Ліки від ларингіту: ефективні засоби, схема лікування та важливі поради
Ларингіт — це запалення слизової оболонки гортані, включно з голосовими зв’язками. Найчастіше розвивається на фоні вірусних інфекцій, переохолодження, подразнень або перенапруження голосу. Захворювання може виникати в будь-якому віці, але особливо небезпечне для дітей раннього віку. В останньому випадку існує ризик, що запалення спричинить звуження дихальних шляхів, що загрожує задухою. Своєчасне та правильне лікування хвороби допомагає зменшити симптоми, запобігти ускладненням і прискорити одужання. Ліки від ларингіту має призначати тільки лікар.
Огляд захворювання
Ларингіт буває гострий і хронічний. Перший зазвичай розвивається після вірусної інфекції, переохолодження або перенапруження голосу. Він поділяється на катаральний, підскладковий (часто у дітей) і флегмонозний (тяжкий, гнійний). Хронічний ларингіт формується при тривалому подразненні гортані або на фоні супутніх хвороб. Він буває катаральним, атрофічним або гіперпластичним. Можливі причини захворювання:
-
вірусні інфекції — грип, парагрип, ГРВІ;
-
бактеріальні збудники — дифтерія, скарлатина, кашлюк;
-
грибки роду Candida;
-
вплив алергенів, диму, пилу, хімічних речовин;
-
голосове перенапруження;
-
гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ);
-
пошкодження гортані;
-
порушення носового дихання тощо.
Серед основних симптомів захворювання — охриплість або повна втрата голосу, біль у горлі, сухий або вологий кашель (від покашлювання до болісного «гавкітливого» кашлю), пирхота, сухість у гортані, підвищення температури. Хронічна форма ларингіту супроводжується стійкою охриплістю, кашлем із мокротинням, набряком слизової. У групі ризику знаходяться діти, викладачі, співаки, курці, алергіки, люди з хронічними захворюваннями дихальної системи.
Діагностика захворювання включає огляд лор-лікаря, ларингоскопію, аналізи крові, мазки на бактеріальну чи грибкову інфекцію, оцінку резистентності до антибіотиків.
Лікування ларингіту
Основу лікування при ларингіті становлять протизапальні засоби, зокрема інгаляційні кортикостероїди. У разі вираженого набряку гортані призначають інгаляції Пульмікортом або Небуфлюзоном через компресорний небулайзер. Ці препарати швидко зменшують запалення й набряк, майже не мають системної дії. Залежно від природи та симптомів лікар може призначити такі лікарські засоби:
-
Муколітики — Амброксол, АЦЦ, Лазолван. Використовують для розрідження слизу й полегшення кашлю. Їх застосовують інгаляційно або в таблетках, сиропах.
-
Антибіотики — Амоксиклав, Азитроміцин, Левофлоксацин. Призначаються у разі бактеріальної природи ларингіту. Їх застосування завжди має бути обґрунтованим.
-
Антигістамінні препарати — Цетиризин, Лоратадин, Тавегіл. Показані при алергічному походженні захворювання. Допомагають зняти алергічний набряк і зменшити подразнення.
Для місцевої антисептичної дії використовують інгаляції з Декасаном або сольовими розчинами гіалуронової кислоти (Лорде, Назо-Софт). Такі процедури зволожують слизову, зменшують запалення й полегшують дихання. У складних або хронічних випадках лікування доповнюється фізіотерапією: електрофорезом, фонофорезом, лазеротерапією. Також призначають вітаміни (A, C, E, групи B), які підтримують регенерацію слизової оболонки.
Поради щодо застосування ліків від ларингіту
Перед початком лікування ларингіту лікар визначає форму захворювання та підбирає кращі в конкретному випадку ліки. Важливо точно дотримуватися призначеного дозування та тривалості курсу. Деякі ліки можуть спричиняти сухість у роті, подразнення або алергічні реакції.
Крім медикаментозного лікування, варто дотримуватися таких рекомендацій:
-
щадний голосовий режим, особливо в перші 3–5 днів;
-
зволоження повітря;
-
рясне тепле пиття;
-
уникнення гарячої, холодної, гострої їжі;
-
відмова від куріння.
Корисними можуть бути інгаляції з відварами трав (ромашка, м’ята, чебрець), якщо немає схильності до алергії.
Протипоказання та застереження
Препарати для лікування ларингіту мають різні протипоказання. Наприклад, інгаляційні стероїди не застосовуються при туберкульозі, грибкових ураженнях дихальних шляхів і тяжких формах імунодефіциту; антибіотики протипоказані при алергії на їхні компоненти; муколітики не призначаються дітям до певного віку.
Самолікування може призвести до погіршення стану або ускладнень, особливо при прихованій бактеріальній або алергічній природі хвороби. Деякі ліки можуть взаємодіяти з серцевими, седативними засобами або алкогольними напоями, тому варто інформувати лікаря про всі препарати, що приймаються.
Висновок
Ефективне лікування ларингіту полягає в правильному підборі ліків, поєднанні медикаментозної та підтримувальної терапії. Щоб уникнути ускладнень, важливо звернутися до лікаря для точної діагностики та складання індивідуального плану терапії. Для профілактики рекомендується уникати перенапруження голосу, своєчасно лікувати застуди, зволожувати повітря та відмовитися від куріння.
Поширені запитання
1. Які найкращі ліки від ларингіту?
Ефективними є інгаляційні кортикостероїди (Пульмікорт), муколітики (Лазолван) та місцеві антисептики. Призначення залежить від форми ларингіту та віку пацієнта.
2. Чи можна купити ліки від ларингіту без рецепта?
Деякі засоби, зокрема рослинні препарати, муколітики або пастилки, доступні без рецепта. Але гормональні, антибактеріальні й системні протизапальні ліки вимагають призначення лікаря.
3. Як швидко діють ліки від ларингіту?
Полегшення може настати вже через 1–3 дні після початку лікування. Повне відновлення голосу й усунення запалення зазвичай триває до 10–14 днів.
4. Які побічні ефекти можуть виникнути?
Можливі сухість у горлі, подразнення слизової, алергічні реакції, іноді — осиплість після інгаляцій глюкокортикоїдів без полоскання рота.
5. Чи можна приймати ліки від ларингіту разом з іншими препаратами?
Так, але лише під контролем лікаря. Деякі комбінації можуть знижувати ефективність або підвищувати ризик побічних ефектів.
Список використаної літератури
-
Державний реєстр лікарських засобів України
-
Компендіум 2024 — довідник лікарських препаратів
-
Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів провізора (фармацевта)»
-
Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О.Я. Бабака, О.М. Біловола, І.С. Чекмана. — К.: Медицина, 2010