Інструкція до препарату Діуретидин таблетки №50

Діуретидин (Diuretidin) інструкція по застосуванню

Склад

1 таблетка містить:

• тріамтерену 25 мг, гідрохлортіазиду 12,5 мг;

Інші складові: лактози моногідрат, крохмаль пшеничний, полівідон, тальк, магнію стеарат.

Основні фізико-хімічні властивості

Круглі плоскі таблетки з фаскою та розподільчою рисою з однією сторони, колір жовтий.

Форма випуску

Таблетки.

Фармакотерапевтична група

Кошти, що впливають на серцево- судинну систему. Сечогінні препарати. Комбінації діуретиків з калієм збереженими засобами. Код АТС С03Е А01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Тріамтерен відноситься до калій які зберігають салуретиків він зменшує проникність клітин апікальної мембрани дистальних канальців для іонів натрію і, у меншій ступеня для іонів хлору, пригнічуючи таким чином їх активне перенесення. Це призводить до збільшення їх екскреції без зміни виведення іонів калію.

Гідрохлортіазид входить до складу препарату як Антигіпертензивний компонент. Цей його ефект пояснюється зменшенням обсягу циркулюючої крові та зниженням чутливості судинних стінок до вазопресорних подразникам (норадреналін, ангіотензин II). Значне збільшення екскреції натрію при одночасному посилення виведення хлоридів пояснюється їх утрудненою зворотній абсорбцією в дистальних канальцях та кортикальній частини петлі Генлі.

Діуретичний ефект препарату не впливає на стан ацидозу або алкалоза , а також його тривале застосування. При тривалому застосуванні затримується виведення іонів Са2 + з організму. У зв'язку з пригніченням карбоангідрази при прийомі гідрохлортіазиду у високих дозах можливо посилення екскреції бікарбонатів з організму.

Комбінація тріамтерена та гідрохлортіазиду у складі 1:2 дозволяє потенціювати їх ефект при зниженні дозування, зменшує викликані гідрохлортіазидом такі побічні явища, як гіпокаліємія, гіпоурикемія, гіперглікемія та гіперліпідемія.

Фармакокінетика

Діуретидин швидко резорбується (30-60 хв). Максимальні плазмові концентрації досягаються через 2-4 години. Ефект триває 10-12 годин. Компоненти виводяться з організму за допомогою клубочковий фільтрації та канальцевий екскреції. Частина гідрохлортіазиду екскретується з жовчю, виконуючи ентерогепатичний кругообіг, продовжуючи термін його дії. Дія препарату залежить від дози в терапевтичних межах, тому подальше збільшення дози неможливо досягти чіткого підвищення дії.

Складники зв'язуються з білками плазми на рівні 43-64% (тріамтерен – 43-53%, гідрохлортіазид – 64%).

Показання

• Комбіноване лікування артеріальною гіпертензії;
• лікування набряків серцево- судинного, печінкового, ниркового походження;
• як додаткова терапія у лікуванні серцевими глікозидами застійний серцево- судинний недостатності для запобігання втрат калію;
• як ад'ювантне засіб при лікуванні такими, що не зберігають калій діуретиками для боротьби з проявами гіпокаліємії (зниження змісту калію в крові);
• короткочасне лікування набряків при венозній недостатності.

Спосіб застосування та дози Діуретидин

Таблетки Діуретидіна приймають після їжі, не розжовуючи та запиваючи невеликим кількістю води . Дозування препарату визначається індивідуально залежно від тяжкості захворювання та того, як препарат переноситься пацієнтом.

При лікуванні артеріальною гіпертензії починають із 2 таблеток – по одній вранці та в обід, після чого проводять підтримуючу терапію – по 1 таблетці на добу.

Лікування набряків починають також з 2 таблеток – по одній вранці та в обід, а потім призначають підтримуючі дози – ранковий прийом ½ -1 таблетки на добу. За наявності показань дозу можна підвищити до 2 таблеток на добу – вранці та в обід по 1 таблетці.

При порушенні функції нирок (кліренс креатиніну > 30 мл/ хв) препарат призначають не більше 1 таблетки на добу.

Максимальна добова доза діуретидину становить 4 таблетки на добу.

Побічні реакції Діуретидіну

При застосуванні діуретидіна можливі небажані реакції зі сторони:

• серцево- судинної системи – аритмія, артеріальна гіпотензія, ортостатичні явища, набряк легень;
• дихальної системи – алергічний пневмоніт, респіраторний дистрес -синдром;
• системи крові - гіперкаліємія, гіперглікемія, глюкозурія, гіперурикемія, гіпокаліємія, гіпонатріємія, ацидоз, гіпохлоремія, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцит апенія та анемія;
• шлунково-кишкового тракту – сухість у роті, почуття спраги, нудота, блювання, запор, діарея, болі в животі, рідко панкреатит, жовтяниця та підвищення рівня печінкових ферментів;
• сечовивідної системи – освіта ниркових конкрементів, пошкодження печінкової функції;
• опорно- рухового апарату – м'язові скорочення;
• нервової системи - слабкість, запаморочення, головні болі;
• алергічні реакції - кропив'янка, висипання, фотосенсебілізація, у рідкісних випадках важкі алергічні реакції;
• імпотенція.

Протипоказання Діуретидіну

Діуретидин протипоказаний при:

• гіперчутливість до будь-якого чинного або допоміжному речовини, а також до інших салуретиків;
• гіперкалемії;
• важкої гіпонатріємії;
• нирковий недостатності з кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хвилину;
• печінкової енцефалопатії;
• одночасно з іншими калієм зберігаючи діуретиками або препаратами, що містять калій;
• анурія, гострий гломерулонефрит.

Передозування

При застосуванні нетерапевтичних високих доз препарату настає важке зневоднення та падіння кров'яного тиску (до коми).

Лікування препаратом негайно скасовують при перших симптомах передозування, таких як тривалий діурез, втрата сил, швидка стомлюваність, сплутаність свідомості, збільшення нервово-м'язового роздратування, порушення ритму серцевий діяльності, ЕКГ- порушення, подібні спостерігається при гіпо - або гіперкаліємії.

При випадковому застосуванні великих доз препарату необхідно терміново звернутися до лікаря!

Заходи, що застосовуються у випадках передозування лікарського засоби: викликання блювання, промивання шлунка та застосування активованого вугілля для зниження резорбції препарату. Необхідно уважно спостерігати за водно- електролітним та лужно-кислотним рівновагою, цукром крові, станом сечі та функціями кровообігу. Рекомендується вживання достатнього кількості рідини, щоб уникнути кристалізації тріамтерена у нирках. З появою гострого ацидозу необхідно швидко використовувати інфузію ізотонічного бікарбонатного розчину.

Особливості застосування препарату

При тривалому лікуванні Діуретидіном проводять моніторинг залишкового азоту, концентрації електролітів у сироватці крові (особливо калію), сироваткового креатиніну, профілю ліпідів, а також цукру та сечовий кислоти. Особливо необхідно стежити за рівнем калію, креатиніну та цукру в крові у хворих, одночасно застосовують серцеві глікозиди, кортикостероїди або проносні кошти, що мають літній вік. Часте дослідження електролітів та креатиніну проводять також хворим з первинними зсувами водно-електролітичного рівноваги.

При лікуванні Діуретидіном хворих діабетом необхідно суворо контролювати рівень калію та цукру крові, оскільки існує ймовірність їх підвищення.

Дитяча доза комбінації не визначена, тому застосування Діуретидину не рекомендовано.

Вагітність та період годування грудьми

Діуретидин не рекомендується застосовувати під час вагітності та годування грудьми. Компоненти препарату проникають через плацентарний бар'єр та виводяться з молоком, яке порушує гомеостаз плоду та дитячого організму.

Управління транспортом та робота зі складними механізмами

При застосуванні препарату у деяких хворих порушуються рухові реакції, через цього його не рекомендується призначати водіям автотранспортних коштів та операторам механізмів. Можливо виникнення запаморочення та уповільнення реакції при підвищенні дози, додавання до лікування інших препаратів і особливо при одночасному застосуванні алкоголю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами засобами

Одночасне застосування з іншими каліями, що зберігаються діуретиками, наприклад амілорид або спіронолактон може призвести до важкої гіперкаліємії.

Одночасне застосування з інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту може підвищити ризик гіперкаліємії.

Одночасний прийом Діуретидину з індометацином може викликати оборотну гостру ниркову недостатність.

Одночасне застосування з хлорпропрамідом пов'язано з ризиком розвитку важкої гіпонатріємії.

Діуретидин зменшує дія урикозуричних коштів

Препарат підвищує рівень солей літію і таким чином посилює токсична дія їх високих доз.

Одночасне застосування препарату з амфотерицином В або пеніциліном G може збільшити виведення калію з організму.

Комбіноване застосування Діуретидину та такролімусу може призвести до поглиблення потенційною гіперкаліємії.

Застосування препарату разом із баклофеном може стати причиною падіння тиску крові.

Спільне застосування діуретидину та метформіну може спричинити умови для підвищення цукру крові.

Одночасне застосування Діуретидину з іншими гіпотензивними, сечогінними, снодійними, антидипресантними засобами та алкоголем призводить до посилення гіпотензивного ефекту.

Діуретидин послаблює дія лікарських засобів, що застосовуються для лікування цукрового діабету.

Діуретидин посилює дія міо релаксантів.

Одночасне застосування Діуретидину з мієло – токсичними цитостатиками посилює дія останніх.

Умови зберігання

У недоступному для дітей місці, в сухому, захищеному від світла і при температурі не вище 25°С.

Термін придатності

5 років. Препарат не слід застосовувати після закінчення терміну придатності.

Умови відпуску з аптеки

За рецептом.

Упаковка

По 10 таблеток у блістері, по 5 блістерів в упаковці.