Остеоартроз — це дегенеративне захворювання суглобів, що характеризується поступовим руйнуванням суглобового хряща. Проявляється болем, скутістю, обмеженням рухливості та деформацією суглобів. За статистикою, остеоартроз вражає 10-15% дорослого населення та є найчастішою причиною інвалідності у літніх людей.
Своєчасне лікування дозволяє уповільнити прогресування захворювання, зменшити біль та зберегти функцію суглобів. Ефективні ліки від остеоартрозу підбираються залежно від стадії захворювання та локалізації ураження.
Типи захворювання
За локалізацією розрізняють гонартроз — ураження колінних суглобів, коксартроз — кульшових суглобів, спондилоартроз — хребта. За перебігом виділяють: первинний остеоартроз без явної причини та вторинний, що виникає внаслідок травм або запалення.
Причини виникнення
Основні фактори, які впливають на виникнення хвороби: старіння хрящової тканини, надмірні навантаження на суглоби, ожиріння, травми та спадкова схильність.
Симптоми та діагностика
Головні симптоми: біль при навантаженні, ранкова скутість до 30 хвилин, обмеження рухливості та хрускіт в суглобах.
Діагностика включає клінічний огляд, рентгенографію, МРТ та аналіз синовіальної рідини.
Групи ризику
Найвищий ризик мають особи після 45 років, жінки в менопаузі, люди з ожирінням, спортсмени, працівники сфер із залученням важкої фізичної праці та пацієнти з попередніми травмами суглобів.
Лікування остеоартрозу
Ліки від остеоартрозу включають кілька груп препаратів з різними механізмами дії. Найефективніші — це нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП) для швидкого зняття болю та запалення.
Ібупрофен пригнічує циклооксигеназу, зменшуючи синтез простагландинів. Приймають по 400-800 мг 3 рази на день. Препарат має добру переносимість та ефективний при легкому та помірному болю.
Диклофенак має потужну протизапальну дію, приймають по 50 мг 2-3 рази на день або використовують у вигляді гелю місцево. Німесулід — селективний інгібітор ЦОГ-2, має менше побічних ефектів на роботу шлунка.
Хондропротектори сповільнюють руйнування хряща та стимулюють його відновлення. Глюкозамін по 1500 мг на день бере участь в синтезі протеогліканів хряща. Хондроїтин сульфат по 800-1200 мг на день затримує воду в хрящі та покращує його пружність.
Гіалуронова кислота при внутрішньосуглобовому введенні ефективна як «рідкий протез» синовіальної рідини. Курс з 3-5 ін'єкцій дає кращі результати при гонартрозі.
Симптоматичне лікування
Парацетамол — засіб першої лінії при легкому болю, його приймають по 500-1000 мг до 4 разів на день. Препарат безпечний при тривалому використанні у правильних дозах.
Місцеві засоби — гелі та мазі з НПЗП використовують для зменшення системної дії. Капсаїциновий крем блокує больові рецептори, його використовують 3-4 рази на день. Міорелаксанти при м'язовому спазмі навколо ураженого суглоба. Коректори мікроциркуляції покращують живлення хрящової тканини.
Препарати доступні на сайті add.ua. Зверніть увагу: ціна залежить від форми випуску та торгівельної марки.
Поради щодо застосування
Перед початком лікування необхідна консультація у ревматолога чи ортопеда для встановлення стадії захворювання. НПЗП слід приймати після їжі для зменшення подразнення шлунка.
Хондропротектори вимагають тривалого курсу — не менше 3-6 місяців для досягнення ефективного результату. Дозування повинно бути чітко визначеним — занизькі дози будуть неефективними.
Можливі побічні ефекти введення НПЗП: гастрит, виразки та підвищення тиску. Для зменшення ризику призначають інгібітори протонної помпи, які контролюють функцію нирок.
Поєднання з немедикаментозними методами підвищує ефективність: лікувальна фізкультура, масаж, фізіотерапія, контроль ваги та використання ортопедичних устілок.
Протипоказання та застереження
НПЗП протипоказані при виразковій хворобі шлунка, важкій серцевій хворобі, печінковій і нирковій недостатності. Обережно призначають літнім людям та під час застосування антикоагулянтів.
Хондропротектори протипоказані при алергії на морепродукти через походження з панцирів ракоподібних. При цукровому діабеті потрібен контроль рівня глюкози.
Самолікування остеоартрозу може призвести до прогресування захворювання та розвитку ускладнень. Неконтрольоване введення у лікування НПЗП підвищує ризик серцево-судинних хвороб.
Внутрішньосуглобові ін'єкції повинен виконувати лише досвідчений лікар із дотриманням правил асептики для запобігання інфікуванню суглоба.
Регулярний контроль ревматолога дозволяє вчасно коригувати лікування та запобігти прогресуванню хвороби. Найефективніші засоби підбираються індивідуально з урахуванням віку, супутніх захворювань і стадії остеоартрозу. Кращі результати досягаються при ранньому початку терапії та дотриманні всіх рекомендацій лікаря.
Профілактика включає підтримання нормальної ваги, регулярні помірні фізичні навантаження, уникнення травм та своєчасне лікування запальних захворювань суглобів.
Поширені запитання
1. Які найкращі ліки від остеоартрозу?
Найефективніші препарати залежать від стадії захворювання. Кращі швидкі результати дають НПЗП — Ібупрофен або Диклофенак. Для довготривалого ефекту потрібні хондропротектори.
2. Чи можна купити ліки від остеоартрозу без рецепта?
Парацетамол, Ібупрофен та місцеві гелі є у вільному доступі. Сильні НПЗП, хондропротектори та ін'єкційні препарати відпускаються за рецептом.
3. Як швидко діють ліки від остеоартрозу?
НПЗП препарати полегшують біль за 1-2 години, максимальний ефект досягається через 1-2 тижні. Хондропротектори показують результат через 2-3 місяці регулярного застосування.
4. Які побічні ефекти можуть виникнути?
НПЗП можуть викликати гастрит, підвищення тиску та набряки. Хондропротектори зазвичай мають хорошу переносимість, тому алергічні реакції виникають рідко.
5. Чи можна приймати ліки від остеоартрозу разом з іншими препаратами?
НПЗП потребують обережності при поєднанні з антикоагулянтами та гіпотензивними засобами. Обов’язково повідомте лікаря про всі препарати, які приймаєте.
Список використаної літератури:
-
Державний реєстр лікарських засобів України.
-
Компендіум 2024 — довідник лікарських препаратів.
-
Наказ МОЗ України «Про затвердження протоколів провізор (фармацевта)».
-
Клінічна фармакологія: підручник / За ред. О. Я. Бабака, О. М. Біловола, І. С. Чекмана. — К.: Медицина, 2010.