Інструкція до препарату Юнітрон

Юнитрон(Yunitron) інструкція з використання, дозування

• Склад
• Фармакотерапевтична група
• Показання
• Протипоказання
• Спосіб застосування та дози
• Побічні реакції

склад

діюча речовина: peginterferon alfa-2b;

1 флакон містить пегінтерферону альфа-2b 50 мкг, 80 мкг, 100 мкг, 120 мкг або 150 мкг (кількість, що міститься в 0,5 мл відновленого розчину) відповідно;

1 двокамерна шприц-ручка (редипен) містить пегінтерферону альфа-2b 50 мкг, 80 мкг, 100 мкг, 120 мкг або 150 мкг (кількість, що міститься в 0,5 мл відновленого розчину) відповідно;

допоміжні речовини: натрію гідрофосфат безводний, натрію дигідрофосфат дигідрат, сахароза, полісорбат 80;

розчинник – вода для ін'єкцій – 0,7 мл.

фармакотерапевтична група

імуностимулятори. інтерферони. код атс l03a b10.

показання

лікування хронічного гепатиту в та хронічного гепатиту с при відсутності декомпенсації захворювання печінки.

гепатит с.

дорослі хворі.

лікування пацієнтів із хронічним гепатитом с при наявності hcv-рнк у сироватці крові, включаючи пацієнтів з компенсованим цирозом, у тому числі пацієнтів, інфікованих віл, з клінічно стабільним перебігом.

комбіновану терапію з рибавірином застосовують:

• нелікованим пацієнтам, у тому числі пацієнтам, інфікованим віл, із клінічно стабільним перебігом;
• пацієнтам, у яких попередня комбінована терапія інтерфероном альфа (будь-яким непегільованим або пегільованим) та рибавірином або монотерапія інтерфероном альфа виявилася неефективною.

монотерапія інтерфероном, включаючи юнітрон, показана переважно у випадках непереносимості рибавірину або наявності протипоказань до його застосування.

оптимальне лікування хронічного гепатиту с – комбінована терапія з рибавірином.

діти віком від 3 років.

юнітрон показаний у комбінації з рибавірином для лікування дітей віком від 3 років та підлітків із хронічним гепатитом с, нелікованим раніше, при відсутності декомпенсації печінки при наявності hcv-рнк. але оскільки застосування комбінованої терапії сповільнює ріст дитини, який не завжди відновлюється після припинення терапії, рішення щодо застосування препарату слід приймати індивідуально.

протипоказання

• гіперчутливість до діючої речовини чи до будь-якого інтерферону або до будь-якої допоміжної речовини.
• тяжка серцева патологія в анамнезі, включаючи нестабільні та неконтрольовані захворювання серцево-судинної системи протягом останніх 6 місяців.
• тяжкі виснажливі захворювання.
• хвороби щитовидної залози, за винятком тих, які контролюються традиційною терапією.
• аутоімунний гепатит або аутоімунне захворювання в анамнезі.
• захворювання печінки у стадії декомпенсації.
• епілепсія та/або захворювання центральної нервової системи.
• пацієнти, які мають вірусний гепатит с (вгс)/віл з цирозом печінки ? 6 балів за шкалою чайльд-п'ю.
• психічні розлади, тяжкі депресії, суїцидальні думки та спроби самогубства в анамнезі.

спосіб застосування та дози

хронічний гепатит в

терапію юнітроном повинен проводити лікар з досвідом лікування хворих на гепатит в.

юнітрон вводять підшкірно у дозі 1 або 1,5 мкг/кг маси тіла 1 раз на тиждень протягом принаймні 24 - 48 тижнів. дозу підбирають залежно від маси тіла пацієнта (див. табл. 1) з урахуванням передбачуваної ефективності та безпеки.

таблиця 1

** для хворих з масою тіла понад 120 кг дозу необхідно вирахувати відповідно до маси тіла.

лікування більшими дозами та тривалішим курсом може бути необхідне пацієнтам, інфікованим генотипом с або d вірусу гепатиту в, які важче піддаються лікуванню.

хронічний гепатит с

терапію юнітроном повинен проводити лікар з досвідом лікування хворих на гепатит с. дозування дорослих хворих залежить від того, чи застосовується комбінація з рибавірином чи монотерапія. при призначенні комбінованої терапії слід керуватися також інструкцією для медичного застосування ребетолу (рибавірину).

монотерапія. як монотерапію юнітрон застосовують по 0,5 або 1 мкг/кг/тиждень. найменша доза флакона чи картриджа, що є в наявності – 50 мкг/0,5 мл; тому якщо хворому прописують 0,5 мкг/кг/тиждень або 1 мкг/кг, необхідно відрегулювати дозу за об’ємом згідно з таблицею 2.

монотерапія препаратом юнітрон серед хворих з ко-інфекцією вгс/віл не вивчалася.

таблиця 2

* необхідно використовувати флакон. мінімальна поставка для шприца-ручки 0,3 мл.

**для хворих з масою тіла понад 120 кг дозу необхідно вирахувати відповідно до маси тіла.

тривалість лікування. для хворих, які демонструють вірусологічну відповідь на 12-му тижні, лікування необхідно продовжити як мінімум на додатковий тримісячний період (тобто загалом 6 місяців). рішення про подовження терапії до одного року повинно базуватися на прогностичних факторах (наприклад, генотип, вік більше 40 років, чоловіча стать, мостоподібний фіброз).

комбінована терапія з рибавірином. юнітрон застосовують підшкірно у дозі 1,5 мкг/кг 1 раз на тиждень. необхідна доза рибавірину (ребетолу) для комбінованої терапії розраховується залежно від маси тіла пацієнта. у таблиці 3 вказані дози юнітрону залежно від маси тіла пацієнта і наведені відповідні найзручніші форми випуску препарату. ребетол застосовують внутрішньо з їжею кожен день у 2 прийоми: вранці та ввечері (табл. 3).

таблиця 3

тривалість лікування – неліковані пацієнти.

передбачення стійкої вірусологічної відповіді. хворі, інфіковані вірусом генотипу 1, які на 4-му або 12-му тижні не досягли стану, коли рнк вгс не виявляється або не продемонстрували адекватної вірусологічної відповіді, повинні припинити лікування.

генотип 1

• хворі, у яких рнк вгс не виявляється на 12-му тижні лікування, повинні продовжити лікування на додаткові 9 місяців (тобто загалом 48 тижнів).
• хворі, у яких на 12-му тижні лікування рнк вгс виявляється, але на 2 log нижчому рівні порівняно з базовими показниками, повинні пройти аналіз на 24-му тижні лікування, і якщо рнк вгс не виявляється, вони повинні продовжити повний курс лікування (тобто загалом 48 тижнів). однак, якщо на 24-му тижні лікування рнк вгс все ще виявляється, варто припинити лікування.
• у підгрупі хворих з інфекцією генотипу 1 і низьким вірусним навантаженням (менше 600 000 мо/мл), які на 4-му тижні лікування мають негативний аналіз рнк вгс і залишаються негативними на 24-му тижні, можуть або припинити лікування після цього 24-тижневого курсу, або продовжити лікування на наступні 24 тижні (тобто із загальним терміном лікування 48 тижнів). однак після курсу лікування, що триває 24 тижні, є більший ризик рецидиву, ніж після курсу лікування тривалістю 48 тижнів.

генотипи 2 та 3

для всіх хворих рекомендується курс лікування 24 тижні, окрім хворих, які, окрім вірусу гепатиту с, мають ще й віл (hcv/hiv), для яких рекомендується 48 тижнів лікування.

генотип 4

взагалі, хворі, інфіковані генотипом 4, вважаються більш тяжкими для лікування, а обмежені дані досліджень (n=66) вказують на те, що їхнє лікування за тривалістю є подібним до лікування хворих з генотипом 1.

ко-інфекція віл та вірусом гепатиту с

тривалість лікування становить 48 тижнів незалежно від генотипу.

прогнозування розвитку стійкої вірусологічної відповіді: рання вірусологічна відповідь на 12-му тижні лікування (зниження вірусологічного навантаження на 2 log або рівень hcv-рнк нижче рівня визначення) є прогностичним фактором щодо розвитку стійкої вірусологічної відповіді. у групі негативного прогнозу (пацієнти, які не продемонстрували ранньої вірусологічної відповіді) 99 % пацієнтів не отримали стійкої вірусологічної відповіді при застосуванні комбінованої терапії юнітроном/ребетолом. у групі позитивного прогнозу (пацієнти, які продемонстрували ранню вірусологічну відповідь) 50 % пацієнтів отримали стійку вірусологічну відповідь при застосуванні комбінованої терапії.

тривалість лікування при неефективності попередньої терапії (пацієнти з рецидивом або пацієнти, які не відповіли на лікування)

прогнозування розвитку стійкої вірусологічної відповіді для всіх пацієнтів з рецидивом або пацієнтів, які не відповіли на лікування, незалежно від генотипу, в яких на 12-му тижні лікування рівень hcv-рнк в сироватці крові знаходиться нижче рівня визначення, терапію слід продовжувати наступні 9 місяців (48 тижнів). у пацієнтів, у яких не отримано вірусологічної відповіді на 12-му тижні лікування, ймовірність розвитку стійкої вірусологічної відповіді дуже низька.

діти віком від 3 років

рекомендована доза для лікування дітей та підлітків – 60 мкг/м²/тиждень підшкірно у комбінації з ребетолом 15 мг/кг/день перорально, яку розподіляють на 2 прийоми (вранці та ввечері). також рекомендовано перервати лікування, якщо на 12-му тижні рівень hcv-рнк буде знижено менше 2 log₁₀ порівняно з рівнем до лікування або виявлення hcv-рнк на 24-му тижні лікування.

тривалість лікування

генотип 1

рекомендована тривалість – 48 тижнів. екстраполюючи клінічні дані щодо комбінованої терапії зі стандартною схемою з інтерфероном у дітей (негативне значення передбачення для інтерферону альфа-2b та рибавірину – 96 %), можна зробити висновок, що хворі, які не змогли досягти вірусологічної відповіді на 12-му тижні, навряд чи зможуть досягти стійкої вірусологічної відповіді. тому рекомендується, щоб діти та підлітки, які отримують комбінацію юнітрону з рибавірином, припиняли лікування, якщо на 12-му тижні їхня рнк вгс падає менше ніж на 2 log₁₀ порівняно з попереднім лікуванням або рнк вгс виявляється на 24-му тижні лікування.

генотип 2-3

рекомендована тривалість лікування – 24 тижні.

генотип 4

тільки 5 дітей та підлітків з генотипом 4 брали участь у клінічних дослідженнях. рекомендована тривалість лікування – 48 тижнів. також рекомендовано перервати лікування, якщо на 12-му тижні рівень hcv-рнк буде знижено менше 2 log₁₀ порівняно з рівнем до лікування або виявляється hcv-рнк на 24-му тижні лікування.

модифікація доз для всіх пацієнтів

якщо під час лікування юнітроном або юнітроном у комбінації з ребетолом спостерігаються тяжкі небажані явища або погіршення лабораторних показників, рекомендовано корекцію доз препаратів або припинення терапії до зникнення небажаних ефектів (табл. 4 і 5).

зниження доз у рамках комбінованої терапії юнітроном з ребетолом здійснюється в два етапи від початкової дози 1,5 мкг/кг/тиждень до 1 мкг/кг/тиждень, потім, у разі необхідності, 0,5 мкг/кг/тиждень. зниження дози юнітрону дітям та підліткам також здійснюється в два етапи зі стартової дози 60 мкг/м²/тиждень до 40 мкг/м²/тиждень, потім до 20 мкг/м²/тиждень, якщо необхідно. пацієнтам, які отримують монотерапію юнітроном, потрібно ознайомитись із таблицею 4, де надано рекомендації щодо модифікації дози при монотерапії юнітроном. наведені нижче рекомендації щодо модифікації дози на основі лабораторних показників були розроблені у рамках клінічних досліджень (див. табл. 4 і табл. 5).

таблиця 4

рекомендації щодо модифікації дози під час монотерапії юнітроном

таблиця 5

рекомендації щодо модифікації дози під час комбінованої терапії

*вмн – верхня межа норми.

примітки 1: перше зниження дози ребетолу на 200 мг/день (за винятком пацієнтів, які приймають 1400 мг, для яких необхідне зниження дози на 400 мг/день).

у разі необхідності, друге зниження дози ребетолу проводять ще на 200 мг/день. хворі, яким дозу рибавірину знижено до 600 мг в день, отримують 1 капсулу 200 мг вранці та 2 капсули 200 мг ввечері.

у дітей та підлітків перше зниження дози ребетолу – 12 мг/кг/день, друге зниження дози ребетолу – 8 мг/кг/день.

примітки 2: перше зниження дози юнітрону до 1 мкг/кг/тиждень. у разі необхідності друге зниження дози юнітрону проводять до 0,5 мкг/кг/тиждень.

у дітей та підлітків перше зниження дози юнітрону – до 40 мкг/м²/тиждень, друге зниження дози юнітрону – 20 мкг/м²/тиждень.

зниження дози препарату юнітрон у дорослих можна здійснити шляхом зниження прописаного об’єму або використанням препарату меншого дозування, як показано у таблиці 6. зниження дози препарату юнітрон для дітей та підлітків у разі потреби проводять шляхом зміни рекомендованої дози двохетапним методом від початкової дози 60 мкг/м²/тиждень до 40 мкг/м²/тиждень, а потім до 20 мкг/м²/тиждень.

таблиця 6

двохетапне зниження доз юнітрону під час комбінованій терапії дорослих

* слід використовувати флакон. мінімальне дозування для шприца-ручки – 0,3 мл.

зниження дози для дорослих, які застосовують монотерапію юнітроном 0,5 мкг/кг, слід здійснювати шляхом зниження прописаного об’єму на половину дози. у разі необхідності потрібно бути використовувати флакон 50 мкг/0,5 мл, тому що картридж шприца-ручки може забезпечити лише 0,3 мл.

для дорослих, які застосовують монотерапію препарату 1 мкг/кг, зниження дози можна здійснювати шляхом зниження прописаного об’єму на половину дози або використанням форми випуску меншої дози, як показано у таблиці 7.

таблиця 7

зниження дози юнітрону для схеми монотерапії 1 мкг/кг для дорослих

*слід використовувати флакон. мінімальне дозування для шприца-ручки – 0,3 мл.

застосування при нирковій недостатності

монотерапія

хворим із нирковою недостатністю середнього та тяжкого ступенів юнітрон слід застосовувати з обережністю. для хворих із порушенням функції нирок середнього ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) початкову дозу юнітрону необхідно зменшити на 25 %. для хворих із порушенням функції нирок тяжкого ступеня тяжкості (кліренс креатиніну 15-29 мл/хв) початкову дозу препарату потрібно знизити на 50 %. даних про застосування препарату хворим із кліренсом креатиніну менше 15 мл/хв немає. необхідно пильно контролювати стан хворих із нирковою недостатністю тяжкого ступеня, які знаходяться на гемодіалізі. якщо під час лікування функція нирок погіршується, терапію препаратом слід припинити.

комбінована терапія

для хворих із кліренсом креатиніну менше 50 мл/хв не можна застосовувати терапію препаратом юнітрон у комбінації з рибавірином (див. інструкцію для медичного застосування ребетолу). з огляду на розвиток анемії пацієнти з порушенням функції нирок, які приймають комбіновану терапію, підлягають більш ретельному контролю.

застосування при печінковій недостатності

оскільки безпека та ефективність терапії для хворих з тяжкими порушеннями функції печінки не досліджувалися, препарат на слід застосовувати таким хворим.

застосування хворим літнього віку (? 65 років)

не існує очевидного впливу на фармакокінетику юнітрону, пов’язаного з віком. дані про застосування одноразової дози препарату літнім хворим не дають підстав для зміни дозування.

побічні реакції

дорослі

найпоширенішими побічними реакціями, пов’язаними з лікуванням, про які повідомлялося під час клінічних випробувань препарату юнітрон у комбінації з рибавірином серед дорослих, а спостерігалися вони більш ніж у половини досліджуваних хворих, були слабкість, головний біль та реакція у місці ін’єкції. додаткові побічні реакції, які спостерігалися у 25 % хворих, включали нудоту, озноб, безсоння, анемію, гарячку, міалгію, слабкість, біль, алопецію, анорексію, зниження маси тіла, депресію, висипання і подразнення. більшість побічних реакцій мали легкий чи середній ступінь тяжкості та не потребували для їх усунення зміни доз або припинення терапії. слабкість, алопеція, свербіж, нудота, анорексія, втрата маси тіла, подразнення та безсоння траплялися значно рідше у хворих, які проходили монотерапію препаратом, ніж у тих, до кого застосовували комбіновану терапію (див. таблицю 8).

далі наведені побічні реакції, пов’язані з лікуванням, про які повідомлялося під час клінічних випробувань або у період нагляду після виходу на ринок, у хворих, які отримували монотерапію та комбіновану терапію юнітроном з рибавірином. ці реакції викладені у таблиці із зазначенням частоти: дуже поширені (?1/10); поширені (від ?1/100 до <1>

у кожній групі побічні ефекти представлені у порядку зменшення ступеня тяжкості.

таблиця 8

побічні реакції у хворих, яких лікували пегінтерфероном альфа-2b, включаючи монотерапію та комбіновану терапію з рибавірином, про які повідомлялося під час клінічних випробувань та після виходу на ринок