільшими метаболітами симвастатину представленими в плазмі людини є бета-гідроксикислота та чотири додаткові активні метаболіти. Після введення людині пероральної дози радіоактивного симвастатину за 96 годин 60 % міченого препарату було виділено у випорожненнях і  13 % – у сечі. Виявлена у випорожненнях кількість представляє еквівалентний абсорбований лікарський препарат що виділяється з жовчю а також неабсорбований лікарський препарат. Після внутрішньовенної ін’єкції метаболіту бета-гідроксикислоти його період напіввиведення становить у середньому 1 9 години. У формі інгібіторів з сечею виводиться в середньому тільки 0 3 % дози.


Симвастатинова кислота активно захоплюється гепатоцитами за допомогою переносника ОАТР1В1.


Поліморфізм SLCO1B1

У носіїв алелі c.521T>C гену SLCO1B1 спостерігається зменшена активність білка ОАТР1В1. Середня експозиція (AUC) головного активного метаболіту – симвастатинової кислоти – становить 120 % у гетерозиготних носіїв (СТ) алелі С і 221 % у гомозиготних (СС) носіїв у порівнянні з пацієнтами які мають найпоширеніший генотип (ТТ). Алель С у європейській популяції зустрічається з частотою 18 % при цьому гомозиготний генотип СС виявляють з частотою 1 5 %. У пацієнтів з поліморфізмом гену SLCO1B1 існує ризик підвищеної експозиції симвастатинової кислоти що може збільшувати ризик розвитку рабдоміолізу (див. розділ «Особливості застосування»).


Клінічні характеристики.

Показання.

Гіперхолестеринемія

Лікування первинної гіперхолестеринемії або змішаної дисліпідемії як доповнення до дієти коли відповідь на дієту та інші немедикаментозні засоби лікування (наприклад фізичні вправи зниження маси тіла) є недостатньою.

Лікування гомозиготної сімейної гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та іншого ліпідознижувального лікування (наприклад аферезу ліпідів низької щільності) або якщо такі методи лікування не є належними.

Серцево-судинна профілактика

Зниження серцево-судинної смертності та захворюваності у пацієнтів з явною атеросклеротичною серцево-судинною хворобою або цукровим діабетом з нормальними або  підвищеними рівнями холестерину як додаткова терапія для корекції інших факторів ризику та до іншої кардіопротективної терапії (див. розділ «Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка»).


Протипоказання.

·  Гіперчутливість до симваститину або будь-якої складової препарату.

·  Захворювання печінки в активній фазі або незрозумілі та стійкі підвищення рівнів трансаміназ сироватки.

·  Вагітність і період годування груддю (див. розділ «Особливості застосування»).

·  Супутній прийом потужних інгібіторів CYP3A4 (препаратів що збільшує AUC

приблизно в 5 разів або більше таких як ітраконазол кетоконазол посаконазол вориконазол інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір) боцепревір телапревір еритроміцин кларитроміцин телітроміцин та нефазодон (див. розділ «Особливості застосування» та «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»)

·  Супутній прийом гемфіброзилу циклоспорину або даназолу.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Дослідження взаємодії проводились тільки за участю дорослих.

Фармакодинамічна взаємодія

Взаємодії з ліпідознижуючими лікарськими засобами які при прийомі окремо можуть спричинити міопатію. Ризик міопатії включаючи рабдоміоліз підвищується під час супутнього прийому з фібратами. Крім того існує фармакокінетична взаємодія з гемфіброзилом яка призводить до підвищення рівня симвастатину в плазмі (див. нижче Фармакокінетична взаємодія та розділи «Протипоказання» і «Особливості застосування»). При супутньому прийомі симвастатину та фенофібрату немає жодного доказу того що ризик міопатії перевищує суму індивідуальних ризиків кожного окремого препарату. Немає достатніх даних фармакоспостереження та фармакокінетичних даних про інші фібрати. Іноді випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з супутнім прийомом симвастатину з ліпідомодифікуючими дозами (≥ 1 г/день) ніацину (див. розділ «Особливості застосування»).

Фармакокінетична взаємодія

Нижче в таблиці узагальнено рекомендації щодо призначення препаратів взаємодії (див. розділи «Спосіб застосування та дози» «Протипоказання» «Особливості застосування»). Взаємодія з іншими лікарськими засобами що асоціюється з підвищеним ризиком міопатії/рабдоміолізу

Препарати взаємодії

Відповідні рекомендації

Потужні інгібітори CYP3A4 наприклад:

Ітраконазол Кетоконазол Посаконазол Воріконазол Еритроміцин Кларитроміцин

Телітроміцин Інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір) Боцепревір Телапревір Нефазодон Циклоспорин Даназол Гемфіброзил

Протипоказані при прийомі симвастатину

Інші фібрати (за винятком фенофібрату)

Не перевищувати 10 мг симвастатину на добу

Фузидинова кислота

Не рекомендується з симвастатином

Аміодарон Амлодипін Верапаміл Дилтіазем

Не перевищувати 20 мг симвастатину на добу

Грейпфрутовий сік

При прийомі симвастатину уникати споживання грейпфрутового соку

Ефекти інших лікарських засобів на симвастатин

Взаємодія з інгібіторами CYP3A4. Симвастатин – це субстрат цитохрому P450 3A4. Потужні інгібітори цитохрому P450 3A4 збільшують ризик міопатії та рабдоміолізу шляхом підвищення концентрації інгібуючої активності ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові під час терапії симвастатином. До таких інгібіторів належать ітраконазол кетоконазол посаконазол вориконазол еритроміцин кларитроміцин телітроміцин інгібітори ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавір) боцепревір телапревір та нефазодон. Супутній прийом ітраконазолу призвів до підвищення більше ніж у 10 разів експозиції до симвастатинової кислоти (активного метаболіту бета-гідроксикислоти). Телітроміцин призвів до 11-кратного підвищення експозиції до симвастатинової кислоти. Комбінація з ітраконазолом кетоконазолом посаконазолом вориконазолом інгібіторами ВІЛ-протеази (наприклад нелфінавіром) боцепревіром телапревіром еритроміцином кларитроміцином телітроміцином та нефазодоном протипоказана а також з гемфіброзилом циклоспорином та даназолом (див. розділ «Протипоказання»). Якщо терапію потужними інгібіторами CYP3A4 (препаратами що збільшують AUC приблизно в 5 разів або більше) неможливо відмінити слід призупинити терапію симвастатином на час прийому даних препаратів. Слід з обережністю проводити комбінування симвастатину з певними менш потужними інгібіторами CYP3A4: флюконазолом верапамілом або дилтіаземом (див. розділ «Спосіб застосування та дози» «Особливості застосування»).

Флюконазол. Зрідка повідомлялося про випадки рабдоміолізу що асоційувалися з супутнім прийомом симвастатину та флюконазолу (див. розділ «Особливості застосування»).

Циклоспорин. Ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу зростає при поєднаному призначенні циклоспорину з симвастатином; тому застосування з циклоспорином протипоказане (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Хоча механізм дії неповністю зрозумілий було продемонстровано що циклоспорин збільшує AUC інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази. Збільшення AUC для симвастатину відбувається насамперед частково через пригнічення CYP3A4 та/або білка ОАТР1В1.  Даназол. Ризик розвитку міопатії та рабдоміолізу зростає при поєднаному призначенні даназолу з симвастатином; тому застосування з даназолом протипоказане (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»).

Гемфіброзил. Гемфіброзил збільшує AUC симвастатинової кислоти в 1 9 раза можливо через пригнічення шляху глюкуронізації та/або білка ОАТР1В1 (див. розділи «Протипоказання» та «Особливості застосування»). Супутнє застосування з гемфіброзилом протипоказане.

Фузидинова кислота. Ризик міопатії включаючи рабдоміоліз може підвищуватися під час супутнього прийому системної фузидинової кислоти та статинів. Супутній прийом цієї комбінації може спричинити підвищення концентрації обох препаратів у плазмі. Механізм такої взаємодії (фармакодинаміка або фармакокінетика або обидва механізми) на даний час невідомий. Були повідомлення про рабдоміоліз (включаючи летальні випадки) у пацієнтів які приймали цю комбінацію. Якщо вважається за необхідне застосування фузидинової кислоти на цей час лікування симвастатином слід припинити  (див. розділ «Особливості застосування»).

Аміодарон. Ризик міопатії та рабдоміолізу підвищується під час супутнього прийому симвастатину з аміодароном (див. розділ «Особливості застосування»). У ході клінічного дослідження про міопатію повідомили 6 % пацієнтів які приймали симвастатин 80 мг та аміодарон. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів які приймають цей препарат супутньо з аміодароном.

Блокатори кальцієвих каналів

Верапаміл. Ризик міопатії та рабдоміолізу підвищується під час супутнього прийому верапамілу з симвастатином 40 мг або 80 мг (див. розділ «Особливості застосування»). У ході фармакокінетичного дослідження супутній прийом з верапамілом призвів до 2 3-кратного збільшення експозиції до симвастатинової кислоти насамперед частково через пригнічення CYP3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів які приймають цей препарат супутньо з верапамілом.

Дилтіазем. Ризик міопатії та рабдоміолізу підвищується під час супутнього прийому дилтіазему з симвастатином 80 мг (див. розділ «Особливості застосування»). У ході фармакокінетичного дослідження супутній прийом з дилтіаземом призвів до 2 7-кратного підвищення експозиції до симвастатинової кислоти насамперед частково через пригнічення CYP3A4. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів які приймають цей препарат супутньо з дилтіаземом.

Амлодипін. Пацієнти які приймають амлодипін супутньо з симвастатином мають підвищений ризик розвитку міопатії. У ході фармакокінетичного дослідження супутній прийом з амлодипіном призвів до 1 6-кратного збільшення експозиції до симвастатинової кислоти. Тому доза симвастатину не повинна перевищувати 20 мг на добу для пацієнтів які приймають цей препарат супутньо з амлодипіном.

Помірні інгібітори CYP3A4. Пацієнти які приймають інші лікарські засоби марковані як такі що мають помірний інгібуючий ефект на CYP3A4 супутньо з симвастатином особливо з вищими дозами симвастатину можуть мати підвищений ризик появи міопатії (див. розділ «Особливості застосування»).

Інгібітори білка-переносника ОАТР1В1: Симвастатнова кислота є субстратом білка-переносника ОАТР1В1. Супутнє призначення лікарських засобів які відомі як інгібітори білка-переносника ОАТР1В1 може призводити до збільшення концентрації симвастатинової кислоти у плазмі крові і до підвищення ризику розвитку міопатії.

Ніацин (нікотинова кислота). Рідкісні випадки міопатії/рабдоміолізу асоціювалися з супутнім прийомом з ліпідомодифікуючими дозами (≥1 г/день) ніацину (нікотинової кислоти). У ході фармакокінетичного дослідження супутній прийом однократно дози 2 г нікотинової кислоти пролонгованої дії з симвастатином 20 мг призвів до помірного підвищення AUC симвастатину та симвастатинової кислоти та концентрацій Cmax  симвастатинової кислоти в плазмі.

Сік грейпфрута. Сік грейпфрута містить один або більше компонентів які інгібують CYP3A4 і можуть підвищити концентрацію в плазмі крові препаратів які метаболізуються під впливом  CYP3A4. Збільшення активності інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази після стандартного вживання 250 мл соку на день є мінімальним (становить приблизно 13 % інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові і вимірюється площею під кривою «концентрація-час») і не має клінічного значення. Проте споживання великого об’єму соку значно підвищує рівень інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові у зв’язку з цим необхідно уникати вживання соку грейпфрута при застосуванні симвастатину (див. розділ «Особливості застосування» Міопатія/рабдоміоліз).

Колхіцин. Були повідомлення про міопатію та рабдоміоліз при супутньому прийомі колхіцину та симвастатину у пацієнтів з нирковою недостатністю. Рекомендується ретельний клінічний моніторинг пацієнтів які приймають цю комбінацію.

Рифампіцин. Оскільки рифампіцин є потужним стимулятором CYP3A4 у пацієнтів які проходять довготривалу терапію рифампіцином (наприклад при лікуванні туберкульозу) можлива втрата ефективності симвастатину. У ході фармакокінетичного дослідження за участю здорових добровольців площа під кривою «концентрація-час» (AUC) для симвастатинової кислоти зменшилась на 93 % при супутньому введенні рифампіцину.

Вплив симвастатину на фармакокінетику інших лікарських засобів. Симвастатин не має інгібуючого впливу на цитохром P450 3A4 тому не очікують що симвастатин впливатиме на концентрації в плазмі речовин що метаболізуються за участю цитохрому P450 3A4.

Пероральні антикоагулянти. Під час двох клінічних досліджень одне з яких проводилося за участю здорових добровольців а інше - за участю пацієнтів з гіперхолестеринемією симвастатин у дозі 20-40 мг на день дещо підвищував ефект кумаринових антикоагулянтів: протромбіновий час що визначався як міжнародне нормалізоване співвідношення зростав у здорових добровольців від вихідного показника 1 7 до 1 8 а у пацієнтів з гіперхолестеринемією – від 2 6 до 3 4. Дуже рідко повідомляли про підвищення міжнародного нормалізованого співвідношення. У пацієнтів які приймають кумаринові антикоагулянти протромбіновий час потрібно визначати до початку терапії симвастатином а також досить часто на початку лікування щоб пересвідчитися що не відбувалося жодної значної зміни протромбінованого часу. Як тільки досягається стабільний рівень протромбінового часу його подальший контроль варто проводити з інтервалами що зазвичай рекомендуються для пацієнтів які одержують терапію кумариновими антикоагулянтами. При зміні дозування або припиненні прийому симвастатину також необхідно проводити контроль протромбінового часу. Терапія симвастатином не асоціюється з кровотечею або змінами протромбінового часу у пацієнтів які не приймали антикоагулянти.


Особливості застосування.

Міопатія/рабдоміоліз. Симвастатин як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази може спричинити міопатію що проявляється у вигляді м'язового болю хворобливості або слабкості та супроводжується зростанням активності креатинкінази більш ніж у 10 разів вище верхньої межі норми. Міопатія іноді набуває форми рабдоміолізу з або без гострої ниркової недостатності обумовленої міоглобінурією; дуже рідко визначалися летальні випадки. Ризик міопатії збільшується за рахунок високих рівнів інгібуючої активності щодо ГМГ-КоА-редуктази в плазмі крові. Як і у випадку з іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази ризик розвитку міопатії/рабдоміолізу залежить від дози препарату. В базі даних клінічних досліджень в яких 41413 пацієнтів приймали Зокор® 24747 (приблизно 60 %) з яких були залучені до досліджень із середнім періодом спостереження принаймні 4 роки частота появи міопатії становила приблизно 0 03 % 0 08 % та 0 61 % відповідно при дозах 20 40 та   80 мг/день. Під час цих досліджень за пацієнтами ретельно спостерігали та були виключені деякі лікарські засоби що вступали у взаємодію. В ході клінічного дослідження в якому пацієнти з інфаркту міокарду в анамнезі приймали Зокор® 80 мг/день (середній період спостереження 6 7 років) частота міопатії становила приблизно 1 0 % порівняно з 0 02 % для пацієнтів які приймали 20 мг/день. Приблизно половина з цих випадків міопатії мала місце протягом першого року лікування. Частота появи міопатії протягом кожного наступного року лікування становила приблизно 0 1 % (див. розділ «Побічні реакції» «Фармакологічні властивості»). Ризик появи міопатії більший у пацієнтів які приймають 80 мг симвастатину порівняно з таким у пацієнтів які отримують терапію засновану на інших статинах з подібною ефективністю щодо зниження холестерину ЛПНЩ. Тому дозу препарату Зокор® 80 мг потрібно застосовувати тільки пацієнтам з тяжкою гіперхолестеринемією та з підвищеним ризиком серцево-судинних ускладнень які не досягли ефекту лікування на нижчих дозах та коли очікується що користь переважатиме потенційні ризики. Для пацієнтів які приймають симвастатин 80 мг і яким потрібен препарат взаємодії слід застосовувати нижчу дозу симвастатину або альтернативний оснований на статині режим з меншим потенціалом взаємодії з іншими лікарськими засобами (див. нижче Заходи для зниження ризику появи міопатії спричинена взаємодією з іншими лікарськими засобами).

Знижена функція білків-переносників

При зниженій функції печінкових білків-переносників з сімейства ОАТР може збільшуватися системна експозиція симвастатинової кислоти і підвищуватися ризик міопатії та рабдоміолізу. Знижена функція може виникнути як результат інгібіції взаємодіючих засобів (наприклад циклоспорин) або у пацієнтів які є носіями SLCO1B1 (c.521T>C) генотипу.

У пацієнтів які несуть алель гену SLCO1B1 (c.521T>C) що кодує менш активний білок ОАТР1В1 відзначається збільшена системна експозиція симвастатинової кислоти і підвищений ризик міопатії. Без прив’язки до генетичного тестування ризик розвитку міопатії пов’язаної з високими дозами (80 мг) симвастатину становить в цілому приблизно 1 %. Результати дослідження SEARCH показують що гомозиготні носії алелі С (яких позначають як СС) які приймають симвастатин у дозі 80 мг мають 15 %-й ризик розвитку міопатії протягом року тоді які ризик у гетерозиготних носіїв алелі