Антибіотики

Антибіотики

 Антибіотики належать до великої групи антибактеріальних препаратів, які мають досить широкий спектр дії, показаннями до використання і володіють різними побічними ефектами. Дані речовини здатні в тій чи іншій мірі пригнічувати ріст мікроорганізмів або ж повністю їх знищувати. Препарати можуть мати рослинне, тваринне або мікробне походження, проте на сьогоднішній день активно випускаються і синтетичні речовини.

 Залежно від спрямованості дії, антибіотики діляться на:

Антибактеріальні. Використовуються для усунення кишкових і нейрохірургічних інфекцій, уражень дихальних і сечовивідних шляхів, шкірних покривів, м'яких тканин, а також при менінгіті, ендокардиті і інших захворюваннях.
Протигрибкові. Призначаються при інфекційних ураженнях шкірних покривів, ротової порожнини, носоглотки, мікозах і різних кишкових інфекціях.
Протипухлинні. Використовуються при онкологічних патологіях добро або злоякісного характеру.
 За спектром дії і ефекту, всі розглянуті речовини підрозділяються на бактерицидні і бактеріостатичні. Перша група призводить до безпосередньої загибелі мікроорганізмів, в той час як друга - перешкоджає їх розмноженню.

Класифікація та способи застосування антибіотиків

 Незважаючи на велике різноманіття даних препаратів, їх можна легко класифікувати на кілька груп, виходячи з походження і хімічної структури. Так, виділяють:

похідні пеніциліну;
цефалоспорини;
макроліди;
аміноглікозиди;
тетрациклін;
фторхінолони;
карбапенеми;
протитуберкульозні засоби;
протигрибкові засоби.
 

Всі вони випускаються в різній формі - таблетованій, в формі порошку, мазей, крапель, сиропів і свічок. Найбільш поширений спосіб застосування антибіотиків - пероральний. Також часто можна зустріти речовини, які приймаються ін'єкційно (за допомогою внутрішньом'язового або внутрішньовенного введення) - такий спосіб забезпечує більш швидке надходження препарату в кров і більш активне його дію. Єдиний недолік полягає в хворобливості при уколі. Разом з цим, широко застосовуються і антибіотики місцевої дії - наносяться у вигляді мазей або кремів безпосередньо на осередки інфекції. Даний спосіб доставки препаратів використовується, як правило, при ураженнях шкірних покривів або очних оболонок.

 Методику введення, як і сам препарат, визначає виключно лікуючий лікар. При цьому до уваги приймається величезна кількість чинників - всмоктуваність в шлунково-кишковому тракті, стан травної системи, стан пацієнта і наявність супутніх захворювань.