Ліки проти аскаридозу
Аскаридоз — поширене паразитарне захворювання, що викликається круглими гельмінтами Ascaris lumbricoides. Основні симптоми: болі в животі, нудота, кашель (при міграції личинок), слабкість, алергічні реакції. Зараження відбувається через брудні руки, воду чи продукти. Своєчасне лікування критично важливе, оскільки хронічна інвазія призводить до ураження кишківника, печінки, легенів та виснаження організму. Вибір ефективних ліків проти аскаридозу запобігає ускладненням.
Огляд захворювання
Аскаридоз має дві фази: ранню (міграцію личинок) та пізню (кишкову). Причина зараження — потрапляння яєць аскарид у рот через забруднені ґрунтом овочі, воду чи немиті руки. Основні симптоми: у ранній фазі — кашель, задишка, висип; у пізній — біль у животі, діарея/запор, втрата апетиту, свербіж. Діагностика включає аналіз калу на яйця гельмінтів, загальний аналіз крові (еозинофілія), рентген легень. Групи ризику: діти віком 3–8 років (через низький рівень гігієни), сільські мешканці, працівники сільського господарства, люди з антисанітарними умовами життя.
Лікування аскаридозу
Для лікування використовують протиглисні препарати. Найкращі ліки проти аскаридозу належать до групи бензимідазолів та тетрагідропіримідинів. Альбендазол (Немозол, Ворміл) порушує обмін речовин у гельмінтів, викликаючи їх загибель. Призначається одноразово або коротким курсом. Мебендазол (Вермокс) блокує засвоєння глюкози паразитами, що призводить до їх загибелі. Пірантел (Гельмінтокс, Немоцид) паралізує м’язи аскарид, виводячи їх з кишківника. Показання: підтверджена інвазія аскаридами. Додаткові методи: сувора гігієна рук, миття овочів/фруктів, кип’ятіння води.
Для полегшення симптомів застосовують: при болі в животі — спазмолітики (Но-шпа, Дротаверин); при кашлі — муколітики (Амброксол); при алергії — антигістамінні (Цетиризин, Лоратадин). Засоби використовують коротким курсом на тлі основної терапії.
Поради щодо застосування
Перед початком лікування обов’язково проконсультуйтеся з лікарем для підтвердження діагнозу. Дотримуйтесь дозування, зазначеного в інструкції: перевищення дози підвищує ризик побічних ефектів. Можливі реакції: нудота, біль у животі, запаморочення, алергія. Для мінімізації приймайте препарати після їди. Поєднуйте лікування з гігієною: мийте руки перед їжею, обробляйте продукти, прасуйте білизну.
Протипоказання та застереження
Альбендазол і мебендазол протипоказані при вагітності, захворюваннях печінки, виразці шлунка. Пірантел не застосовують при міастенії. Ризики самолікування: неправильний вибір препарату, токсична дія на печінку, масова загибель гельмінтів (ризик кишкової непрохідності). Взаємодія: протиглисні засоби не поєднують з жовчогінними, проносними, алкоголем — це посилює побічні ефекти.
Придбати препарати можна на сайті add.ua. Ціна ліків залежить від форми випуску та торгівельної марки.
Ефективне лікування аскаридозу залежить від правильного вибору протиглисних препаратів та дотримання гігієни. Самолікування небезпечне — звертайтеся до лікаря для діагностики та призначення. Профілактика: миття рук, термічна обробка їжі, регулярне знезараження води.
Поширені запитання
-
Які найкращі ліки проти аскаридозу?
Альбендазол, мебендазол та пірантел — найефективніші препарати з високою активністю проти аскарид.
-
Чи можна купити ліки проти аскаридозу без рецепта?
Так, пірантел та мебендазол відпускаються без рецепта, але консультація лікаря обов’язкова.
-
Як швидко діють ліки проти аскаридозу?
Препарати діють протягом 24–72 годин. Повне виведення гельмінтів займає 2–7 днів.
-
Які побічні ефекти можуть виникнути?
Найчастіше: нудота, біль у животі, запаморочення, шкірний висип. Рідше — порушення функції печінки.
-
Чи можна приймати ліки проти аскаридозу разом з іншими препаратами?
Тільки за призначенням лікаря. Протипоказане поєднання з алкоголем, проносними, жовчогінними засобами.
Список використаної літератури:
-
Державний реєстр лікарських засобів України
-
Компендіум 2024 — довідник лікарських препаратів
-
Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)»
-
Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О. Я. Бабака, О. М. Біловола, І. С. Чекмана. — К.: Медицина, 2010