Бол-Ран таблетки (парацетамол + диклофенак) №100

КОД: 15784
  1. Наявність товару в аптеках
    Наявність товару в аптеці

    Бол-Ран таблетки (парацетамол + диклофенак) №100

    201,23 грн.

    Доступность: Есть в наличии

    Увага! Ціни актуальні тільки при замовленні, бронюванні на сайті!
  2. Нам довіряють
    • Більше ніж 15 000 ліків і товарів для здоров'я
    • 100% товарів сертифіковані
    • Термінова доставка по Україні за 24 години
    • Працюємо без вихідних
    Доставка
    • Доставка Кур'єром
    • Самовивіз
    • Доставка Новою поштой
    При сумі замовлення від 100грн. доставка здійснюється безплатно
    Міста безплатной доставки
    • Київ
    • Одеса
    • Харків
    • Дніпро
    • Львів
    • Івано-Франківськ
    • Вінниця
    • Запоріжжя
    • Кременчук
    • Кривий Ріг
    • Тернопіль
    Оплата
    Готівкою, Visa, MasterCard, Maestro


  • add.ua-Scan Biotek (Индия)-Бол-Ран таблетки (парацетамол + диклофенак) №100-01
201,23 грн.

Наявність: Є в наявності

Кількість
Замовити в один клік
  • Головний медикамент: Бол-Ран
  • Виробник: Scan Biotek (Индия)
  • Форма товару: Таблетки
  • Реєстраційне посвідчення: UA/13388/01/01
Інструкція

ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату


БОЛ-РАН®

(BOL-RAN®)


Склад:

діючі  речовини: парацетамол диклофенак натрію;

1 таблетка містить  парацетамолу 500 мг диклофенаку натрію 50 мг;

допоміжні речовини: крохмаль кукурудзяний целюлоза мікрокристалічна натрію крохмальгліколят (тип А) натрію кроскармелоза повідон магнію стеарат кремнію діоксид колоїдний безводний.


Лікарська форма. Таблетки.


Фармакотерапевтична група. Нестероїдні протизапальні та протиревматичні засоби.

Код АТС М01А В55.


Клінічні характеристики.

Показання.

Гострий біль (м’язовий головний зубний з локалізацією у хребті) біль при несуглобовому ревматизмі ревматоїдному артриті анкілозивному спондиліті остеоартрозі спондилоартриті гострих нападах подагри первинній дисменореї аднекситі фаринготонзиліті отиті;  посттравматичний та післяопераційний больовий синдром.

Протипоказання.

Гіперчутливість до диклофенаку парацетамолу або до будь-якого іншого компонента препарату. Гостра виразка шлунка або кишечнику; гастроінтестинальна кровотеча або перфорація. Запальні захворювання кишечнику (хвороба Крона або виразковий коліт). Шлунково-кишкова кровотеча чи перфорація пов’язана із застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів в анамнезі. Тяжка печінкова недостатність (клас С за Чайлдом-П’ю цироз або асцит). Тяжка ниркова недостатність (кліренс креатиніну < 30 мл/хв). Тяжка серцева недостатність (СН III-IV) застійна серцева недостатність (NYHA II-IV) лікування післяопераційного болю при аорто-коронарному шунтуванні (або використанні штучного кровообігу). Протипоказано пацієнтам у яких у відповідь на застосування диклофенаку парацетамолу ацетилсаліцилової кислоти або інших нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) виникають напади бронхіальної астми («аспіринова астма») кропив’янка або гострий риніт поліпи носа та інші алергічні симптоми. Ішемічна хвороба серця у пацієнтів які мають стенокардію перенесли інфаркт міокарда. Цереброваскулярні захворювання у пацієнтів які перенесли інсульт або мають епізоди транзиторних ішемічних атак. Порушення кровотворення нез’ясованого генезу. Лейкопенія. Анемія середнього та тяжкого ступенів. Захворювання периферичних артерій. Вроджена гіпербілірубінемія. Дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази. Алкоголізм. Протипоказано для лікування післяопераційного болю після операції коронарного шунтування (або використання апарата штучного кровообігу).


Спосіб застосування та дози.

Дозу та тривалість лікування визначає лікар для кожного хворого індивідуально залежно від віку пацієнта характеру та перебігу захворювання індивідуальної переносимості та лікувальної ефективності препарату. Препарат слід застосовувати у найменших ефективних дозах протягом найкоротшого періоду часу враховуючи завдання лікування у кожного окремого пацієнта.

Дорослим та дітям віком від 14 років – по 1 таблетці 2-3 рази на добу після їди інтервал між прийомами становить не менше 4 годин. Таблетки рекомендується приймати не розжовуючи   запиваючи половиною склянки води. Не перевищувати рекомендовану дозу.

Тривалість лікування повинна бути максимальною короткою і становити не більше 5-7 днів.

Максимальний термін застосування без консультації лікаря -3 дні.

Максимальна добова доза препарату для дорослих та дітей віком від 14 років становить не більше 3 таблеток.

Не приймати разом з іншими лікарськими засобами що містять парацетамол.


Побічні реакції

З боку системи крові та лімфатичної системи: тромбоцитопенія нейтропенія лейкопенія анемія включаючи апластичну анемію гемолітичну анемію (особливо для хворих із дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази) сульфгемоглобінемію і метгемоглобінемію (ціаноз задишка біль у серці) агранулоцитоз панцитопенія синці чи кровотечі.

З боку імунної системи: реакції гіперчутливості анафілактичні/анафілактоїдні реакції включаючи артеріальну гіпотензію та анафілактичний шок; ангіоневротичний набряк.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання еритема висипання на слизових оболонках кропив’янка бульозні висипання екзема ексудативна мультиформна еритема синдром Стівенса−Джонсона токсичний епідермальний некроліз (синдром Лайєлла) ексфоліативний дерматит алергічний дерматит втрата волосся реакції фоточутливості пурпура алергічна пурпура свербіж.

Психічні порушення: дезорієнтація депресія порушення сну безсоння нічні жахи дратівливість занепокоєність відчуття страху психотичні розлади сплутаність свідомості психомоторне збудження.

З боку нервової системи: головний біль запаморочення сонливість парестезії порушення сну безсоння порушення пам’яті судоми тривожність тремор асептичний менінгіт розлади смаку порушення мозкового кровообігу.

З боку органів зору: зорові порушення затуманення зору диплопія.

З боку органів слуху: вертиго дзвін у вухах шум у вухах розлади слуху.

З боку серцево-судинної системи: відчуття серцебиття тахікардія задишка біль у ділянці серця серцева недостатність інфаркт міокарда артеріальна гіпертензія гіпертонічний криз васкуліт.

З боку дихальної системи: бронхіальна астма (включаючи задишку) бронхоспазм (особливо у пацієнтів чутливих до аспірину та інших НПЗЗ) біль у грудях пневмоніти.

З боку травного тракту: нудота блювання діарея диспепсія абдомінальний біль включаючи біль в епігастрії метеоризм анорексія; гастрити ерозивно-виразкові ушкодження травного тракту гастроінтестинальна кровотеча блювання з домішками крові геморагічна діарея мелена виразка шлунка чи кишечнику (у тому числі з кровотечею чи перфорацією) коліти (в тому числі геморагічний коліт та загострення виразкового коліту або хвороби Крона) запор стоматит глосит розлади з боку стравоходу діафрагмоподібні стриктури кишечнику панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: порушення функцій печінки підвищений рівень трансаміназ; печінкова недостатність гепатит некроз печінки жовтяниця розлади печінки; блискавичний гепатит.

З боку сечовидільної системи: гостра ниркова недостатність гематурія протеїнурія нефротичний синдром інтерстиціальний нефрит нирковий папілярний некроз затримка рідини.

Загальні розлади: набряк загальна слабкість посилене потовиділення гіпоглікемія аж до гліпоглікемічної коми.

Диклофенак особливо у високих дозах (150 мг/добу) і при тривалому застосуванні   підвищує ризик виникнення артеріальної тромбоемболії (наприклад інфаркту міокарда чи інсульту).



Передозування.

Диклофенак.

Типової клінічної картини характерної для передозування диклофенаку не існує. Передозування може спричинити блювання шлунково-кишкову кровотечу діарею запаморочення шум у вухах та судоми. Гостра ниркова недостатність і ураження печінки можливі у випадку тяжкої інтоксикації.

Парацетамол.

Ураження печінки може виникнути у дорослих які прийняли 10 г і більше парацетамолу та у дітей які прийняли понад 150 мг/кг маси тіла. У пацієнтів із факторами ризику (тривалий прийом карбамазепіну фенобарбітону фенітоїну примідону рифампіцину звіробою або інших препаратів що індукують печінкові ферменти; зловживання алкоголем; недостатність глутатіонової системи наприклад неправильне харчування СНІД голодування муковісцидоз кахексія) прийом 5 г або більше парацетамолу може призвести до ураження печінки.

Симптоми передозування в перші 24 години: блідість нудота блювання анорексія та абдомінальний біль. Ураження печінки може стати явним через 12-48 годин після передозування. Можуть виникати порушення метаболізму глюкози та метаболічний ацидоз. При тяжкому отруєнні печінкова недостатність може прогресувати в енцефалопатію крововиливи гіпоглікемію кому та призвести до летального наслідку. Гостра ниркова недостатність із гострим некрозом канальців може проявлятися сильним болем у ділянці попереку гематурією протеїнурією і розвинутися навіть при відсутності тяжкого ураження печінки. Відзначалася також серцева аритмія і панкреатит.

При тривалому застосуванні препарату у великих дозах з боку органів кровотворення може розвинутись апластична анемія панцитопенія агранулоцитоз нейтропенія лейкопенія тромбоцитопенія. При прийомі великих доз з боку нервової системи − запаморочення психомоторне збудження і порушення орієнтації; з боку сечовидільної системи − нефротоксичність (ниркова коліка інтерстиціальний нефрит папілярний некроз); з боку системи травлення – гепатонекроз.

Лікування: термінові заходи підтримувальної і симптоматичної терапії.

Якщо після прийому надмірної дози препарату пройшло не більше 1 години можливо буде доцільним застосування активованого вугілля. Концентрацію парацетамолу в плазмі крові слід вимірювати через 4 години або пізніше після прийому (раніше дані будуть недостовірними). Лікування N-ацетилцистеїном може бути застосовано протягом 24 годин після прийому препарату    але   максимальний  захисний  ефект  отримують  при  його  застосуванні  протягом

8 годин після прийому. Ефективність антидоту різко знижується після цього часу. При необхідності пацієнту внутрішньовенно вводять N-ацетилцистеїн згідно зі встановленим переліком доз. У разі відсутності блювання може бути застосований перорально метіонін як відповідна альтернатива у віддалених районах поза лікарнею.

Підтримувальне і симптоматичне лікування показано при таких ускладненнях як артеріальна гіпотензія ниркова недостатність судоми порушення з боку шлунково-кишкового тракту і пригнічення дихання. Малоймовірно що форсований діурез гемодіаліз або гемоперфузія є ефективними для виведення нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) оскільки активні речовини препарату значною мірою зв’язуються з білками плазми крові і піддаються інтенсивному метаболізму.


Застосування в період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності або годування груддю.


Діти.

Препарат протипоказаний дітям віком до 14 років.


Особливості застосування.

Загальні застереження щодо застосування системних НПЗЗ

Шлунково-кишкові виразки кровотечі або перфорації можуть виникнути у будь-який період впродовж лікування НПЗЗ незалежно від селективності ЦОГ-2 навіть у разі відсутності попереджувальних симптомів. Щоб мінімізувати цей ризик лікування слід розпочинати з найменшої ефективної дози протягом найкоротшого періоду часу.

Існує підвищений ризик тромботичних серцево-судинних та цереброваскулярних ускладнень з певними селективними інгібіторами  ЦОГ-2. Невідомо чи цей ризик прямо залежить від селективності ЦОГ-1/ЦОГ-2 окремих НПЗЗ. На сьогодні немає доступних даних щодо тривалого лікування максимальною дозою диклофенаку імовірність аналогічно підвищеного ризику не може бути виключена. Поки такі дані стануть доступними слід здійснювати ретельну оцінку співвідношення ризику і користі застосування диклофенаку пацієнтам з клінічно підтвердженою ішемічною хворобою серця цереброваскулярними розладами оклюзійними захворюваннями периферичних артерій або суттєвими факторами ризику (наприклад артеріальною гіпертензією гіперліпідемією цукровим діабетом тютюнопалінням). Призначати диклофенак пацієнтам зі значними факторами ризику кардіоваскулярних явищ лише після ретельної клінічної оцінки. Оскільки кардіоваскулярні ризики диклофенаку можуть зростати зі збільшенням дози та тривалості лікування його необхідно застосовувати якомога коротший період та у найнижчій ефективній дозі. Слід періодично переглядати потребу пацієнта у застосування диклофенаку для полегшення симптомів та відповідь на терапію.

Ниркові ефекти НПЗЗ включають затримку рідини з набряком та/або артеріальною гіпертензією. Тому диклофенак необхідно застосовувати із застереженням пацієнтам із серцевою дисфункцією та іншими станами що призводять до затримки рідини. Уваги також потребують пацієнти які застосовують супутньо діуретики або інгібітори АПФ або які мають підвищений ризик виникнення гіповолемії. Наслідки як правило більш серйозні у пацієнтів літнього віку. Якщо шлунково-кишкові кровотечі або виразки виникають у пацієнтів які проходять лікування із застосуванням препарату його необхідно відмінити.

У зв’язку із застосуванням НПЗЗ у тому числі і диклофенаку дуже рідко повідомлялося про серйозні реакції шкіри деякі з них летальні у тому числі ексфоліативний дерматит синдром Стівенса−Джонсона і токсичний епідермальний некроліз. Найвищий ризик цих реакцій існує на початку терапії а розвиток цих реакцій відзначається у більшості випадків у 1-й місяць лікування. Препарат слід відмінити при перших проявах шкірного висипу виразок слизової оболонки або будь-яких інших проявах гіперчутливості. У рідкісних випадках як і при застосуванні інших НПЗЗ можуть спостерігатися алергічні реакції у тому числі анафілактичні/анафілактоїдні реакції навіть без попереднього впливу диклофенаку. Через свої фармакодинамічні властивості препарат як і інші НПЗЗ може маскувати ознаки і симптоми інфекції.

Застереження
Загальні
Слід уникати одночасного застосування препарату із системними НПЗЗ такими як селективні інгібітори циклооксигенази-2 через відсутність будь-яких доказів синергічного ефекту і у зв’язку з потенційними адитивними побічними ефектами.

Перед застосуванням препарату необхідно порадитись з лікарем якщо пацієн застосовує варфарин чи подібні препарати які мають антикоагулянтний ефект.

Пацієнтам які приймають анальгетики кожен день при артритах легкої форми необхідно проконсультуватися з лікарем.

Необхідна обережність щодо застосування пацієнтам віком понад 65 років. Зокрема рекомендується застосовувати найнижчу ефективну дозу ослабленим пацієнтам літнього віку або з низькою масою тіла.

Бронхіальна астма в анамнезі

У пацієнтів хворих на бронхіальну астму із сезонним алергічним ринітом хронічними обструктивними захворюваннями легень або хронічними інфекціями дихальних шляхів (особливо пов’язаних з алергічними подібними до ринітів симптомами) частіше виникають реакції на НПЗЗ такі як загострення бронхіальної астми (так звана непереносимість аналгетиків/аналгетична астма) набряк Квінке або кропив’янка. У зв’язку з цим таким пацієнтам рекомендовані спеціальні застережні заходи (готовність до надання невідкладної допомоги). Це також стосується пацієнтів з алергічними реакціями наприклад висипання свербіж або кропив’янка на інші речовини.

Вплив на травний тракт

Як і при застосуванні інших НПЗЗ включаючи диклофенак для пацієнтів із симптомами що свідчать про порушення з боку травного тракту (ТТ) або з виразкою шлунка чи кишечнику кровотечею чи перфорацією в анамнезі обов’язковим є медичний нагляд і особлива обережність. Ризик виникнення кровотечі у травному тракті збільшується з підвищенням дози він підвищений також у хворих із виразкою в анамнезі особливо з ускладненнями у вигляді кровотечі або перфорації та у пацієнтів літнього віку. Щоб знизити ризик такого токсичного впливу на травний тракт лікування розпочинають та підтримують найнижчими ефективними дозами. Для таких пацієнтів а також тих які потребують супутнього застосування лікарських засобів що містять низькі дози ацетилсаліцилової кислоти (АСК) або інших лікарських засобів які ймовірно підвищують ризик небажаної дії на травний тракт слід розглянути доцільність  застосування комбінованої терапії із застосуванням захисних засобів (наприклад інгібіторів протонної помпи або мізопростолу). Пацієнти зі шлунково-кишковою токсичністю в анамнезі особливо літнього віку повинні повідомляти про будь-які незвичні абдомінальні симптоми (особливо кровотечі у травному тракті). Застереження також потрібні для хворих які отримують одночасно лікарські засоби що підвищують ризик виразки або кровотечі такі як системні кортикостероїди антикоагулянти антитромботичні засоби або селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну.

Вплив на печінку

Ретельний медичний нагляд потрібен у випадку коли диклофенак призначають пацієнтам із порушенням функції печінки оскільки їх стан може погіршитися.

Як і при застосуванні інших НПЗЗ включаючи диклофенак рівень одного або кількох ферментів печінки може підвищуватися. Підвищені рівні ферменту як правило відновлюються після припинення застосування препарату.

Під час довготривалого лікування препаратом призначають спостереження за функціями печінки та рівнями печінкових ферментів як застережні заходи. Якщо порушення функції печінки зберігаються або посилюються та якщо клінічні симптоми можуть бути пов’язані з прогресуючими захворюваннями печінки або якщо спостерігаються інші прояви (наприклад еозинофілія висипання) застосування препарату слід припинити. Перебіг захворювань таких як гепатити може проходити без продромальних симптомів. Застереження необхідні у випадку коли препарат застосовують пацієнтам із печінковою порфірією через імовірність провокування нападу.

Вплив на нирки

Тривале лікування високими дозами НПЗЗ включаючи диклофенак часто (1-10 %) призводить до набряку і артеріальної гіпертензії. Особливу увагу слід приділити пацієнтам із порушеннями функції серця або нирок артеріальною гіпертензією в анамнезі пацієнтам літнього віку пацієнтам які отримують супутню терапію діуретиками або препаратами що суттєво впливають на функцію нирок а також пацієнтам із суттєвим зниженням позаклітинного об’єму рідини з будь-якої причини наприклад до або після серйозного хірургічного втручання. У таких випадках рекомендується моніторинг ниркової функції. Припинення терапії зазвичай зумовлює повернення до стану що передував лікуванню.

Вплив на гематологічні показники

При тривалому застосуванні цього препарату як і інших НПЗЗ рекомендується моніторинг повного аналізу крові.

Як і інші НПЗЗ препарат може тимчасово пригнічувати агрегацію тромбоцитів. Слід ретельно спостерігати за пацієнтами з порушенням гемостазу.

Не перевищувати зазначених доз.

При застосуванні диклофенаку у високих дозах 150мг/добу тривалим курсом підвищується ризик розвитку артеріальної тромбоемболії (наприклад інфаркт міокарда чи інсульт).

У пацієнтів із системним еритематозним вовчаком (СЕВ) та змішаними захворюваннями сполучних тканин підвищується ризик виникнення асептичного менінгіту.

Диклофенак що входить до складу препарату може негативно впливати на фертильність жінок тому не рекомендований для застосування пацієнткам які намагаються завагітніти або проходять дослідження на безпліддя.

Слід враховувати що у хворих на алкогольні нециротичні ураження печінки збільшується ризик гепатотоксичної дії парацетамолу; препарат може впливати на результати лабораторних досліджень щодо вмісту в крові глюкози та сечової кислоти.

Не приймати препарат одночасно з іншими засобами що містять парацетамол чи диклофенак.

Якщо симптоми не зникають слід звернутись до лікаря.




Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами.

Пацієнти у яких  під час застосування препарату БОЛ-РАН® відмічаються порушення зору запаморочення вертиго сонливість або інші порушення з боку центральної нервової системи   мають утримуватися від керування автотранспортом або роботи з іншими механізмами.


Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Диклофенак.

Літій дигоксин. Препарат може підвищувати концентрації літію та дигоксину у плазмі крові. Рекомендується моніторинг літію та дигоксину у плазмі крові.

Діуретичні та антигіпертензивні засоби. Препарат як і інші НПЗЗ при супутньому застосуванні з діуретиками або антигіпертензивними препаратами наприклад бета-блокаторами кальцієвих каналів інгібіторами ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ) може знижувати їх антигіпертензивний ефект. Тому комбінацію таких препаратів слід призначати з обережністю а пацієнтам (особливо літнього віку) слід періодично перевіряти артеріальний тиск. Пацієнтам слід вживати достатню кількість води а після початку та після закінчення супутньої терапії слід періодично контролювати функцію нирок зокрема при застосуванні діуретиків та інгібіторів АПФ через підвищений ризик виникнення нефротоксичності.

Одночасне застосування калійзберігаючих діуретиків може призводити до підвищення рівня калію у сироватці крові тому пацієнтам які одночасно застосовують такі препарати слід контролювати рівень калію у сироватці крові.

Інші НПЗЗ та кортикостероїди. Супутнє застосування препарату та інших НПЗЗ або кортикостероїдів може підвищити частоту небажаних явищ з боку шлунково-кишкового тракту. Слід уникати одночасного застосування препарату з іншими НПЗЗ у тому числі селективними інгібіторами циклооксигенази-2 через відсутність будь-яких доказів можливої користі від синергічної дії.

Антикоагулянти та протитромбоцитарні препарати. Регулярне одночасне застосування препарату з антикоагулянтами особливо варфарином та іншими кумаринами та антитромбоцитарними лікарськими засобами може призвести до підвищення ризику кровотеч. Тому у випадку такого поєднання лікарських засобів рекомендується пильне спостереження за хворими.

Селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). Одночасне застосування системних НПЗЗ та СІЗЗС може підвищити ризик шлунково-кишкової кровотечі.

Протидіабетичні препарати. При одночасному застосуванні препарату та протидіабетичних засобів ефективність останніх не змінюється. Проте є окремі повідомлення про розвиток у таких випадках як гіпоглікемії так і гіперглікемії що зумовлювало необхідність зміни дози цукрознижувальних засобів під час застосування препарату. Тому під час терапії препаратом слід контролювати рівень глюкози у крові.

Метотрексат. Слід дотримуватись обережності при застосуванні НПЗЗ менш ніж за 24 години до або після прийому метотрексату оскільки у таких випадках може підвищуватися концентрація метотрексату у крові і посилюватися його токсична дія.

Препарати які стимулюють ферменти що метаболізують лікарські засоби. Препарати які  стимулюють ферменти наприклад рифампіцин карбамазепін фенітоїн звіробій (Hypericum perforatum) тощо теоретично здатні зменшувати концентрації диклофенаку у плазмі крові.

Колестипол та холестирамін. Одночасне застосування препарату з колестиполом або холестираміном зменшує всмоктування диклофенаку приблизно на 30 % та 60 % відповідно.

Циклоспорин. Вплив НПЗЗ на синтез простагландинів у нирках може посилювати нефротоксичність циклоспорину тому препарат слід призначати у менших дозах ніж у разі призначення пацієнтам циклоспорину.

Антибактеріальні засоби – похідні хінолону. Є окремі повідомлення про розвиток судом у хворих які застосовували одночасно похідні хінолону та НПЗЗ.

Парацетамол.

Швидкість всмоктування парацетамолу може збільшуватися при застосуванні метоклопраміду та домперидону і зменшуватися при застосуванні холестираміну. Антикоагулянтний ефект варфарину та інших кумаринів може бути посилений при одночасному довготривалому регулярному щоденному застосуванні парацетамолу з підвищенням ризику кровотечі. Періодичний прийом не має значного ефекту.

Барбітурати зменшують жарознижувальний ефект парацетамолу.

Одночасне застосування парацетамолу із хлорамфеніколом підвищує концентрацію останнього у плазмі крові.

Протисудомні препарати (включаючи фенітоїн барбітурати карбамазепін) які стимулюють активність мікросомальних ферментів печінки можуть посилювати токсичний вплив парацетамолу на печінку внаслідок підвищення ступеня перетворення препарату на гепатотоксичні метаболіти. При одночасному застосуванні парацетамолу з гепатотоксичними засобами збільшується токсичний вплив препаратів на печінку.

Одночасне застосування високих доз парацетамолу з ізоніазидом рифампіцином підвищує ризик розвитку гепатотоксичного синдрому. Парацетамол знижує ефективність діуретиків.

Не застосовувати одночасно з алкоголем.


Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

БОЛ-РАН® – комбінований препарат що чинить виражену протизапальну аналгетичну та антипіретичну дію. Фармакологічна активність препарату зумовлена властивостями диклофенаку та парацетамолу що входять до складу препарату.

Диклофенак натрію чинить виражену протизапальну і аналгезивну а також помірну жарознижувальну дію. Парацетамол виявляє виражений аналгетичний незначний антипіретичний і протизапальний ефект. Механізм дії пов’язаний з інгібуванням синтезу простагландинів.

Фармакокінетика.

Після прийому внутрішньо препарат швидко та повністю абсорбується. Їжа не впливає на абсорбцію препарату.

Концентрації активних речовин у плазмі крові мають лінійну залежність від дози препарату максимальні рівні досягаються через 60-90 хвилин після прийому.

Зв’язування диклофенаку з білками сироватки крові (переважно з альбуміном) досягає 99 7 %. Очікуваний об’єм розподілу становить 0 12-0 17 л/кг. Диклофенак проникає у синовіальну рідину де його максимальна концентрація досягається на 2-4 години пізніше ніж у плазмі крові. Період напіввиведення із синовіальної рідини становить 3-6 години.

Метаболізм диклофенаку здійснюється шляхом глюкуронізації незміненої молекули та метоксилювання яке призводить до утворення кількох фенольних метаболітів біологічна активність яких значно поступається активності вихідної речовини.

Загальний системний плазмовий кліренс диклофенаку становить приблизно 300 мл/хв. Кінцевий період напіввиведення – 1-2 години. 60 % введеної дози виводиться з сечею у вигляді глюкуронових кон’югатів незміненого диклофенаку решта – з жовчю та  калом.

Парацетамол метаболізується у печінці та виводиться в основному з сечею.

Після повторного застосування препарату фармакокінетичні показники активних речовин не змінюються. За умов дотримання рекомендованих інтервалів між прийомом таблеток кумуляція препарату  не відзначається.


Фармацевтичні характеристики.

Основні фізико-хімічні властивості: білі круглі пласкі таблетки з  розподільчою рискою на одному боці.


Термін придатності. 3 роки.


Умови зберігання.

Зберігати  в оригінальній упаковці при  температурі не вище 25 °С у  недоступному для дітей місці.


Упаковка.                                                                                                                                                 

10 таблеток у блістері 1 блістер у картонній упаковці (упаковка № 10); 10 таблеток у блістері

10 блістерів у картонній упаковці (упаковка №100 (10х10)).


Категорія відпуску.

За рецептом.


Виробник.                                                                           

Бафна Фармасьютікалс Лтд. Індія / Bafna Pharmaceuticals Ltd. Іndia.


Місцезнаходження.

147 Мадгаварам-Ред Хілс Роуд   Грентліон Вілидж Вадакараї Ченнаї Таміл Наду IN 600052 Індія/

147 Madhavaram - Red Hills Road Grantlyon Village Vadakarai Chennai Tamil Nadu IN 600052 India.


Заявник.

СКАН БІОТЕК ЛТД Індія / SCAN BIOTECH LTD India.

Додаткова інформація
Додаткова інформація
Количество в упаковке 100
Форма товару Таблетки
Виробник Scan Biotek (Индия)
Реєстраційне посвідчення UA/13388/01/01
Головний медикамент Бол-Ран
код моріону 257427
Відгуки
Напишіть власний відгук
Відмінити
Завантажити повну інструкцію
УВАГА! ЦІНИ ДІЙСНІ ТІЛЬКИ ПРИ ЗАМОВЛЕННІ НА САЙТІ!
Акции
Новинки
Спецпредложения