Ротарикс
Температура зберiгання | спеціальних умов зберігання немає |
---|
Ротарикс(Rotariks) інструкція з використання, дозування
- Загальна характеристика
- Якісний та кількісний склад
- Форма випуску
- Фармакотерапевтична група
- Імунологічні і біологічні властивості
- Показання до застосування
- Спосіб застосування і дози
- Спосіб застосування
- Побічна дія
- Передозування
- Протипоказання
- Особливості застосування
загальна характеристика
ротарикс™ – це моновалентна вакцина для профілактики ротавірусного гастроентериту, яка містить живий ослаблений вірус, отриманий зі штаму ротавірусу людини.
ротарикс™ відповідає вимогам всесвітньої організації охорони здоров’я для біологічних речовин і для вакцин проти ротавірусної інфекції.
якісний та кількісний склад
1 доза (1,5 мл) містить:
діюча речовина: ротавірус людини, живий атенуйований штам rix4414*, не менше
106,0 тцд50.
* - вирощений на культурі клітин vero.
допоміжні речовини: цукроза (1,073 г), динатрію адипат (132,74 мг), модифіковане середовище ігла-дюльбекко (dmem) (2,26 мг), вода для ін’єкцій (до 1,5 мл).
у вакцині ротарикс™ можуть бути присутні у залишковій кількості сліди свинячого цирковірусу, тип 1 (pcv-1). дані щодо можливості pcv-1 спричиняти хворобу у тварин та інфікувати або спричиняти хворобу у людини відсутні. свідчень того, що наявність pcv-1 становить ризик з безпеки застосування, немає.
форма випуску
суспензія оральна.
фармакотерапевтична група
противірусні вакцини. вакцина для профілактики ротавірусної інфекції, жива атенуйована
код за атс: j07b н01.
імунологічні і біологічні властивості
фармакодинаміка
захисна ефективність
в ході клінічних випробувань, була продемонстрована ефективність проти випадків гастроентериту викликаного ротавірусом найбільш поширених генотипів g1p [8], g2p [4], g3p [8], g4p [8] і g9p [8] і проти ротавірусу непоширених генотипів g8p [ 4] (тяжкий гастроентерит) і g12p [6] (будь-який гастроентерит). всі ці штами циркулюють по всьому світу.
були проведені клінічні дослідження в європі та латинській америці, африці та азії для оцінки захисної ефективності вакцини ротарикс™ проти будь-яких, у тому числі тяжких ротавірусних гастроентеритів.
тяжкість гастроентериту була визначена згідно з двома різними критеріями:
- за 20-бальною шкалою весікарі, яка оцінює повну клінічну картину ротавірусного гастроентериту, враховуючи тяжкість і тривалість діареї та блювання, тяжкість лихоманки і зневоднення, а також необхідність лікування
або
- визначення клінічних випадків базувалося на критеріях всесвітньої організації охорони здоров’я (вооз).
захисна ефективність вакцини за результатами досліджень, проведених у європі та латинській америці
за результатами досліджень, проведених у європі та латинській америці, після застосування двох доз ротарикс™ захисна ефективність вакцини зберігалася протягом першого та другого років життя дитини, як показано у таблицях 1 і 2.
таблиця 1. дослідження, проведене в європі: 1-й та 2-й роки життя разом (ротарикс™ n=2572; плацебо n=1302*)
генотип | ефективність вакцини (%) проти будь-яких та тяжких ротавірусних гастроентеритів [95% ді] | |
ротавірусний гастроентерит будь-якої тяжкості | тяжкий ротавірусний гастроентерит** | |
g1p[8] | 89,5 [82,5; 94,1] | 96,4 [90,4; 99,1] |
g2p[4] | 58,3 [10,1; 81,0] | 85,5 [24,0; 98,5] |
g3p[8] | 84,8 [41,0; 97,3] | 93,7 [52,8; 99,9] |
g4p[8] | 83,1 [55,6; 94,5] | 95,4 [68,3; 99,9] |
g9p[8] | 72,5 [58,6; 82,0] | 84,7 [71,0; 92,4] |
штами генотипу p[8] | 81,8 [75,8; 86,5] | 91,9 [86,8; 95,3] |
циркулюючі штами ротавірусу | 78,9 [72,7; 83,8] | 90,4 [85,1; 94,1] |
| ефективність вакцини (%) по відношенню до ротавірусних гастроентеритів, що потребують медичної допомоги [95% ді] | |
циркулюючі штами ротавірусу | 83,8 [76,8; 88,9] | |
| ефективність вакцини (%) щодо частоти госпіталізацій при ротавірусних гастроентеритах [95% ді] | |
циркулюючі штами ротавірусу | 96,0 [83,8; 99,5] |
примітки:
* когорта «згідно із протоколом дослідження» для оцінки ефективності. вона включає всіх суб’єктів когорти «згідно із протоколом дослідження» для оцінки безпеки, які були включені в дослідження на період спостереження з оцінки ефективності.
** тяжким вважався випадок гастроентериту ? 11 балів за шкалою весікарі.
ді - довірчий інтервал.
таблиця 2. дослідження, проведене у латинській америці: 1-й та 2-й роки життя разом
(ротарикс™ n=7205; плацебо n=7081*)
генотип | ефективність вакцини (%) проти тяжкого ротавірусниого гастроентериту** [95% ді] |
всі ротавірусні гастроентерити | 80,5 [71,3; 87,1] |
g1p[8] | 82,1 [64,6; 91,9] |
g3p[8] | 78,9 [24,5; 96,1] |
g4p[8] | 61,8 [4,1; 86,5] |
g9p[8] | 86,6 [73,0; 94,1] |
штами генотипу p[8] | 82,2 [73,0; 88,6] |
примітки:
* когорта «згідно із протоколом дослідження» для оцінки ефективності. вона включає всіх суб’єктів когорти «згідно із протоколом дослідження» для оцінки безпеки, які були включені в дослідження на період спостереження з оцінки ефективності.
** тяжким вважався випадок гастроентериту ? 11 балів за шкалою весікарі.
ді - довірчий інтервал.
ефективність вакцини проти тяжких ротавірусних гастроентеритів становила 38,6% (95% ді: < 0,0; 84,2) для штаму g2p[4]. кількість випадків, на основі яких оцінювалася ефективність вакцини по відношенню до g2p[4], була дуже низькою.
у сукупному аналізі даних 4 досліджень з вивчення ефективності вакцини було показано, що ефективність вакцини проти тяжких гастроентеритів (? 11 балів за шкалою весікарі), що викликані ротавірусом штаму g2p[4], становить 71,4% (95% ді: 20,1; 91,1).
захисна ефективність вакцини за результатами дослідження, проведеного в африці
в африці було проведене клінічне дослідження за участю понад 4900 пацієнтів, в якому оцінювалася вакцина ротарикс™, що призначалася приблизно на 10 та 14-му тижні життя (2 дози) або на 6, 10 і 14-му тижні життя (3 дози). ефективність вакцини проти тяжких ротавірусних гастроентеритів протягом першого року життя дитини становила 61,2% (95% ді: 44,0; 73,2). дослідження було недостатньо, щоб можна було оцінити різницю між ефективністю двох схем застосування вакцини – двох та трьох доз.
дані, які показують захисну ефективність вакцини проти будь-яких та тяжких ротавірусних гастроентеритів, наведені у таблиці 3.
таблиця 3. дослідження, проведене у африці: 1-й рік життя – узагальнені дані (ротарикс™ n = 2974; плацебо n = 1443*)
генотип | ефективність вакцини (%) проти всіх ротавірусних гастроентеритів [95% ді] | |
ротавірусний гастроентерит будь-якої тяжкості | тяжкий ротавірусний гастроентерит** | |
g1p[8] | 68,3 (53,6; 78,5) | 56,6 (11,8; 78,8) |
g2p[4] | 49,3 (4,6; 73,0) | 83,8 (9,6; 98,4) |
g3p[8] | 43,4* (< 0; 83,7) | 51,5*** (< 0; 96,5) |
g8p[4] | 38,7* (< 0; 67,8) | 63,6 (5,9; 86,5) |
g9p[8] | 41,8* (< 0; 72,3) | 56,9*** (< 0; 85,5) |
g12p[6] | 48,0 (9,7; 70,0) | 55,5*** (< 0; 82,2) |
штами генотипу p[4] | 39,3 (7,7; 59,9) | 70,9 (37,5; 87,0) |
штами генотипу p[6] | 46,6 (9,4; 68,4) | 55,2*** (< 0; 81,3) |
штами генотипу p[8] | 61,0 (47,3; 71,2) | 59,1 (32,8; 75,3) |
примітка:
* когорта «згідно із протоколом дослідження» для оцінки ефективності. вона включає всіх суб’єктів когорти «згідно із протоколом дослідження» для оцінки безпеки, які були включені в дослідження на період спостереження з оцінки ефективності.
** тяжким вважався випадок гастроентериту ? 11 балів за шкалою весікарі.
*** не є статистично достовірним (р ? 0,05). ці значення мають бути інтерпретовані з обережністю.
ді - довірчий інтервал.
тривалість захисної ефективності вакцини у дітей до 3 років, за результатами дослідження, проведеного в азії
клінічне дослідження, проведене в азії (гонконґ, сінгапур та тайвань) за участю більш ніж 10000 пацієнтів, які отримували вакцину ротарикс™ за різним графіком (2; 4 місяці життя; 3; 4 місяці життя). після двох доз ротарикс™ захисна ефективність вакцини спостерігалася до 3 років життя (див. табл. 4).
таблиця 4. дослідження, проведене в азії: ефективність до двох та трьох років (ротарикс™ n = 5263; плацебо n = 5256*)
генотип | ефективність вакцини до 2 років | ефективність вакцини до 3 років |
ефективність вакцини (%) проти всіх ротавірусних гастроентеритів [95% ді] | ||
тяжкі ротавірусні гастроентерити** | тяжкий ротавірусний гастроентерит** | |
g1p[8] | 100,0 (80,8; 100,0) | 100,0 (84,8; 100,0) |
g2p[4] | 100,0* (<; 100,0) | 100,0*** (<; 100,0) |
g3p[8] | 94,5 (64,9; 99,9) | 95,2 (70,4; 99,9) |
g9p[8] | 91,7 (43,8; 99,8) | 91,7 (43,8; 99,8) |
штами генотипу p[8] | 95,8 (83,8; 99,5) | 96,6 (87,0; 99,6) |
циркулюючі штами ротавірусу | 96,1 (85,1; 99,5) | 96,9 (88,3; 99,6) |
| ефективність вакцини (%) щодо ротавірусних гастроентеритів по відношенню до частоти госпіталізацій і/або регідратаційної терапії в медичних закладах [95% ді] | |
циркулюючі штами ротавірусу | 94,2 (82,2; 98,8) | 95,5 (86,4; 99,1) |
примітка:
* когорта «згідно із протоколом дослідження» для оцінки ефективності. вона включає всіх суб’єктів когорти «згідно із протоколом дослідження» для оцінки безпеки, які були включені в дослідження на період спостереження з оцінки ефективності.
** тяжким вважався випадок гастроентериту ? 11 балів за шкалою весікарі.
*** не є статистично достовірним (р ? 0,05). ці значення мають бути інтерпретовані з обережністю.
ді - довірчий інтервал.
імунна відповідь
у клінічних дослідженнях, що проводилися в європі, латинській америці та азії, 1957 немовлят отримали за різними графіками щеплення ліофілізовану вакцину ротарикс™ і 1006 немовлят – плацебо. частка пацієнтів, які до щеплення були серонегативними до ротавірусу (титри антитіл iga < 20 од/мл (elisa)), з титром антиротавірусних iga у сироватці ? 20 од/мл через 1 або 2 місяці після введення другої дози вакцини або плацебо становила від 77,9% до 100% та від 0% до 17,1% відповідно.
імунна відповідь на введення вакцини ротарикс™ у формі суспензії за даними 3-х порівняльних досліджень є аналогічною до імунної відповіді на введення вакцини у формі ліофілізованого порошку.
у клінічному дослідженні, проведеному в африці, імунна відповідь оцінювалася у 332 немовлят, які отримали вакцину ротарикс™ (n=221) або плацебо (n=111) за графіком щеплення у 10 та 14 тижнів (2 дози) або у 6, 10 та 14 тижнів (3 дози). частка пацієнтів, які до щеплення були серонегативними до ротавірусу (титри антитіл iga < 20 од/мл (elisa)), з сироватковими титрами антиротавірусних антитіл iga ? 20 од/мл через 1 місяць після введення останньої дози вакцини або плацебо становила 58,4% (об’єднані дані для обох режимів щеплення) та 22,5%, відповідно.
імунна відповідь у недоношених немовлят
за даними клінічних досліджень після імунізації недоношених немовлят вакциною ротарикс™ у ліофілізованій формі у 85,7% вакцинованих досягався титр антиротавірусного iga у сироватці ? 20 од/мл (elisa) через 1 місяць після введення другої дози вакцини.
безпека вакцини у немовлят, інфікованих вірусом імунодефіциту людини (віл)
у клінічному дослідженні 100 немовлят з віл-інфекцією отримали ліофілізовану вакцину ротарикс™ або плацебо. профіль безпеки для вакцини ротарикс™ та плацебо був подібним.
виділення вакцинного вірусу
після щеплення зустрічається виділення вакцинного вірусу з фекаліями, яке триває в середньому протягом 10 днів з максимальною екскрецією вірусу приблизно на 7-й день після вакцинації. наявність вірусних антигенів, виявлена за результатами elisa, визначалася в 50% зразків фекалій після введення 1-ої дози вакцини та в 4 % зразків – після введення 2-ої дози. при тестуванні цих зразків фекалій на наявність живого вакцинного вірусу 17 % з них були позитивними.
у двох порівняльних контрольних дослідженнях виділення вакцинного вірусу після застосування рідкої вакцини ротарикс™ було подібним до того, що спостерігалося після застосування ліофілізованої вакцини ротарикс™.
ефективність
в обсерваційних дослідженнях ефективність вакцини була продемонстрована проти тяжкого гастроентериту, викликаного ротавірусом найбільш поширених генотипів g1p [8], g2p [4], g3p [8] і g9p [8], а також менш розповсюжених генотипів g9p [4] і g9p [6], що призвів до госпіталізації. всі ці штами циркулюють по всьому світу.
в таблиці 5 продемонстровані результати декількох досліджень проведених за методом випадок-контроль для оцінки ефективності препарату ротарикс™ проти тяжкого гастроентериту, викликаного ротавірусом, що призвів до госпіталізації.
таблиця 5. ефективність проти тяжкого гастроентериту, викликаного ротавірусом, що призвів до госпіталізації
країни | вік | кількість щеплених двома дозами (n) (випадки/ контроль) | штам | ефективність, розрахована за госпіталізованими ротавірус-негативними пацієнтами, (%) [95% ді] | |
країни з високим рівнем доходу | |||||
бельгія | < 4 років | 160/198 | всі g1p[8] g2p[4] | 90 [81; 95] 95 [78; 99] 85 [64; 94] | |
| 3-11 місяців | | всі g2p[4] | 91 [75;97] 83 [11;96] | |
сінгапур | < 5 років | 136/272 | всі g1p[8] | 84 [32; 96] 91 [30; 99] | |
тайвань | < 3 років | 275/1623 | всі g1p[8] | 92 [75;98] 95 [69;100] | |
сша | < 2 років | 85/1062 | всі g1p[8] g2p[4] | 85 [73;92] 88 [68;95] 88 [68;95] | |
8-11 місяців | всі | 89 [48;98] | | ||
сша | < 5 років | 74/255 | g3p[8] | 68 [34;85] | |
країни з середнім рівнем доходу | |||||
болівія | < 3 років | 300/974 | всі g9p[8] g3p[8] g2p[4] g9p[6] | 77 [65;84] 85 [69;93] 93 [70;98] 69 [14;89] 87 [19;98] | |
6-11 місяців | | всі g9p[8] | 77 [51;89] 90 [65;97] | | |
бразилія | < 2 років | 115/1481 | всі g1p[8] g2p[4] | 72 [44;85] 89 [78;95] 76 [64;84] | |
бразилія | < 3 років | 249/249 | всі g2p[4] | 76 [58;86] 75 [57;86] | |
3-11 місяців | g2p[4] | 96 [68;99] 95 [66;99] | | ||
ель-сальвадор | < 2 років | 251/770 | всі | 76 [64; 84]* | |
| 6-11 місяців | | | 83 [68;91] | |
мексика | < 2 років | 9/17 | g9p[4] | 94 [16;100] | |
країни з низьким рівнем доходу | |||||
малаві | < 2 років | 81/234 | всі | 63 [23;83] | |
примітка:
* у пацієнтів, які не пройшли повний курс вакцинації, ефективність після однієї дози становила 51% (95% ді: 26; 67).
ді - довірчий інтервал.
вплив на смертність1
дослідження впливу препарату ротарикс™, проведені в панамі, бразилії та мексиці, продемонстрували зниження смертності через діарею з усіх причин з діапазоном 22%-56% у дітей віком молодше 5 років, протягом 2-3 років після введення вакцини.
вплив на госпіталізацію1
в ретроспективному дослідженні бази даних в бельгії, проведеному серед дітей віком 5 років і молодше, прямий та непрямий вплив вакцинації препаратом ротарикс™ на пов’язану з ротавірусом госпіталізацію мав діапазон від 64 % (95 % ді: 49; 76) до 80 % (95 % ді: 77; 83) через два роки після введення вакцини. подібні дослідження в бразилії, австралії та ель-сальвадорі продемонстрували зниження рівня госпіталізації на 45% - 88%. крім того, два дослідження впливу на госпіталізацію через діарею з усіх причин, проведені в латинській америці, продемонстрували зниження на 38 % - 40 % через чотири роки після введення вакцини.
примітка:
1 - дослідження впливу означають встановлення часового взаємозв’язку, а не причинно-наслідкового зв’язку, між хворобою та вакцинацією.
фармакокінетика
оцінка фармакокінетичних властивостей не є обов'язковою для вакцин.
показання до застосування
вакцина ротарикс™ показана для профілактики гастроентериту, що викликається ротавірусом (див. розділи особливості застосування та імунобіологічні та біологічні властивості).
щеплення дітей на території україни здійснюється згідно з вимогами діючих наказів моз україни.
спосіб застосування і дози
дозування
курс вакцинації складається з двох доз. перша доза може бути призначена дитині, починаючи з віку 6 тижнів. інтервал між застосуванням першої і другої дози повинен бути не менше 4 тижнів. курс вакцинації слід закінчити до досягнення дитиною віку 24 тижні.
ротарикс™ може бути призначений за тими ж показаннями і недоношеним дітям, дотримуючись такого самого дозування (див. розділи «імунобіологічні та біологічні властивості» та «побічні реакції»).
за даними клінічних досліджень зригування або спльовування при застосуванні вакцини спостерігалось дуже рідко, і в таких випадках повторна доза не вводилась. однак, у випадку, якщо дитина зригнула або сплюнула майже всю дозу, можна одноразово замінити цю дозу під час цього ж самого вакцинування.
настійно рекомендується, щоб немовлята, які отримали першу дозу вакцини ротарикс™, завершили 2-дозовий режим вакцинації препаратом ротарикс™.
спосіб застосування
вакцина ротарикс™ призначена тільки для перорального застосування.
вакцину ротарикс™ ні в якому разі не можна вводити у вигляді ін’єкції!
відсутні обмеження на споживання немовлям їжі або рідини, включаючи грудне молоко, як до, так і після вакцинації.
за даними, отриманими у клінічних дослідженнях, грудне вигодовування не може зменшити ефективність вакцини ротарикс™. тому в період проведення вакцинації можна продовжувати годувати дитину грудним молоком.
інформація щодо інструкції приготування або відновлення слід дивитись в розділі «техніка застосування/поводження з препаратом».
діти
вакцина ротарикс™ не повинна використовуватись у дітей старше 24-тижневого віку.
побічна дія
дані клінічних досліджень
для визначення частоти виникнення побічних дій застосовується наступна класифікація.
дуже часто (? 1/10)
часто (? 1/100 - < 1/10)
нечасто (? 1/1000 - < 1/100)
рідко (? 1/10000 - < 1/1000)
дуже рідко (< 1/10000)
профіль безпеки вакцини, наведений нижче, ґрунтується на даних клінічних випробовувань, проведених як з ліофілізованою формою вакцини ротарикс™, так і у формі вже готової оральної суспензії.
загалом у 4 клінічних дослідженнях вакцини ротарикс™ у формі суспензії було імунізовано 1900 немовлят, яким було введено близько 3800 доз вакцини. за даними цих досліджень було показано, що профіль безпеки вакцини у формі суспензії є порівняним з профілем безпеки вакцини у формі ліофілізованого порошку.
загалом у 23 клінічних дослідженнях було використано 106000 доз вакцини ротарикс™ (у формі ліофілізованого порошку або суспензії) приблизно 51000 немовлятам
у трьох плацебо-контрольованих клінічних дослідженнях, де ротарикс™ застосовувався самостійно (призначення інших звичайних педіатричних вакцин відбувалося за графіком), частота та тяжкість таких очікуваних симптомів (зареєстрованих протягом 8 днів після вакцинації), як діарея, блювання, втрата апетиту, лихоманка, дратівливість та кашель/нежить суттєво не відрізнялися у групі, що вакцинувалася ротарикс™, у порівнянні з групою, що отримувала плацебо. не було відмічено збільшення частоти та тяжкості цих реакцій і після застосування другої дози.
за даними узагальненого аналізу 17 плацебо-контрольованих клінічних досліджень, де ротарикс™ застосовувався разом з іншими педіатричними вакцинами (див. розділ «взаємодія з іншими медикаментами та інші види взаємодій»), такі побічні дії (зареєстровані протягом 31 дня після вакцинації), були оцінені як можливо пов’язані з вакцинацією.
порушення з боку шлунково-кишкового тракту
часто: діарея
нечасто: метеоризм, біль у животі
порушення з боку шкіри та підшкірних тканин
нечасто: дерматит
загальні порушення та порушення в місці введення
часто: дратівливість
ризик виникнення інвагінації був оцінений у великому клінічному дослідженні з безпеки застосування цієї вакцини у латинській америці та фінляндії із залученням 63 225 пацієнтів. за даними цього дослідження не було виявлено збільшення ризику виникнення інвагінації у групі пацієнтів, імунізованих вакциною ротарикс™, порівняно з групою плацебо, як показано у наведеній нижче таблиці.
терміни прояву інвагінації | ротарикс™ (кількість осіб) | плацебо (кількість осіб) | відносний ризик (95% ді) |
інвагінація протягом 31 дня після: | n = 31 673 | n = 31 552 | |
| 1 | 2 | 0,50 (0,07; 3,80) |
| 5 | 5 | 0,99 (0,31; 3,21) |
інвагінація протягом першого року життя: | n = 10159 | n = 10 010 | |
до 1 року | 4 | 14 | 0,28 (0,10; 0,81) |
примітки:
n - загальна кількість осіб.
ді – довірчий інтервал.
безпека застосування вакцини у недоношених немовлят
у клінічному дослідженні 1009 недоношеним немовлятам було застосовано ротарикс™ у формі ліофілізованого порошку або плацебо (198 немовлят мали 27-30 тижнів гестації та 801 немовля – 31-36 тижнів гестації). перша доза була застосована у віці 6 тижнів. серйозні побічні прояви спостерігались у 5,1 % немовлят, які отримували ротарикс™, порівняно з 6,8% немовлят, які отримували плацебо. аналогічна частота інших побічних проявів спостерігалась у групі немовлят, які отримували ротарикс™, та у групі, яка отримувала плацебо. повідомлень про випадки інвагінації не було.
дані постмаркетингового спостереження
порушення з боку шлунково-кишкового тракту
рідко: кров’янисті випорожнення, гастроентерити з виділенням вакцинного вірусу у немовлят з тяжким комбінованим імунодефіцитом (scid).
дуже рідко: інвагінація (див. розділ «особливості застосування»)
передозування
були отримані деякі повідомлення про випадки передозування. загалом повідомлені побічні реації були аналогічними до тих, які спостерігаються після застосування рекомендованої дози вакцини ротарикс™.
протипоказання
вакцина ротарикс™ не повинна застосовуватися в осіб з відомою підвищеною чутливістю після попереднього застосування вакцини ротарикс™ або до будь-якого з компонентів вакцини (див. розділ «якісний та кількісний склад» та «перелік допоміжних речовин»).
вакцина протипоказана особам з наявністю в анамнезі інвагінації.
вакцина ротарикс™ не повинна застосовуватися в осіб з неусуненою вродженою вадою розвитку шлунково-кишкового тракту (такою, як дивертикул меккеля), що може бути передумовою розвитку кишкової інвагінації.
вакцина ротарикс™ не повинна застосовуватися в осіб з scid (див. розділ «побічна дія»).
вакцина містить цукрозу. вакцина протипоказана пацієнтам з рідкісними спадковими проблемами непереносимості фруктози, глюкозо-галактозною мальабсорбцією або з цукрозо-ізомальтозною недостатністю.
при проведенні імунізації на території україни щодо протипоказань також слід керуватися діючими наказами моз україни.
особливості застосування
згідно з вимогами медичної практики вакцинації повинен передувати розгляд анамнезу (особливо того, що стосується попередньої вакцинації і можливих випадків побічної дії) і медичне обстеження.
як і при застосуванні інших вакцин, введення вакцини ротарикс™ повинно бути відкладено в осіб з гострими захворюваннями, що супроводжуються лихоманкою. проте, наявність незначних інфекцій, таких як звичайна застуда, не є протипоказанням для проведення імунізації.
застосування вакцини ротарикс™ повинно бути відкладено в осіб, що страждають на діарею або блювання.
дані про безпеку та ефективність застосування вакцини ротарикс™ у немовлят із захворюваннями шлунково-кишкового тракту відсутні. тому застосовувати вакцину ротарикс™ таким немовлятам слід з обережністю, порівнювати ризик та користь від вакцинації.
ризик інвагінації був вивчений у великому клінічному дослідженні (63225 немовлят), проведеному в фінляндії, індії та бангладеш. збільшення ризику виникнення інвагінації після застосування вакцини ротарикс™ порівняно з плацебо виявлено не було.
однак, за даними постмаркетиногового дослідження з безпеки було виявлено короткочасне збільшення ризику інвагінації після вакцинації, головним чином протягом 7 днів після першої дози вакцини та у меншій мірі, після другої дозизагальне зниження кількості випадків інвагінації залишається за частотою: рідко. вплив застосування ротарикс™ на загальний ризик виникнення інвагінації не встановлений.
як запобіжний засіб, медичний персонал у післявакцинальний період повинен спостерігати за будь-яким симптомом, що вказує на інвагінацію (тяжкий біль у животі, постійне блювання, кров’янисті випорожнення, здуття живота та/або висока температура). батькам або опікунам слід порадити швидко повідомляти про появу таких симптомів.
застосування вакцини ротарикс™ у імуноскомпрометованих немовлят, включаючи тих, які знаходяться на імуносупресивній терапії, повинно базуватися на ретельному співставленні потенційної користі та ризику застосування вакцини р